Ухвала суду № 39961753, 09.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2014 рокусправа № 811/296/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торгівельний дім Каскад" до Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся позивач - приватне підприємство "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ КАСКАД" - з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 грудня 2012 року № 0000362300.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства податковим органом неправомірно встановлено порушення позивачем пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1-198.3 статті 198, пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Відтак, безпідставно винесено і оскаржуване податкове повідомлення-рішення. До того ж, як зазначається у позові, вказаним податковим повідомленням-рішенням позивачеві збільшено податкове зобов'язання за основним платежем на суму 172560,00 грн, у той час як в акті перевірки йдеться про заниження приватним підприємством "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ КАСКАД" податкових зобов'язань з ПДВ на суму 160667,50 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 24 грудня 2012 року № 0000362300, яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 215086,00 грн (із них за основним платежем - 172560,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 42526,00 грн).

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі відповідач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що перевіркою встановлено укладення позивачем угод без мети настання реальних наслідків, безпідставне включення до складу податкового кредиту сум ПДВ в порушення пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та протиправне невіднесення до податкових зобов'язань сум ПДВ.

Разом з тим, під час розгляду справи судом першої інстанції представник відповідача різницю між сумами податкового зобов'язання, зазначеними в акті перевірки та у податковому повідомленні-рішенні, пояснив опискою, допущеною у податковому повідомленні-рішенні. У зв'язку з цим відповідачем визнаються позовні вимоги в частині протиправності нарахування позивачу податкового зобов'язання за основним платежем на суму такої різниці - 11892,50 грн, а також відповідної частини штрафних санкцій.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, приватне підприємство „Торгівельний Дім Каскад" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (Т. 1, а.с. 7)

Посадовими особами Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби у період з 15 листопада 2012 року по 3 грудня 2012 року проведено виїзну документальну перевірку приватного підприємства „Торгівельний Дім Каскад".

Відповідно до Акту про результати виїзної планової перевірки приватного підприємства „Торгівельний Дім Каскад" від 10 грудня 2012 року № 425/2200/37262679 посадовими особами Світловодської ОДПІ встановлено, зокрема, порушення позивачем окремих положень Податкового кодексу України та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 160667,50 грн (Т.1, а.с. 14-98).

У зв'язку з цим позивачу було направлено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000362300 від 24 грудня 2012 року, яким ПП „Торгівельний Дім Каскад" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 215086 грн: 172560 грн - за основним платежем, 42526 - за штрафними (фінансовими) санкціями) (Т.1, а.с. 99).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, оскаржуване податкове повідомлення-рішення базується на висновках акту перевірки про:

- завищення позивачем суми податкового кредиту за нікчемними угодами, укладеними між позивачем та ТОВ "Сембі-Сервіс" у квітні 2011 року на суму ПДВ 1846,06 грн, у липні 2011 року - на суму 311,66 грн, у серпні 2011 року - на суму ПДВ 34281,6 грн, у вересні 2011 року - на суму 28143,2 грн та у жовтні 2011 року - на суму ПДВ 4916,66 грн;

- завищення позивачем суми податкового кредиту за нікчемними угодами, укладеними між позивачем та ПП „Стандарт Агро" за травень 2011 року - на суму ПДВ 614,17 грн, за вересень 2011 року - на суму ПДВ 100 грн, за листопад 2011 року - на суму ПДВ 665,83 грн, за грудень 2011 року - на суму ПДВ 2775,69 грн та за лютий 2012 року - на суму ПДВ 2800 грн;

- завищення позивачем суми податкового кредиту за нікчемною угодою, укладеною між позивачем та ПП „Регіон України" у березні 2012 року на суму ПДВ 737,40 грн;

- безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними із ПП „Дельта-Постач" за жовтень 2011 року в порушення пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України на суму ПДВ 25186,45 грн та 19035,50 грн;

- безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними із ТОВ „Фенікс Агро Плюс" за липень 2012 року в порушення пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України на суму ПДВ 7554 грн;

- безпідставне включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними ТОВ "Єврокласбуд" за вересень та за жовтень 2011 року в порушення пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України на суму ПДВ 17279,05 грн та 12950,25 грн відповідно.

- невіднесення до податкових зобов'язань суми ПДВ 570 грн по реалізації товарів (послуг) ОСОБА_2 за листопад 2011 року.

Згідно декларацій з податку з податку на додану вартість з додатками 5 у розрізі контрагентів ПП „Торгівельний Дім Каскад" було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах із ТОВ "Сембі-Сервіс": у квітні 2011 року - 1846,06 грн, у липні 2011 року - 311,66 грн, у серпні 2011 року - 34281,6 грн, у вересні 2011 року - 28143,2 грн та у жовтні 2011 року - 4916,66 грн.

Так, у вказані звітні періоди позивачем у ТОВ „Сембі-Сервіс" за договорами поставки за готівкові кошти та шляхом безготівкового розрахунку (Т. 2, а.с. 200-210) було придбано крупи, борошно та інші сільськогосподарські культури. При цьому позивачеві ТОВ „Сембі-сервіс" було видано відповідні податкові накладні (Т. 1 а.с. 233, 234, Т.2: а.с. 8, 9, 17, 18) Так само, позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за взаємовідносинами із ПП „Стандарт Агро" у травні 2011 року - на суму ПДВ 614,17 грн, вересні 2011 року - на суму ПДВ 100 грн, листопаді 2011 року - на суму ПДВ 665,83 грн, грудні 2011 року - на суму ПДВ 2775,69 грн та у лютому 2012 року - на суму ПДВ 2800 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, у вказаного контрагента позивачем було придбано зернові за договорами поставки, у зв'язку з чим, останньому було видано відповідні податкові накладні (Т.1: а.с. 241, 248, Т.2: а.с. 61,62,72).

До того ж, позивачем у березні 2011 року було придбано крупи у ПП „Регіон України" (Т.2, а.с. 88,95,96,97,107), а суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, віднесено до податкового кредиту за відповідний звітний період.

Придбані у вищезазначених контрагентів товари, як вбачається із наявних у матеріалах справи договорів поставки та видаткових накладних, були у подальшому реалізовані позивачем (Т. 2: а.с. 148-151, 183-187, 190). Така діяльність позивача відповідає зареєстрованим ним видам діяльності за КВЕД (Т.1, а.с. 8).

При цьому, товариством з обмеженою відповідальністю „Сембі Сервіс" із застосуванням транспорту, орендованого у ПП„Стандарт Агро", а також безпосередньо приватним підприємством „Стандарт Агро" та ПП „Регіон України" позивачеві надавалися оплатні транспортно-експедиційні послуги щодо транспортування придбаного товару до місцезнаходження ПП „Торгівельний дім Каскад", а також щодо транспортування такого товару до місцезнаходження контрагентів позивача, яким у подальшому реалізовувався придбаний товар. Зазначене підтверджується податковими (Т.2, а.с. 20-21,30-32 35, 70, 71, 73, 116, 117, 127, 128, 136, 137, 138) та товарно-транспортними накладними (Т.2, а.с. 159-169, 171-181, 189,198-199).

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Аналіз наведених норм у їх системному зв'язку дає підстави для висновку, що єдиною підставою для формування податкового кредиту за приписами Податкового кодексу України, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому вищевказаними контрагентами у перевіряємому періоді.

Водночас, відповідачем стверджується про нікчемність вищезазначених правочинів, укладених між ПП „Торгівельний Дім Каскад" та ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП „Стандарт Агро" і ПП „Регіон України", з тих підстав, що вказані контрагенти укладали правочини з іншими суб'ктами господарювання без мети настання реальних наслідків.

Суд першої інстанції вірно не погодився з такими висновками податкового органу, тому як вищевикладене свідчить про те, що правочини, укладені між позивачем та зазначеними контрагентами мали реальний характер та відповідають своєму економічному змісту.

