Постанова № 39968115, 25.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2014 року Справа № 813/4415/14

10 год. 36 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.

представника позивача Лаврін В.В.,

представника відповідача Кріль Н.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Сокальському районі Львівської області про стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія».

Суть справи.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області з вимогою стягнути з відповідача заборгованість з витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б - з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2 в розмірі 825089,71 грн. на користь позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідачу направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за березень-травень 2014 року за Списком № 2. Оскільки відповідач не відшкодував Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пільгових пенсій визначені відповідними розрахунками, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Ухвалою від 24.06.06.2014 року відкрито провадження у даній справі та призначено таку до судового розгляду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача пояснив, що причиною існування заборгованості відповідача перед позивачем є важкий фінансовий стан відповідача, що викликаний тривалою дією Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» /а.с.83/. В судовому засіданні 25.07.2014 року представник відповідача позовні вимоги і суму боргу визнав у повному обсязі.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

АТ «Львівська вугільна компанія» зареєстроване платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування /а.с.70/.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ч. 3 ст. 6 КАС України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра - міністра соціальної політики України.

У п. 3 Положення викладено основні завдання Пенсійного фонду України, одним з яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно з законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів.

Відповідно до п. 7 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими i особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1, Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - Список № 1, Список № 2).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція). Відповідно до п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно п. 6.8. Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вміщений у ч. 2 цієї ж статті принцип диспозитивності визначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст викладених норм процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення виплачених пільгових пенсій у судовому порядку, обґрунтованість їх розміру, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Як встановлено із матеріалів адміністративної справи за період роботи на ПАТ «Львівська вугільна компанія» його працівники одержали право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2.

Крім того, позивачем на виконання вимог вищевказаної інструкції надсилалися розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за березень-травень 2014 року, що долучені до матеріалів справи разом із доказами їх одержання /а.с.5-69/.

Відповідно до таких розрахунків встановлено, що у відповідача наявна заборгованість перед органом Пенсійного фонду України за період березень - травень 2014 року за Списком № 2 в сумі 825089,71 грн., що на час розгляду судом справи не сплачена, рішення про призначення позивачем пенсій вказаним у розрахунках особам, як і самі розрахунки сум пенсій відповідачем не оскаржувалися, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Згідно з долученим позивачем розрахунком з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідно пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (тобто по списку № 2), заборгованість в сумі 196960,67 грн. на час розгляду судом справи не сплачена, рішення про призначення позивачем пенсій вказаним у розрахунках особам, як і самі розрахунки сум пенсій відповідачем не оскаржувалися, докази протилежного у матеріалах справи відсутні.

Крім того, представник позивача у судовому засіданні 25.07.2014 року визнав як позовні вимоги так і суму боргу повністю. Надав пояснення, що причиною існування заборгованості відповідача перед заявником є важкий фінансовий стан ПАТ «львівська вугільна компанія» викликаний тривалою дією Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».

Крім того, звернув увагу, що позивач є єдиним в західному регіоні України вуглезабезпечувальним підприємством, яке переробляє вугілля 8 шахт і поставляє його на електростанції. Борг шахт перед відповідачем за надані послуги складає більше 40 млн. грн., що підтверджується відповідними судовими рішеннями, однак тривалий мораторій на виконавче провадження введений на підставі Закону України «Про заходи спрямовані, на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» став причиною важкого фінансового становища відповідача і неможливості вчасних розрахунків, в т.ч.з бюджетом, та Пенсійним фондом України. На підтвердження свого важкого фінансового становища, до матеріалів справи долучив копію балансу підприємства станом на 01.04.2014 року, а також копію звіту про фінансові результати за 1 квартал 2014 року /а.с.85-86, 87-88/.

Представник позивача підтримав позицію відповідача про визнання позову.

З врахуванням положень ст. 136 КАС України, пояснень представника відповідача, позиції представника позивача, а також того, що такі дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, суд приймає повне визнання адміністративного позову.

З врахуванням того, що відповідач не виконав вимог ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: не відшкодував в повному обсязі понесені позивачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам ПАТ «Львівська вугільна компанія», позовні вимоги та суму боргу визнав у повному обсязі, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» (Львівська область, Сокальський район, с. Сілець; код ЄДРПОУ 35879807) на користь управління Пенсійного фонду України в Сокальському районі Львівської області (Львівська область, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 11; код ЄДРПОУ 22382924) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 825089 (вісімсот двадцять п'ять тисяч вісімдесят дев'ять) грн. 71 коп.

3. Судові витрати з відповідача не стягувати.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 17.30 год. 30.07.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.