Ухвала суду № 39964425, 25.07.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

25 липня 2014 року м. Черкаси Справа № 823/2228/14

12 годин 40 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №823/2228/14

за поданням державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - ДПІ у м. Черкасах) [представник позивача Юревич С.В.- за довіреністю]

до приватного підприємства «Теплосервіс-2000» (надалі - ПП «Теплосервіс-2000») [представник відповідача: Кутовий О.М. - за посадою]

про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, прийняв ухвалу.

ДПІ у м. Черкасах, звернувшись до суду (22.07.2014) з поданням, просить стягнути кошти ПП «Теплосервіс-2000» з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, у рахунок погашення податкового боргу у сумі 427 600 грн. 69 коп. 24.07.14 позивач звернувся до суду з клопотанням про зменшення суми на 33 333 грн. 33 коп. та просить стягнути 394 267 грн. 36 коп. (а.с.85).

Подання обґрунтоване тим, що ПП «Теплосервіс-2000» має непогашений податковий борг з податку на прибуток, що виник у зв'язку із нарахуванням пені за несвоєчасну сплату 24353 грн. 23коп. (а.с.90) та за податковим повідомленням-рішенням (надалі - ППР) від 10.01.2013 №00000192301 у сумі 99 143 грн., ППР від 16.01.2014 №0000082301 у сумі 280 407 грн. та рішенням про розстрочення грошових зобов'язань від 11.03.2014 №79/23-01-25-0119 з місячним платежем 33 333 грн. 33 коп. зі строком сплати 20.04.2014, 20.05.2014, 20.06.2014 та 20.07.2014 у сумі 133 333 грн. 32 коп. В обґрунтування своєї позиції позивачем надано, зокрема, копію постанови КААС від 13.03.2014 у справі №823/2870/13-а за позовом ПП «Теплосервіс-2000» до ДПІ у м. Черкасах про визнання протиправними та скасування ППР від 10.01.2013 №00000192301 та від 10.01.2013 №00000182301. У постанові Київського апеляційного адміністративного суду (надалі - КААС) від 13.03.2014 у справі №823/2870/13-а зазначено: апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області - задовольнити. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 - скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ПП «Теплосервіс-2000» до ДПІ у м. Черкасах про визнання протиправними та скасування ППР - відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

У судовому засіданні 24.07.2014 представником відповідача заявлено клопотання про закриття провадження у справі №823/2228/14 у зв'язку з тим, що наявний спір про право. Заява обґрунтована тим, що ПП «Теплосервіс-2000» не погоджуючись з рішенням КААС від 13.03.2014 у справі №823/2870/13-а оскаржив рішення до Вищого адміністративного суду України (надалі - ВАСУ) з огляду на практику касаційної інстанції щодо контрагента ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (35554567); 18.07.2014 відповідач звернувся до ДПІ у м.Черкасах про перенесення строку сплати розстроченого грошового зобов'язання згідно рішення від 11.03.2014 №79/23-01-25-0119 з 20.07.2014 на 31.07.2014 і у процесі розгляду подання отримав позитивне рішення ДПІ у м. Черкасах; не отримав розрахунку пені; вважає неузгодженою суму 280 407 грн. за ППР від 16.01.2014 №0000082301 у зв'язку із кримінальним провадженням. В обґрунтування своєї позиції відповідачем надано копію листа від 18.07.2014 №47, копію постанови від 23.09.2013, рішення судів.

Представник заявника у судовому засіданні заперечував проти закриття провадження у справі, мотивуючи свою позицію тим, що є постанова КААС від 13.03.2014 у справі №823/2870/13-а, що набрала законної сили з моменту проголошення, а ППР від 16.01.2014 №0000082301 не оскаржено, щодо нарахування пені платник може провести звірку, отже спір про право відсутній.

Вирішуючи питання про можливість задоволення клопотання відповідача, суд зазначає про таке.

За змістом ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. У постанові Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено: законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону - на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) при дотриманні норм процесуального права.

Згідно розрахунку боргу (а.с.3) заборгованість з пені у сумі 24 353 грн. 23 коп. нараховано згідно ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі - Кодекс №2755) за кожен день несплати зобов'язання. Розрахунок боргу: 99 143 грн. +280 407 грн. + 133 333 грн. 32 коп. + 24 353 грн. 23 коп. - 36 893 грн. 88 коп. (платіжне доручення від 18.04.2014 №1882) - 25 333 грн. 33 коп. (платіжне доручення від 20.05.2014 №1938) - 10 955 грн. 57 коп. (платіжне доручення від 27.05.2014 №1942) - 304 грн. 62 коп. (платіжне доручення від 30.05.2014 №1952) - 34 864 грн. 33 коп. (платіжне доручення від 20.06.2014 №20) = 427 600 грн. 69 коп. з урахуванням зменшення суми (позивач зазначив «позовних вимог», проте це має бути подання щодо безспірної суми) на 33 333 грн. 33 коп. (а.с.85) за рахунок продовження строків сплати з 20.07.2014 на 31.07.2014 за договором про розстрочення від 11.03.2014 №87/23-01-25-0119 (а.с.83-84) заявник просить у порядку окремого виду адміністративного судочинства стягнути за особливою процедурою із негайним виконанням 394 267 грн. 36 коп.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 1833 КАС України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право. Спір про право у контексті розглядуваної норми має місце у разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у ст. 1833 КАС України.

Про наявність такого спору суд дізнався у процесі розгляду подання після відкриття провадження. Про відсутність безспірного характеру вказаних правовідносин свідчить касаційне оскарження рішення суду у справі №823/2870/13-а щодо суми 99 143 грн. з огляду на ухвалу ВАСУ від 23.06.2014 №К/800/28864/14 про відкриття касаційного провадження (за касаційною скаргою ПП «Теплосервіс-2000» на постанову КААС (а.с.24-29) від 13.03.2014) щодо правовідносин (а.с.16-22) відповідача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (35554567) та рішень ВАСУ у справах К/9991/51018/12 (а.с.72-74), К/9991/33867/12 (а.с.75-77), К/9991/55394/12 (а.с.78-82).

Відповідно до ст.7 КАС України принципами здійснення правосуддя у адміністративних судах є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, гласність і відкритість адміністративного процесу, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, обов'язковість судових рішень.

У силу абз.4 п. 56.18 ст.56 Кодексу №2755 при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Як встановлено ч.5 ст.254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь справі (а.с.92-100). Згідно абз.2 п.57.3 ст.57 Кодексу №2755, у разі оскарження рішення контролюючого органу про зараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Отже, частина боргу за поданням - грошове зобов'язання у сумі 99 143 грн. за ППР від 10.01.2013 №00000192301 (а.с.15) за наслідками розгляду справи судом апеляційної інстанції стало узгодженим, проте відповідачем реалізовано право на касаційне оскарження рішення суду.

У справі Пономарьов проти України (Ponomariov v. Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантовано п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - ЄКПЛ), має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, що передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення (п.40 мотивувальної частини рішення від 03.04.2008). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) зазначено, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової певності, що вимагає, крім іншого, щоб у випадках, коли суди винесли остаточне рішення з якогось питання, їхнє рішення не підлягало сумніву (а.с.101-120). У справі Сокуренко і Стригун проти України ЄСПЛ зазначив, що ст.6 ЄКПЛ не зобов'язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у ст.6 (п.22 мотивувальної частини рішення від 20.07.2006).

Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, що має бути забезпечене, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Право звернення до судів вищих інстанцій з апеляційними та/або касаційними скаргами є важливою складовою судочинства в Україні. ЄСПЛ вважає доступ до апеляційного та/або касаційного оскарження судових рішень важливою складовою забезпечення прав, гарантованих ст.6 та ст.13 ЄКПЛ.

Конституційний Суд України, враховуючи ч.4 ст. 125 Конституції України згідно з якою відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди, дійшов висновку, що вищі суди повноважні забезпечувати за законом касаційне оскарження та перегляд рішень судів відповідних юрисдикцій (рішення № 1-1/2010 11.03.2010 №8-рп/2010).

Касаційному оскарженню підлягають усі ухвали суду першої інстанції, переглянуті в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, крім тих, щодо яких КАС України встановлено неможливість касаційного перегляду. Наприклад, є остаточними і не підлягають касаційному оскарженню ухвали суду апеляційної інстанції щодо перегляду постанови, прийнятої у скороченому провадженні (п.7 листа ВАСУ від 2.02.2011 № 149/11/13-11 та п.5 листа ВАСУ від 22.04.2011 №571/11/13-11).