Відповідно до частини першої статті 204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною другою статті 215 Цивільного Кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У відповідності до частини першої статті 234 Цивільного Кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим

Аналізуючи наведене, колегія суддів зазначає, що органи податкової служби не наділені повноваженнями щодо визнання правочину недійсним, в тому числі і з мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому висновки відповідача в частині визнання правочину нікчемним, що покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають, так як вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з втручанням у компетенцію судових органів.

Судом першої інстанції вірно враховано правові позиції Європейського суду з прав людини, викладені у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, за якими платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник такого податку не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких підстав, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідні суми податку на додану вартість за господарськими операціями із ТОВ "Сембі-Сервіс", ПП „Стандарт Агро" і ПП „Регіон України" правомірно включалися позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість та відображалися у податкових деклараціях за належні звітні періоди.

До того ж, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі висновку про те, що приватним підприємством „Торгівельний Дім Каскад" безпідставно, в порушення пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, включено до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними із ПП „Дельта-Постач", ТОВ „Фенікс Агро Плюс" та ТОВ "Єврокласбуд" на загальну суму ПДВ 82002,05 грн.

Відповідно до вказаної норми Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 - 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників.

Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби зроблено висновок про те, що ПП „Дельта-Постач", ТОВ „Фенікс Агро Плюс" та ТОВ "Єврокласбуд" є посередниками, а тому позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ за операціями із вказаними контрагентами (Т.1, а.с. 76).

Однак, наявні в матеріалах справи договори купівлі-продажу, податкові накладні, свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарських підприємств як суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість) свідчать про те, що приватним підприємством „Дельта-Постач", ТОВ „Фенікс Агро Плюс" та ТОВ "Єврокласбуд" зернові та технічні культури придбавалися безпосередньо у сільськогосподарських підприємств-виробників (Т.2, а.с. 214-234).

Оскільки відповідачем не доведено протилежного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що за договорами між позивачем та контрагентами: ПП „Дельта-Постач", ТОВ „Фенікс Агро Плюс" та ТОВ "Єврокласбуд" мало місце перше постачання зернових та технічних культур підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а відтак, відповідні операції не звільняються від оподаткування податком на додану вартість за приписами пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

За таких підстав, посилання податкового органу про протиправність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними ПП „Дельта-Постач", ТОВ „Фенікс Агро Плюс" та ТОВ "Єврокласбуд" на загальну суму ПДВ 82002,05 грн - є безпідставними.

Також у акті перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, Світловодською об'єднаною Державною податковою інспекцією Кіровоградської області Державної податкової служби зроблено висновок про порушення позивачем приписів пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України внаслідок невіднесення до податкових зобов'язань суми ПДВ 570 грн по реалізації товару (послуг) ОСОБА_2 у листопаді 2011 року.

Відповідно до вказаної законодавчої норми, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Водночас, як вбачається із реєстру виданих та отриманих податкових накладних за листопад 2011 року (Т.2, а.с.57-58), позивачем видано ОСОБА_2 податкові накладні № № 16,48,72,91, загальна сума ПДВ за якими становить 25833,23 грн. Відповідну суму ПДВ за взаємовідносинами із вказаним контрагентом позивачем включено до податкових зобов'язань за листопад 2011 року (Т.2, а.с.55-56).

Натомість, податкових накладних на суму ПДВ 570 грн по взаємовідносинах ПП „Торгівельний Дім Каскад" із ОСОБА_2 у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних не відображено, а відповідачем, під час розгляду справи судом першої інстанції не надано пояснень, на підставі якої податкової накладної та за якими господарськими операціями з ОСОБА_2 відповідачем зроблено висновок про протиправне невіднесення позивачем суми ПДВ у 570 грн. до податкових зобов'язань.

За приписами частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Водночас, відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем правомірності оскаржуваного повідомлення-рішення не доведено, натомість викладене вище дає підстави для висновку про те, що таким рішенням позивачеві було протиправно донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 160667,50 грн та відповідні фінансові санкції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Торгівельний дім Каскад" до Світловодської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай