Ухвала суду № 39962676, 21.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2014 року м. Київ К/800/55805/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року

у справі № 2-а-1431/12/2170

за позовом Приватного підприємства «Валагро»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправними дій,

встановив:

Приватне підприємство «Валагро» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки, визнання протиправними дій по складанню акту, визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними угод, викладених у висновках акту.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року у справі № 2-а-1431/12/2170, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 06.04.2012 року № 57/15-3/37353053. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до податкового органу з запитом щодо надання акту від 06.04.2012 року № 57/15-3/37353053 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Валагро» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку», про наявність якого позивачу стало відомо від його контрагентів.

Листом податковий орган надав позивачу копію акту від 06.04.2012 року № 57/15-3/37353053 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Валагро» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку».

Судами встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «Валагро» з питань підтвердження взаємовідносин з платниками податків за період з 01.01.12 року по 31.01.12 року, про що складено акт від 06.04.2012 року № 57/15-3/37353053 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватного підприємства «Валагро» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, їх реальності та повноти відображення в обліку», висновком якого зазначено, що у Приватного підприємства «Валагро» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно із частини першою, п'ятою ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України угоди, укладені між постачальниками та покупцями за період з 01.01.12 року по 31.01.12 року мають ознаки нікчемності.

Частина друга статті 19 Конституції України закріплює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1232.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Отже, обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України, а також надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В акті відповідача від 06.04.2012 року №57/15-3/37353053 зазначено про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Валагро». Податковим органом не заперечується факт проведення документальної невиїзної перевірки позивача, за результатами якої складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки. При цьому з'ясовано, що вимоги щодо проведення документальної перевірки відповідачем не дотримано, оскільки наказ на проведення документальної невиїзної позапланової перевірки Приватного підприємства «Валагро» не приймався.

Згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служи протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судами встановлено, що запити, які мають відповідати вимогам положення п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України на адресу позивача не направлялися.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка позивача проведена за відсутності передбачених законом підстав для її проведення, тому дії відповідача щодо проведення документальної позапланової перевірки є протиправними.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14.09.2012 року у справі № 2-а-1431/12/2170 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013 року у справі № 2-а-1431/12/2170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук