ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
21 липня 2014 року м. Київ В/800/3317/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Муравйова О.В., Шипуліної Т.М., Юрченко В.П.,перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.05.2014
у справі № 826/8019/13-а (№ К/800/1283/14 номер справи у Вищому адміністративному суді України)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трифар»
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.05.2014 у названій справі.
Відповідно до статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 №2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.05.2014 заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 у справі № 2а-3378/11/2670 (№ К/9991/59642/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), у якому, на його думку, згадані норми матеріального права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Між тим, як вбачається зі змісту заяви Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві та додатків, доданих до неї, фактичні обставини справи, що розглядаються, відмінні від тих, на яку посилається заявник на обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.
Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Зокрема, у рішенні касаційного суду, яке заявник просить переглянути, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшли висновку, що наданими позивачем первинними документами підтверджено реальність господарських операцій та законність формування податкового кредиту. Крім того, суд касаційної інстанції зауважив, що наявність незначних недоліків у первинних документах не може слугувати підставою для притягнення добросовісного платника податку до відповідальності, за умови дійсного виконання умов договору.
У рішенні Вищого адміністративного суду України від 20.02.2013 у справі № 2а-3378/11/2670 (№ К/9991/59642/12 - номер справи у Вищому адміністративному суді України), на яке посилається заявник, як приклад різного застосування норм матеріального права, позивачем не доведено реальність господарських операцій, наявними у справі первинними документами.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що у викладених випадках відсутня подібність правовідносин, оскільки обставини кожної конкретної справи різні.
Приписи статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції саме одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Зважаючи на викладене, підстав для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі немає.
Керуючись ст.ст. 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И В:
Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску справи № 826/8019/13-а (№ К/800/1283/14 номер справи у Вищому адміністративному суді України) до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.05.2014.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя(підпис)А.М. ЛосєвСудді:(підпис)Л.І. Бившева (підпис)О.В. Муравйов (підпис)Т.М. Шипуліна (підпис)В.П. Юрченко
Судове рішення № 39962479, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 21.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/8019/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: