Ухвала суду № 39961727, 07.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 липня 2014 рокусправа № 811/1253/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ескулап» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області та до Державної податкової служби у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Ескулап» (далі - позивач або ТОВ Фірма «Ескулап») звернулось з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач 1 або Світловодська ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградської області) та до Державної податкової служби у Кіровоградській області (далі - відповідач 2 або ДПС у Кіровоградській області), в якому просило визнати дії ДПС у Кіровоградській області в частині застосування в акті перевірки від 30.01.2013 р. № 000002/11-28-16/23090810 наслідків недійсності правочину в позасудовому порядку такими, що виходять за межі повноважень податкового органу та вчинені з перевищенням повноважень, передбачених ст. 21 ПК України; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003422300 від 13.02.2013 р. про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств за основним платежем у сумі 17 897 грн. та штрафної (фінансової) санкції у сумі 531 грн., разом 18 428 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної невиїзної документальної перевірки, посадові особи податкового органу дійшли висновку про нікчемність господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Крилвінкварц», ПП «СВ-Техно-Онікс» за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р., з 01.09.2011 р. по 31.12.2011 р., в зв'язку з чим податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток (доходи) приватних підприємств у сумі 18 428 грн., в т. ч. 17 897 грн. за основним платежем та 531 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Також зазначено, що господарські операції з контрагентами мали реальний характер, підтверджені належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0003422300 від 13.02.2013 р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Постанову суду мотивовано тим, що реальність господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача підтверджена належним чином оформленими первинними документами, а отже позивач мав законні підстави для віднесення витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей до валових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою. Вважає, що суд не в повному обсязі дослідив обставини у справі, не проаналізував висновки перевірки податкового органу, які чітко свідчать про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами - ТОВ «Крилвінкварц» та ПП «СВ-Техно-Онікс».

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

З огляду на встановлений факт реорганізації, та в силу ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідну сторону - відповідача у справі на його правонаступника - Світловодську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішення суду першої інстанції оскаржено в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003422300 від 13.02.2013 р.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Ескулап» зареєстровано Виконавчим комітетом Світловодської міської ради Кіровоградської області 03.04.1995 року та перебуває на обліку у Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи з 28.01.2013 р. по 30.01.2013 р. відповідачем на підставі наказу ДПС у Кіровоградській області № 30 від 24.01.2013 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Фірма «Ескулап» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Крилвінкварц» та ПП «СВ-Техно-Онікс» за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р., з 01.09.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами перевірки складено Акт № 000002/11-28-16/23090810 від 30.01.2013 р. (далі - Акт перевірки) (а.с. 29-53).

Відповідно до висновку Акту перевірки встановлено порушення:

1. п.1 ст. 203, п.1 ст. 215, ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України в частині нікчемності правочинів, так як вони не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Господарські операції, відображені у податковій звітності за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р., з 01.09.2011 р. по 31.12.2011 р. щодо отримання послуг від ТОВ «Крилвінкварц» та ПП «СВ-Техно-Онікс», не підтверджується.

2. п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства всього в загальній сумі 17 897 грн. у т.ч. за I квартал 2011 року в загальній сумі 2 125 грн., за II - III квартал 2011 року в загальній сумі 2 059 грн., за II - IV квартал 2011 року в загальній сумі 13 713 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем 13.02.2013 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003422300, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток (доходи) приватних підприємств у сумі 18 428 грн, в т.ч. 17 897 грн. за основним платежем та 531 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У відповідності до приписів п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 ст. 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1ст. 139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів, аналізуючи вищезазначені положення ПК України, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Досліджуючи спірні правовідносини у справі, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Крилвінкварц» та ПП "СВ-Техно-Онікс", на підставі яких були сформовані валові витрати.

Матеріалами справи встановлено та в судовому засіданні підтверджено, що господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Крилвінкварц» (вересень-грудень 2011 року) та ПП «СВ-Техно-Онікс» (березень 2011 року) полягали у наданні вказаними контрагентами транспортних послуг легковим автотранспортом, пов'язаних з виробничою необхідністю ТОВ Фірма «Ескулап».

Вказані правовідносини виникли на підставі укладених між позивачем та ТОВ «Крилвінкварц» та ПП «СВ-Техно-Онікс» договорів про надання автотранспортних послуг, а саме: договір № 01 від 01.03.2011 р.; договір № 1 від 26.09.2011 р.; договір № 2 від 01.10.2011 р.

Факти отримання ТОВ Фірма «Ескулап» від ТОВ «Крилвінкварц» та ПП «СВ-Техно-Онікс» послуг, передбачених договорами про надання автотранспортних послуг, підтверджуються наявними в матеріалах справи протоколами узгодження цін до договору, актами прийому виконаних робіт (т.1 а.с. 67-68, 73-74, 79-80, 82, 84, 86, 87), рахунки - фактури (т.1 а.с. 83, 88), заявки на надання транспортних послуг (т.1 а.с. 175-250, т.2 а.с. 1-56) та платіжними дорученнями (т.1 а.с. 69, 75, 81, 85, 89).

Отже, враховуючи те, що валові витрати позивача за договорами з ТОВ «Крилвінкварц» та ПП «СВ-Техно-Онікс» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, у відповідності до приписів ст. 138 ПК України реальність зазначених господарських відносин ставитись під сумнів не може.

У відповідності до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції та застосування ст. 202 КАС України.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Ескулап» до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області та до Державної податкової служби у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай