Ухвала суду № 39968206, 24.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4599/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян К.С. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

24 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП БУДДЕТАЛЬ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.14р. у справі №826/4599/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СП БУДДЕТАЛЬ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення від 27.03.13р. №0000332250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.14р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що підприємством не було занижено податок на прибуток; позивачем документально підтверджено задекларовані витрати за 3 квартал 2012 року.

Представник апелянта у судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю прибуття у судове засідання представника позивача через відсутність в Україні.

Колегією суддів відхилено клопотання про відкладення розгляду справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4. ст.196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Окрім того, суд не визнавав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.11р. по 30.09.12р., за результатами якої складено акт № 878/22-511/143334466 від 07.03.2013р.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 27.03.13р. №0000332250, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 599 579 грн., в т.ч. основний платіж - 479 663 грн., штрафні (фінансові) санкції - 119 916 грн.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення - рішення слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог: п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року на суму 479 663 грн.

Як вбачається з акту перевірки, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за період з 01.07.11р. по 30.09.12р. встановлено їх завищення в 3 кварталі 2012 року у загальній сумі 2 412 104 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданій позивачем Декларації з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.11р. по 30.09.12р. у рядку 05.1 Декларації «собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.07.11р. по 30.09.12р. у загальній сумі 36 375 052 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання відобразив собівартість реалізованих товарів. За результатами перевірки цього показника відображеного на підставі договорів купівлі-продажу товарів, договорів надання послуг, платіжних доручень, журналам-ордерам по рахункам 63 «розрахунки з постачальниками та підрядниками», 37 «розрахунки з різними дебіторами», по рахункам 9 класу «витрати діяльності», аналізів рахунків, встановлено його завищення за 3 квартал 2012 року у сумі 2 227 825 грн.

Відповідно до поданої декларації за 3 квартали 2012 року було задекларовано собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 3 квартал 2012 році в сумі 8 785 162 грн., в той час як відповідно до даних бух. рахунку 90 «собівартість реалізації» за 3 квартал 2012 року складає 6 557 337,00 грн.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок про порушення п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, оскільки до складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування було віднесено витрати в сумі 2 227 825 грн. не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.11 по 30.09.12 у загальній сумі 2 777 813 грн. на підставі: договорів купівлі-продажу товарів, договорів надання послуг, платіжних доручень, журналам-ордерам по рахункам 63 «розрахунки з постачальниками та підрядниками», 37 «розрахунки з різними дебіторами», по рахункам 9 класу «витрати діяльності», аналізів рахунків, податковим органом встановлено завищення задекларованих ТОВ «СП Буддеталь» показників у рядку 06.2 АВ (рядок 06.1 з 01.01.2012 року) Декларації «адміністративні витрати» за 3 квартал 2012 року у сумі 103 871,00 грн.

Відповідно до поданої декларації за 3 квартали 2012 року було включено адміністративні витрати за 3 квартал 2012 в сумі 726 732 грн., в той час, як відповідно до даних бух. рахунку 92 «адміністративні витрати» за 3 квартал 2012 року складає 622 861,00 грн.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок про порушення п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, оскільки до складу валових витрат було віднесено витрати у сумі 103 871 грн., не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими первинними документами.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.11р. по 30.09.12р. у загальній сумі 716 784 грн. на підставі договорів купівлі-продажу товарів, договорів надання послуг, платіжних доручень, журналам-ордерам по рахункам 63 «розрахунки з постачальниками та підрядниками», 37 «розрахунки з різними дебіторами», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 65 «розрахунки за страхуванням», по рахункам 9 класу «витрати діяльності», аналізів рахунків, податковим органом встановлено завищення задекларованих ТОВ «СП Буддеталь» показників у рядку 06.3 ВЗ (рядок 06.2 з 01.01.2012 року) Декларації «витрати на збут» за 3 квартал 2012 року у сумі 80 408 грн.

Відповідно до поданої декларації за 3 квартали 2012 року було включено витрати на збут за З квартал 2012 в сумі 416 904 грн., у той час як відповідно до даних бух. рахунку 93 «витрати на збут» за 3 квартал 2012 року складають 336 496,00 грн.

Таким чином, податковим органом зроблено висновок про порушення п. 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, оскільки до складу валових витрат було віднесено витрати у сумі сумі 80 408 грн., не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими первинними документами.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного суду, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, що призвели до заниження податку на прибуток у сумі 479 663 грн. за 3 кв. 2012р. та виходив з того, що позивачем не спростовано належними засобами доказування висновки податкового органу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, підприємством під час перевірки не було підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами віднесені ним за 3 кв. 2012 році витрати в загальній сумі 2 412 104 грн.

З даним порушенням погодився і апелянт, вказуючи у апеляційній скарзі на стор.2 скарги про те, що судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем не спростовано обставини щодо невідповідності даних бухгалтерського обліку підприємства даним податкового обліку та відсутність первинних бухгалтерських документів.

Покликання апелянта на те, що судом не встановлювалась, а особами, що проводили перевірку не перевірялись обставина можливого завищення позивачем доходу - не заслуговують на увагу, як і не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції документів бухгалтерського обліку, наданих в ході судового розгляду.

Так, відповідно до підпункту 44.1. ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.6. ст.44 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

В силу вказаної норми, протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Отже, наведені норми податкового законодавства визначають право та можливість платника податків спростувати можливі порушення вимог податкового законодавства документами бухгалтерського та податкового обліку як під час перевірки так і по її закінченню. Відтак, не надання таких документів податковому органу дає підстави вважати, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення податкової звітності.

Проведення перевірки правильності обчислення і сплати платником податку податків та зборів є виключною компетенцією податкового органу, а відтак суд не може перебирати на себе повноваження суб'єкта владних повноважень щодо виконання покладених на нього функцій та перевіряти показники платника податків на підставі документів, які не перевірялись податковим органом.

Покликання апелянта на те, що судом не враховано, що ним помилково відображено у декларації за 3 квартали 2012 року у рядку 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 02 + рядок)» доходи на загальну суму 2 308 023 грн. також не заслуговують на увагу, оскільки податкове законодавство визначає можливість платника самостійно виправити помилки шляхом внесення змін до податкової звітності у порядку, передбаченому ст. 50 Податкового кодексу України.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СП БУДДЕТАЛЬ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.14р. у справі №826/4599/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.05.14р. у справі №826/4599/14 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 24.07.14р

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.