У рішеннях у справі Вермелен проти Бельгії (Vermelen v. Belgium) та у справі Лобо Мачадо проти Португалії (Lobo Machado v. Portugal) ЄСПЛ постановив, що мало місце порушення ч.1 ст.6 Конвенції, оскільки слухання в Касаційному суді порушили права заявника щодо слухань протилежної сторони. У рішеннях ЄСПЛ в справах Гарсія Манібардо проти Іспанії (Garcia Manibardo v. Spain), наведена така правова позиція: ЄСПЛ повторює, що ст.6 Конвенції не примушує держави-учасниці створювати апеляційні або касаційні суди. Проте, якщо такі суди існують, гарантії, передбачені ст.6 ЄКПЛ повинні бути дотримані, зокрема особам, які вважають своє право порушеним, має бути забезпечене ефективне право доступу до правосуддя у рішеннях, що стосуються «їх цивільних прав і обов'язків». У справах Ввайт проти Канади (White v. Canada), Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany), Леваж Престасьон Сервис проти Франції (Levages Prestations Services v. France) також зазначено, що право доступу до правосуддя, закріплене у п.1 ст.6 Конвенції, не є абсолютним, воно може бути певною мірою обмежене державою. Проте такі обмеження не можуть обмежувати право доступу до правосуддя таким чином і такою мірою, що сама його суть виявиться порушеною; зрештою, ці обмеження будуть відповідати п.1 ст.6 Конвенції лише за умови, що вони мають законну мету і що існує розумна співмірність між використаним способом і поставленою метою. ЄСПЛ у справі Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland) сформульовано правову позицію - «Конвенція гарантує не теоретичні та ілюзорні права, а права, що мають практичний вплив і є ефективними».

Термін «пропорційність» було використано ЄСПЛ у справі Національна профспілка поліції Бельгії проти Бельгії (National Union of Belgian Police v. Belgium) і зазначено, що відмінності у ставленні до особи повинні мати об'єктивне й розумне виправдання, тому слід зважати на ціль та конкретну природу заходів обмеження, беручи до уваги домінуючі у демократичному суспільстві принципи. Різниця у застосуванні конвенційних прав повинна мати не лише законну мету, але й пропорційний зв'язок між застосовуваними заходами й метою, яку вони переслідують. У справах Коссі проти Сполученого Королівства (Cossey v. the United Kingdom) та Ріс проти Сполученого Королівства (Rees v. the United Kingdom), ЄСПЛ підкреслив, що при визначенні того, чи існують у певному конкретному випадку позитивні зобов'язання держави, «необхідно зважати на справедливий баланс, що повинен бути встановлений між загальними інтересами суспільства та інтересами особи».

ВАСУ 19.05.2014 у справі К/9991/6879/11 (№2а-4826/10/2370) про стягнення санкцій до бюджету зазначив: висновки судів попередніх інстанцій, що зазначене рішення не оскаржувалось відповідачем та не було скасовано, не можна визнати обґрунтованими, оскільки вирішуючи спір про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, адміністративний суд зобов'язаний перевірити правомірність застосування цих санкцій рішенням суб'єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що за ППР від 16.01.2014 №0000082301 у сумі 280 407 грн.(а.с.9) на підставі акта (а.с.10-14) перевірки, здійсненої згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Кодексу №2755 як складової боргу за поданням ДПІ у м. Черкасах вбачається спір про право.

Як пояснив представник відповідача з огляду на п.86.9 ст.86 Кодексу №2755 у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства або законодавства про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, а тому керівник не оскаржував таке неправомірне рішення, оскільки очікує результатів розгляду кримінального провадження у зв'язку із взаємовідносинами ПП «Теплосервіс-2000» з ТОВ «Альта-Ком» (код 38204618), оскільки документальна позапланова виїзна перевірка здійснена при наявності постанови (ухвали) суду про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

В (р.№37191631) ухвалі від 14.02.2014 у справі №759/2361/14-к Святошинським районним судом міста Києва зазначено: 02.09.2013 Шевченківським районним судом м. Києва (а.с.166-168) засуджено засновника ТОВ «Альта-Ком» (код ЄДРПОУ 38204618) за ознаками вчинення злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч.2, 205 ч. 1 КК України, а саме визнано винним у створенні фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності. Натомість, зв'язку з ПП «Теплосервіс-2000» заявник не зазначає та не надає вироку за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону стосовно посадових осіб відповідача.

У листі про розгляд проекту акту від 16.01.2014 №898/23-00-10-0115 начальника управління правової роботи зазначено: взаємовідносини ПП «Теплосервіс-2000» з ТОВ «Альта-Ком» були предметом документальної планової виїзної перевірки за період з 01.01.2010 до 31.12.2012 результати якої оскаржувалися платником в адміністративному порядку. ППР від 02.07.2013 №0003322301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток та №0003332302 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість частково скасовані, зокрема у взаємовідносинах з ТОВ «Альта-Ком» (а.с.125).

Підпунктом 58.4. ст.58 Кодексу №2755 передбачено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти ППР про нарахування платнику таких податкових зобов'язань із застосуванням стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

У листі ВАСУ від 10.02.2011 №203/11/13-11 тлумачиться протиріччя між нормами ч.56.19 та ч.56.18 ст.56 Кодексу №2755 щодо строку звернення до суду і зазначається про оскарження - 1095 днів. ЄСПЛ у рішенні від 09.12.2010 за результатами розгляду справи Буланова та Купчика проти України «Bulanov and Kupchik v. Ukraine» постановив, що у справі має місце порушення Україною п.1 ст.6 Конвенції, яким кожному гарантується право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що рішенням про розстрочення грошових зобов'язань від 11.03.2014 №79/23-01-25-0119 з місячним платежем 33 333 грн. 33 коп. зі строком сплати 20.04.2014, 20.05.2014, 20.06.2014 та 20.07.2014 у сумі 133 333 грн. 32 коп. (а.с.23), за договором (а.с.83-84), за клопотанням відповідача (а.с.86) проведено зміни в обліковій картці щодо заборгованості (а.с.31, а.с.87-90) і сума складає 394267 грн. 36 коп., у т.ч. залишок несплаченої пені 24 353 грн. 23коп.

ЄСПЛ нагадує, що відповідно до його прецедентної практики щодо правила вичерпання внутрішніх засобів правового захисту це правило повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (рішення у справі Ілхан проти Туреччини (Ilhan v. Turkey), № 22277/93, 27.06.2000, § 59).

Представник заявника не розмежував незмінний залишок несплаченої пені 24 353 грн. 23 коп. у заявленій до погашення податкового боргу сумі 427 600 грн. 69 коп. та уточненій сумі 394267 грн.36 коп. з огляду на задоволене клопотання відповідача про розстрочення грошових зобов'язань з дня направлення подання 22.07.14 до 24.07.14 на час проведення змін в обліку (а.с.31, а.с.83-84).

Провадження у справах, що здійснюється на підставі подання органів доходів і зборів, поданих на підставі статті 1833 КАС України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного). При розгляді справи судом враховано лист ВАСУ від 22.04.2011 №571/11/13-11 «Щодо особливостей провадження у справах за зверненнями органів державної податкової служби» у якому, зокрема зазначено, що суд закриває провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті у порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Закриття провадження у справі за розглядом подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. При цьому, закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду у загальному порядку позовного провадження з тими самими вимогами.

У силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на проголошений (запроваджений) ст.8 Конституції України принцип верховенства права у кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом проаналізовано пояснення представників, вивчено обставини і досліджено докази у матеріалах справи щодо обґрунтованості заявленого відповідачем клопотання про закриття провадження з розгляду подання ДПІ у м.Черкасах у зв'язку із спором про право, що наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що були підставою для виникнення обставин при підготовці відповідного подання, зокрема відсутності остаточного судового рішення у справі №823/2870/13-а щодо суми 99 143 грн. з огляду на ухвалу ВАСУ від 23.06.2014 №К/800/28864/14 про відкриття касаційного провадження; вироку за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону стосовно посадових осіб відповідача у зв'язку із визначенням грошового зобов'язання у сумі 280 407 грн. за ППР від 16.01.2014 №0000082301; зміні суми за рішенням про розстрочення грошових зобов'язань під час розгляду подання і одночасно незмінній сумі пені, що виключає розгляд подання, тому суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Керуючись ч.7 ст.160, п.1 ч.1 ст.157, ст.165, п.2 ч.5 ст. 1833 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі - задовольнити.

Закрити провадження у справі за поданням державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства «Теплосервіс-2000» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у сумі 394 267 грн. 36 коп.

Роз'яснити позивачеві, що закриття провадження у справі не позбавляє права звернутися до суду у порядку загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку, передбаченому ст.ст. 185-187 КАС України.

Суддя Л.В.Трофімова