Ухвала суду № 39961968, 29.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 липня 2014 року Справа № 918/1452/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Харченко В.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна", м. Київ (далі - Товариство),

на рішення господарського суду Рівненської області від 19.11.2013 та

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014

зі справи № 918/1452/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", м. Дубно Рівненської області,

до:

Товариства;

товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівагро" с. Ясенівці Золочівського району Рівненської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1- ОСОБА_2, м. Дубно Рівненської області,

про визнання недійсним договору про перевід боргу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 16.06.2014 б/н, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 19.11.2013 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 зі справи № 918/1452/13 та направити справу на новий розгляд до господарського суду Рівненської області. До касаційної скарги додано клопотання від 18.06.2014 б/н про поновлення строку її подання.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) ставкою судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру є 1 розмір мінімальної заробітної плати (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 70 % ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" у 2014 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату в місячному розмірі 1 218 гривень.

Отже, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 852, 60 грн., тоді як фактично за квитанцією від 06.06.2014 № 8162.14.1 перераховано лише 609, 00 грн. судового збору.

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону сплачений Товариством судовий збір у сумі 609,00 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

1. Повернути касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27.05.2014 зі справи № 918/1452/13 товариству з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна".

2. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 19) з державного бюджету України судовий збір у сумі 609 (шістсот дев'ять) грн.00 коп., сплачений за квитанцією від 06.06.2014 № 8162.14.1.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Харченко