Ухвала суду № 39961863, 28.07.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 липня 2014 року Справа № 922/5319/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіКорсака В.А. суддів Данилової М.В., Данилової Т.Б.перевіривши матеріали касаційної скаргиУправління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністраціїна ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 11.03.2014у справі № 922/5319/13 Господарського суду Харківської областіза позовомАкціонерної компанії "Харківобленерго"доУправління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністраціїпростягнення 99 558, 96 грн.

В С Т А Н О В И В:

Касаційна скарга Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржником не додано доказів сплати судового збору, однак заявлено клопотання про відстрочення від його сплати до прийняття рішення, у зв'язку з складним фінансовим становищем.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

В своїй постанові № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду роз'яснив, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Заявлене скаржником клопотання про відстрочення від сплати судового збору наведеним вимогам не відповідає, оскільки в ньому взагалі не наведено доводів і не подано відповідних доказів на підтвердження того, що майновий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

За таких обставин, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Стосовно заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку подання касаційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації вже зверталось з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2014, яка ухвалою Вищого господарського суду України від 28.05.2014 була повернута особі, що її подала, на підставі пункту 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання, без клопотання про його поновлення.

Копії вказаної ухвали суду були надіслані учасникам судового процесу 29.05.2014, про що свідчить штамп на зворотній стороні останнього аркушу ухвали, тобто з дотриманням статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Після усунення недоліків скаржник повторно подав касаційну скаргу, а саме 19.06.2014, тобто з пропуском процесуального строку подання касаційної скарги, що підтверджується відбитком поштового штемпеля на конверті в якому надійшла касаційна скарга. При цьому, до касаційної скарги скаржником додано клопотання про поновлення пропущеного строку, з посиланням на право повторного подання касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Згідно цієї норми суд касаційної інстанції у кожному конкретному випадку, повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінки доводів щодо причин їх пропуску, зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску такого строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

Слід зазначити, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.

Суд касаційної інстанції не вважає причини пропуску строку подання касаційної скарги, поважними, оскільки статтею 110 Господарського процесуального кодексу України встановлено 20-денний строк для оскарження постанови апеляційного господарського суду, а у клопотанні про відновлення цього строку не наведено об'єктивно непереборних обставин, при яких усунення недоліків, які мали місце при попередній подачі касаційної скарги, не могло бути здійснено оперативно у розумний строк.

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги не містить посилань на будь-які поважні причини несвоєчасного вчинення процесуальних дій, пов'язаних з процедурою подання касаційної скарги.

Оскільки у суду касаційної інстанції відсутні правові підстави у порядку, визначеному частиною першою статті 53 Господарського процесуального кодексу України, визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і поновити пропущений строк, клопотання про поновлення цього строку належить відхилити, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1113 цього кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 4, 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Клопотання про відстрочення від сплати судового збору відхилити.

2. Клопотання про поновлення пропущеного строку подання касаційної скарги відхилити.

3. Касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Зміївської районної державної адміністрації на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 у справі № 922/5319/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді М.В. Данилова

Т.Б. Данилова