Ухвала суду № 39966058, 24.07.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ОКРЕМА УХВАЛА

24.07.2014р. Справа № 917/991/14

Суддя Тимощенко О.М., розглянувши матеріали справи № 917/991/14

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, Полтавська область,36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларисса", вул. Пушкіна, 16, м. Полтава, Полтавська область,36020

про стягнення грошових коштів 6 957,28 гривень

ВСТАНОВИВ:

Основним завданням судочинства в господарських судах є захист економічних прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, сприяння зміцненню законності у цій сфері та розгляду справи у встановлені строки незалежним та незацікавленим судом. Необґрунтоване затягування процесу перешкоджає своєчасному здійсненню правосуддя, що не узгоджується із засадами господарського судочинства.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідні дії або бездіяльність з урахуванням конкретних обставин справи можуть тягти за собою, зокрема, винесення у встановленому порядку окремих ухвал (статті 90 Господарського процесуального кодексу України).

Обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена частиною третьою статті 129 Конституції України як одна з основних засад судочинства.

Статтею 13 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, зокрема, що:

- судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України;

- невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У статті 115 Господарського процесуального кодексу України також зазначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

З урахуванням усіх матеріалів справи, суд вважає, що при розгляді справи № 917/991/14 у господарському суді Полтавської області має місце недобросовісне використання відповідачем процесуальних прав, наданих сторонам Господарським процесуальним кодексом України, оскільки останній жодного разу в судове засідання не з'явився (про час та місце проведення судових засідань відповідач повідомлявся належним чином, поштові повідомлення про отримання ухвал суду в матеріалах справи) вимог ухвал суду від 21.05.2014 року та від 12.06.2014 року не виконав, витребовувані судом документи необхідні для вирішення спору по суті суду не надав, з огляду на що розгляд даної справи відкладався судом.

Згідно з частиною 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.

Перелічені процесуальні дії відповідача, вочевидь, спрямовані на штучне затягування судового процесу та суперечать вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом впродовж розумного строку. Більше того, вказані дії (бездіяльність) відповідача у даній справі свідчать про наявність у його діях ознак неповаги до суду.

Згідно з частиною 5 статті 129 Конституції України за неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Крім того, під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що відповідач здійснюючи свою господарську діяльність неналежним чином виконував взяті на себе зобов’язання за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 3553 "С" від 12.02.2013 року укладеного між ним та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго".

Наслідком цього стало звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та покладення на відповідача додаткових витрат у вигляді штрафних санкцій, передбачених договором та чинним законодавством України.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватись зобов’язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене дає суду підстави вважати, що відповідні служби відповідача, що відповідають за договірну дисципліну, при виконанні умов договору № 3553 "С" від 12.02.2013 року порушили вимоги чинного законодавства України, не вжили відповідні заходи, щодо належного виконання зобов’язання, що призвело до грубого порушення інтересів Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" як сторони, яка виконала свої зобов’язання перед відповідачем належним чином.

У п. 5 п.п. 5.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у будь-яких випадках зловживання сторонами та іншими учасниками судового процесу своїми процесуальними правами всупереч обов'язковості добросовісно користуватися ними господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, - шляхом винесення окремих ухвал, а за наявності підстав - також і надіслання повідомлень органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Відповідно до приписів п. 1 ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Вказана окрема ухвала підлягає надсиланню керівникові Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларисса", з метою усунення вказаних порушень (щодо належного юридичного супроводження участі даного підприємства в господарському процесі та служби відповідача, що відповідають за договірну дисципліну) для вжиття відповідних організаційно-правових заходів щодо їх недопущення в подальшому.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86, 90, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Окрему ухвалу надіслати керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларисса", для розгляду.

2. Повідомити керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларисса" про вказані недоліки в роботі Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларисса", для вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

3. Про результати розгляду окремої ухвали повідомити Господарський суд Полтавської області у місячний строк.

Суддя Тимощенко О.М.