Ухвала суду № 39962314, 10.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 липня 2014 року К/800/32092/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Загородній А.Ф., розглянувши заяву ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини А3620, Київського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Міністерства оборони України, Військової частини А3620, Київського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2014 року позовну заяву повернуто позивачу з посиланням на ч.3 ст.108 КАС України.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2014 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції, для продовження розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про постановлення додаткового рішення відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини А3620, Київського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

До Вищого адміністративного суду України надійшла заява ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення у справі.

Ознайомившись із наведеною заявою, слід зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

- 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

- 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

- 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналогічні положення закріплені в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20 травня 2013 року № 7, в пункті 17 якої зазначено:

За правилами статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.

Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки у даній справі суд касаційної інстанції не постановив нового рішення, а лише відмовив у відкритті касаційного провадження на ухвалу суду апеляційної інстанції, якою було відмовлено в задоволенні заяви про постановлення додаткового рішення, в ухваленні додаткового рішення слід відмовити.

Керуючись ст. 168 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про прийняття додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини А3620, Київського міського військового комісаріату, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.Ф. Загородній