Постанова № 39967771, 29.07.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2014 року м. Миколаїв Справа № 814/1646/14

10:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальність "Зерноторгівельна компанія "Прометей", вул. Новобузька, 70, м. Миколаїв, (вул. Пушкінська, 8, м. Миколаїв, 54031)

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області, вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.02.2014р. № 0000342201,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 12.02.14 №0000342201.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, оскільки позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми від здійснення угод з контрагентом.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що по угоді позивача з контрагентом не встановлено реальності здійснення господарської операції, тому позивач неправомірно відніс до податкового кредиту суми від здійснення цієї операції. За таких обставин відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволені позову.

Представники сторін надали до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Зерноторгівельна компанія "Прометей" зареєстроване, як юридична особа, та є платником податків.

20.01.14 відповідачем була здійснена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань правомірності формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Атонс" за листопад 2011 року.

25.01.14 за наслідками перевірки відповідачем було складено акт №132/14-02-22-01/36384761, у висновках якого зазначено, що позивачем порушено п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по податоку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 22 666,67грн.

12.02.14 на підставі даного акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000342201, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 22 666,67грн., та застосовано штрафні санкції в сумі 11 333,34грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач уклав з ТОВ "Атонс" договір поставки №14/11 від 14.11.11, відповідно до умов якого отримав від останнього нафтопродукти на зальну суму 136 000грн. в т.ч. ПДВ на суму 22 666,67грн.

Підпунктом 198.1 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Позивач вважає, що ним у відповідності з приписами вказаної норми сформований податковий кредит від угоди з контрагентом.

Відповідач вважає, що по вказаної угоді не було реальної поставки товарів, оскільки, відповідно до даних Кіровоградської об'єднаної ДПС, акт від 08.02.13 "Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Атонс", у вказаного контрагента відсутні трудові та виробничі потужності та транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської операції з поставки нафтопродуктів.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-Х11 (далі Закон №996) встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи з аналізу вказаних норм суд зазначає, що для підтвердження факту здійснення господарських операцій законодавство передбачає не тільки наявність самих первинних документів, а й наявність самого факту здійснення господарської операції.

Позивачем надано суду копії договору з ТОВ "Атонс", видаткова накладна від 16.11.11 на отримання 13 666 л. дизпалива на суму 136 000грн., податкову накладну від 16.11.11 на суму ПДВ 22 666,67грн., та банківські виписки, що підтверджують оплату вартості товару.

Відповідач в акті перевірки та запереченнях вказує, що у позивача відсутня товарно-транспортна накладна на отримане дизпалива.

Відсутність товарно-транспортної накладної позивач пояснив тим, що поставка здійснювалась транспортом ТОВ "Атонс", та чинне законодавство не визначає її, як документ первинного бухгалтерського обліку.

Позивач пояснив суду, що отримане дизпаливо ним використане для заправки власного автотранспорту та надав суду копії актів на списання палива та мастильних матеріалів.

Крім того позивач пояснив суду, що поставка дизпалива здійснювалась шляхом безпосередньої заправки з автомобіля ТОВ "Атонс", що перевозив паливо, в автомобілі позивача, оскільки позивач не має відповідних ємностей для зберігання дизпалива.

Судом у якості свідка було допитано водія ОСОБА_1., який працює у позивача. Свідок пояснив суду, що на об'їзній дорозі біля м. Кіровоград, від заправляв свій автомобіль безпосередньо з автомобіля, що перевозив дизпаливо та був обладнаний пристроєм для заправки інших автомобілів. При цьому ніяких документів, які б свідчили про кількість заправленого дизпалива він не підписував та не отримував.

Суд звертає увагу позивача, що перевезення нафтопродукті здійснюються відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України від 20.05.08 №281/171/578/155.

Відповідно до п.п.7.5.6 Інструкції - відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Виходячи з приписів вказаної норми суд зазначає, що позивач повинен був отримати від ТОВ "Атонс" третій примірник ТТН.

Що стосується заправки автомобілів позивач безпосередньо з автомобіля, що перевозив дизпаливо, суд зазначає наступне:

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 №1442, затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, та встановлено, що пересувні АЗС - комплексна установка технологічного обладнання, змонтованого на автомобільному шасі або причепі, для транспортування та відпуску нафтопродуктів.

Суд допускає, що ТОВ "Атонс" міг заправляти автомобілі позивача, як пересувна АЗС, але при цьому повинен був вестися й облік кількості відпущеного дизпалива у кожний автомобіль.

Ні позивач ні свідок не пояснили суду яким чином вівся облік відпущеного дизпалива при заправці кожного автомобіля позивача, та відповідно позивачем не надано суду жодних доказів, що саме так (заправка автомобілів) здійснювалась поставка дизпалива.

Отже, суд вважає, що позивачем не доведений факт здійснення господарської операції - придбання товару у ТОВ "Атонс", тому позивач відповідно неправомірно відніс до податкового кредиту суму ПДВ від вартості товару.

Таким чином суд вважає що відповідач правомірно збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі не підлягають присудженою на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар