Ухвала суду № 39962903, 28.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2014 року м. Київ К/800/42082/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Ланченко Л.В.,

Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013

у справі № 826/1017/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БПК-2004"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 29.12.2012 №0001012205 та №0001002205.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ "БПК-2004" при взаємовідносинах з ТОВ "Євростройтех" за період з 01.07.2011 по 31.07.2011, складено акт від 24.12.2012 № 1091/22-5/33191966, в якому зафіксовано порушення позивачем: пп.14.1.27, 14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за третій квартал 2011 року у сумі 133 019,00 грн., а також, порушення п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пп. 198.1, 198.3 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 115 669,00 грн.

На підставі акта перевірки, 29.12.2012 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001012205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 144 586,25 грн. (115 669,00 грн. за основним платежем та 28 917,25 грн. за штрафними санкціями); № 0001002205, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 133 019,00 (за основним платежем).

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що договір 21.06.2011 між ТОВ "БПК-2004" як підрядником та ТОВ "Євростройтех" як субпідрядником укладено договір субпідряду №21-2011, згідно з умовами якого підрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати будівельні роботи з влаштування монолітної прогонової будови на об'єкті "Будівництво транспортної розв'язки біля станції метрополітену "Дніпро" у Печерському районі м. Києва" на свій ризик власними і залученими силами відповідно до проектно-кошторисної документації.

Матеріали справи містять договірну ціну, акт приймання-передачі будівельного майданчика, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати/, акти приймання виконаних будівельних робіт, податкові накладні.

Крім того, в матеріалах справи наявний графік виконання основних робіт організацією ТОВ "Євростройтех" по об'єкту "Будівництво транспортної розв'язки біля станції метрополітену "Дніпро". Естакада №1".

Також, встановлено, що право ТОВ "Євростройтех" на виконання відповідного виду будівельних робіт підтверджується наявною у матеріалах справи копією ліцензії серії АВ № 515630, виданої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком).

Як вбачається з матеріалів справи, будівельні роботи на об'єкті "Будівництво транспортної розв'язки біля станції метрополітену "Дніпро" у Печерському районі м. Києва" були замовлені у позивача ТОВ "БМП Планета-міст", що підтверджується договором субпідряду № 17-2011 від 17.06.2011, укладеним між ТОВ "БМП Планета-міст" як генпідрядником та ТОВ "БПК-2004" як субпідрядником, відповідно до п.1.1 якого генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати загально будівельні роботи з влаштуванням монолітної прогонової будови на об'єкті "Будівництво транспортної розв'язки біля станції метрополітену "Дніпро" на свій ризик власними і залученими силами відповідно до проектно-кошторисної документації; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт; актом приймання виконаних будівельних робіт.

Отже, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом у повній мірі підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності.

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з ТОВ "Євростройтех", що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Крім того, чинне законодавство не ставить в залежність право на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, вірними є висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 29.12.2012 №0001012205 та №0001002205.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.03.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) Л.В. Ланченко (підпис) Н.Г. Пилипчук