Ухвала суду № 39967867, 29.07.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

29 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/1473/14

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

03.03.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просив визнати дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області неправомірними та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати пенсію з урахуванням надбавки за роботу з документами з обмеженим доступом.

Позивачем також було заявлено клопотання, в якому просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду посилаючись на те, що про неправомірність дій Головного управління МВС України в Одеській області дізнався лише під час листування - з жовтня 2013 року.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2014 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду відмовлено. Залишено без розгляду адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Одеській області в частині вимог про визнання неправомірними дій щодо не встановлення відсоткової надбавки за роботу з таємними документами у розмірі 15 %.

На зазначену ухвалу від 21.03.2014 року про залишення частини позовних вимог без розгляду ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу в частині позовних вимог, які були залишені без розгляду, до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на положення ст. 233 КЗпП України, згідно якої особа може звернутися з заявою про розв'язання спору у тримісячний строк із дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - у місячний строк із дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Апелянт також вказує на той факт, що матеріали для оформлення пенсії позивачу оформлялися безпосередньо на останньому місті роботи позивача - у Котовському міському відділі ГУ МВС України в Одеській області та саме цим Відділом було здійснено відправлення особистої справи ОСОБА_2 до пенсійного фонду. Він апелянта необхідно було лише підписати самого листа про оформлення та нарахування пенсії.

За таких підстав ОСОБА_2 вважає, що ним було пропущено строк на звернення до суду з поважних причин.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження на основі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 99 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

В своєму позові ОСОБА_2, серед іншого, просив визнати неправомірними дії ГУ МВС України в Одеській області щодо не встановлення йому відсоткової надбавки за роботу з таємними документами у розмірі 15 %.

Судом встановлено, що 24.12.2007 року ОСОБА_2 до начальника УФРЕ УМВС України в Одеській області було подано заяву про призначення пенсії у зв'язку із звільненням з органів внутрішніх справ, до якої було додано відповідні документи. Серед цих документів під № 1 наявний грошовий атестат з довідкою про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував під час проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до зазначеного грошового атестату, виданого старшому оперуповноваженому сектора карного розшуку Котовського МВ лейтенанту міліції ОСОБА_2 21.12.2007 року начальником Котовського МО ГУМВС України в Одеській області під час звільнення, в атестаті відсутня надбавка за службу в умовах режимних обмежень.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість твердження ОСОБА_2 про те, що він лише у грудні 2013 року з листа ГУ МВС України в Одеській області від 06.12.2013 року дізнався про порушення своїх прав.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_2 повинен був дізнатися про відсутність вищевказаної надбавки не пізніше 24.12.2007 року, що також не заперечується ОСОБА_2 в апеляційній скарзі.

Крім того, суд апеляційної інстанції не приймає посилання апелянта на положення ст. 233 КЗпП України, оскільки зазначеною нормою регулюються відносини стосовно стягнення заробітної плати, а в даному випадку мова йде про пенсійне забезпечення.

Судом першої інстанції було надано вірну оцінку посиланням позивача на відсутність у останнього юридичної освіти як на підставу для визнання поважними причин пропуску строку для звернення до суду.

Згідно до вимог ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

КАС України визначає право, а не обов'язок особи подати позов. Можливість звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах невід'ємно пов'язана із правом на позов.

Процесуальні строки встановлені КАС України для того, щоб особа могла реалізувати конституційне право на судовий захист шляхом вчинення процесуальної дії щодо подання до адміністративного суду адміністративного позову. Негативним наслідком пропущення процесуальних строків є те, що документи, за загальним правилом, залишаються без розгляду.

Дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Враховуючи все вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду позивачем не надано і такий строк було пропущено ним без поважних причин.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що ухвала підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2014 року без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький