Ухвала суду № 39961711, 09.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2014 рокусправа № 808/4826/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" до Запорізької митниці про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Запорізької митниці про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у прийнятті ВМД № 112030000/2010/028601 від 12.11.2010, № 112030000/2010/028866 від 15.11.2010, № 112030000/2010/029244 від 18.11.2010 та відмови у митному оформленні товару за вказаними ВМД за першим методом; визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці №112000006/2010/002337/2 від 15.11.2010 про визначення митної вартості товару за шостим методом; про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці №112000006/2010/002343/2 від 16.11.2010 про визначення митної вартості товару за шостим методом; про визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці №112000006/2010/002381/2 від 19.11.2010 про визначення митної вартості товару за третім методом.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач, вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що для проведення митного оформлення поставленого товару позивачем до митного органу були подані ВМД, які прийняті для оформлення. У ВМД позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст. 266, 267 МК України. Для підтвердження митної вартості товару митним органом необґрунтовано

витребувані додаткові документи. Позивач частково надав витребувані документи, а також повідомив Запорізьку митницю про неможливість надання додатково витребуваних документів з поясненням причин такої неможливості їх подання на зворотному боці ф. ДМВ-1. 15.11.2010 та 16.11.2010 відповідачем безпідставно прийняті спірні рішення про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом, а 19.11.2010 відповідачем безпідставно прийняте спірне рішення про визначення митної вартості товару за третім (резервним) методом Позивач подав митному органу нові митні декларації, які прийняті до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем». Вважає, що відповідачем були порушені приписи чинного законодавства щодо порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, а дії відповідача щодо відмови у прийнятті ВМД та відмови у митному оформленні товару за першим методом є неправомірними.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.А.М.Кузьміна» (ідентифікаційний код 00186536) є юридичною особою та зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради 15.04.1994 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 029409 та Довідкою АА № 479493 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

11.02.2008 між позивачем (покупець) і «INTERCOMMODITIES SA» (продавець) укладено контракт № 0403083434, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити позивачу товар згідно із специфікацією на умовах DDU Запоріжжя.

Для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме: Електролітичні катоди нікелю різані « 2х2», вага нетто 20000 кг. Вміст: Ni > 99.98% в т.ч. Со<=0.0005%; Виробник - «Xstrada Nikkelverk AS», Країна виробництва - NO. Марка A, Лот №1103226, 1103227 позивачем до митного органу 12.11.2010 була подана вантажна митна декларація № 112030000/2010/028601, яку прийнято для оформлення, про що свідчить відбиток «Під митним контролем».

У графі 43 ВМД № 112030000/2010/020602 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст. 266, 267 Митного Кодексу України.

Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 0,00 грн. ввізного мита та 825 727,59 грн. - ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування платежів» декларації.

При поданні ВМД, позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір № 0403083434 від 11.02.2008, специфікація № 120 від 29.10.2010, інвойс/рахунок № NI-10-075.2 від 29.10.2010, сертифікати якості, лист № 121-810 від 10.11.2010, комерційна пропозиція № 0217 від 20.10.2010, CMR № 100752, рахунок № 1000.СІ.10809410, контракт № 235-10-18204-S LIF/UKA та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр. 44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).

Також разом з ВМД, позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, про що зазначено на зворотньому боці ф. ДМВ-1, а саме: - сертифікат про походження товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; - копія вантажної митної декларації країни відправлення.

15.11.2010 позивачем на зворотньому боці ф. ДМВ-1 надано роз'яснення стосовно витребуваних додаткових документів про те, що: - надати експортну декларацію на товар можливості не має, оскільки товар знаходився на території Нідерландів у режимі транзиту і оформлювався транзитний документ Т-1; - сертифікат про походження товару надати не має можливості; - висновки про якісні характеристики наведено в сертифікаті якості на товар.

15.11.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/002337/2 за шостим (резервним) методом.

Позивач подав митному органу нову митну декларацію № 112030000/2010/028885 від 15.11.2010, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».

Платежі за ВМД № 112030000/2010/028885 склали 0,00 грн. ввізного мита та 973 449,97 грн. ПДВ.

Також для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме: Катоди нікеля електролітичного у зв'язках, вага нетто 19225 кг. Вміст Ni*min - 99.96%, Со-0.021%, інше- 0,019% Виробник - JSC «Kola GMK». Країна виробництва - RU. Марка «Severonickel COMBINE Н-І». Лот № 4888 позивачем до митного органу 15.11.2010 була подана вантажна митна декларація № 112030000/2010/028866, яку прийнято для оформлення, про що свідчить відбиток «Під митним контролем».

У графі 43 ВМД № 112030000/2010/028866 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст. 266, 267 Митного Кодексу України.

Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 0,00 грн. ввізного мита та 826 695,49 грн. - ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування платежів» декларації.

При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір № 0403083434 від 11.02.2008, специфікація № 119 від 18.10.2010, інвойс/рахунок № NI-10-074 від 26.10.2010, сертифікат якості, лист № 121-802 від 08.11.2010, лист № 0217 від 20.10.2010, рахунок № 141222, контракт № S 103848, CMR №29102010, реліз № 904126 та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр. 44 ВМД та доповнення до декларації ф.МД-6).

Також разом з ВМД, позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, про що зазначено на зворотньому боці ф. ДМВ-1, а саме: - сертифікат про походження товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; - копія вантажної митної декларації країни відправлення. Крім того, позивачу запропоновано подати додаткові документи на власний розсуд.

16.11.2010 позивачем на зворотньому боці ф. ДМВ-1 надано роз'яснення стосовно витребуваних додаткових документів про те, що: - надати експортну декларацію на товар можливості не має, оскільки товар знаходився на території Голландії у режимі транзиту і оформлення було здійснено по документу Т-1 замість експортної декларації, надано документ Т-1; - сертифікат про походження товару постачальником не надавався за умов того, що це не передбачено контрактом, доп. про сертифікат походження (його відсутність) вказано в гр. 44 ВМД № 112030000/2010/028866 від 15.11.2010; - висновки про якісні характеристики товару приведені в сертифікаті якості виробника, який був наданий на момент декларування; - серед інформації біржових організацій про вартість товару були надані котировки Лондонської Біржі Металів.

16.11.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/002343/2 за шостим (резервним) методом.

Позивач подав митному органу нову митну декларацію № 112030000/2010/028972 від 16.11.2010, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».

Платежі за ВМД № 112030000/2010/028972 склали 0,00 грн. ввізного мита та 860 744,75 грн. ПДВ.

Листами № 111/КС-148 від 17.11.2010 та № 111/КС-162 від 03.12.2010 позивач звернувся до Державної митної служби України з питанням щодо правомірності визначення митної вартості при оформленні ВМД № 112030000/2010/028972 від 16.11.2010 та прийнятті відповідачем рішення від 16.11.2010 № 112000006/2010/002343 про визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом. До листа було надано повний перелік документів, необхідний для підтвердження визначення митної вартості товару за 1 методом.

На вказане звернення листом № 11/2-10.16/16662 від 22.12.2010 Державна митна служба України надала відповідь, що проведення митного оформлення вказаного товару за першим методом на підставі наданих документів можливе, за умови надання документів підтверджуючих факт оплати отриманого товару.

Також встановлено, що специфікацією № 119 від 18.10.2010, яка є невід'ємною частиною контракту № 0403083434 від 11.02.2008, передбачені умови оплати: «відстрочка 30 днів від дати релізу».

На момент подання переліку документів, необхідного для підтвердження визначення митної вартості товару за 1 методом, документи, що підтверджують факт оплати отриманого товару, позивач не мав можливості надати, тому що через наявну відстрочку сплата за продукцію буде здійснена згодом, про що було зазначено в якості обґрунтування ненадання документів про сплату вартості товару.

В подальшому отриманий товар за інвойс/рахунком № N1-10-074 від 26.10.2010, а також за інвойс/рахунком № N1-10-075.2 від 29.10.2010 та № N1-10-077 від 03.11.2010 сплачено в повному обсязі.

Також, для проведення митного оформлення поставленого товару, а саме: Катоди нікеля електролітичного у зв'язках, вага нетто 20987кг. Вміст Ni*min - 99.98%, Со-0.07%, інше- 0,002% Виробник - JSC «MMC «NORILSK NIKEL». Країна виробництва - RU. Марка «Norilsk Combine H-1». Лот № 1463, 1462, позивачем до митного органу 18.11.2010 була подана вантажна митна декларація № 112030000/2010/029244, яку прийнято для оформлення, про що свідчить відбиток «Під митним контролем».

У графі 43 ВМД № 112030000/2010/029244 позивачем зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст. 266, 267 Митного Кодексу України.

Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити 0,00 грн. ввізного мита та 857 163,52 грн. - ПДВ. Ці дані підтверджені та відображені в гр. 47 «Нарахування платежів» декларації.

При поданні ВМД позивачем задекларовані наступні документи: зовнішньоекономічний договір № 0403083434 від 11.02.2008, специфікацію № 123 від 02.11.2010, інвойс/рахунок № N1-10-077 від 03.11.2010, сертифікати якості, лист № 121-812 від 10.11.2010, CMR № 2010511 та інші документи, про що свідчить їх декларування (гр. 44 ВМД та доповнення до декларації ф. МД- 6).

Разом з ВМД, позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 266, 267 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Для підтвердження митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, про що зазначено на зворотньому боці ф. ДМВ-1, а саме: - договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам, на користь продавця; - відповідна бухгалтерська документація; - копія вантажної митної декларації країни відправлення; - сертифікат про походження товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством. Крім того, позивачу запропоновано подати додаткові документи на свій розсуд.

В той же день, позивачем частково надані документи, а саме: договір з третіми особами від 26.10.2010 № S10-53818-120, рахунок № 81977 від 01.11.2010, декларація Т1 № 10NL5665101C922D68 від 03.11.2010, комерційна пропозиція № 0217 від 20.10.2010.

16.11.2010 позивачем на зворотньому боці ф. ДМВ-1 надано роз'яснення стосовно витребуваних додаткових документів про те, що: - банківське платіжне доручення, що підтверджує факт оплати за нікель по ціні, що зазначена в рахунку фактурі, на момент декларування не надавалось, оскільки оплата має бути здійснена впродовж 60 днів з моменту поставки матеріалу; - сертифікат про походження товару не надавався за умов того, що це не передбачено контрактом; - висновки про якісні характеристики приведені в сертифікаті якості, який був наданий на момент декларування; - серед інформації біржових організацій про вартість товару були надані котировки Лондонської Біржі Металів.

19.11.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/002381/2 за третім методом.

Позивач подав митному органу нову митну декларацію № 112030000/2010/029371 від 19.11.2010, яку прийнято до митного оформлення, про що свідчить проставлений на ВМД штамп «Під митним контролем».

Платежі за ВМД № 112030000/2010/029371 склали 0,00 грн. ввізного мита та 946 222,74 грн. ПДВ.

Задекларований позивачем товар оформлений митницею та пропущений у вільний обіг.

Не погодившись з прийнятими рішеннями Запорізької митниці від 15.11.2010 № 112000006/2010/002337/2 та від 16.11.2010 № 112000006/2010/002343/2 про визначення митної вартості товарів за шостим (резервним) методом, а також від 19.11.2010 №112000006/2010/002381/2 про визначення митної вартості товарів за третім методом позивач звернувся до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд першої інстанції вірно вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 259 МК України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень МК України (ч. 1 ст. 260 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до ст. 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ст. 266 МК України якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених ст.273 цього Кодексу.

Як свідчать надані суду документи, митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ст. ст. 266, 267 МК України в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1).

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (надалі - Порядок № 1776) для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати:

зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;

рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;

банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом);

пакувальні листи;

копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Згідно з п. 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: - договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); - відповідна бухгалтерська документація; - ліцензійний чи авторський договір (контракт); - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; - калькуляція фірми - виробника товару; - копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; - сертифікат про походження товару; - відомості про якісні характеристики товару; - інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у п. 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. За вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості (п. 13 Порядку № 1766).

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або, якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством (п. 14 Порядку № 1766).

Згідно з ст. 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 № 339 (чинний на момент оформлення вантажу) контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється відповідно до ст. 41 МК України шляхом:

1) проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим Постановою КМУ від 20.12.2006 № 1766; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на митну вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості;

2) співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи форм контролю.

Послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення передбаченого цим пунктом контролю та оформлення результатів такого контролю визначається Держмитслужбою.

На підставі вищевикладеного, митниця у разі виникнення сумнівів щодо рівня заявленої митної вартості має право витребувати у декларанта додаткові документи, що є її правом, здійсненим у межах повноважень.

Із матеріалів справи вбачається, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару Запорізькою митницею було перевірено документи, які подані для підтвердження митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю. При перевірці документів у відповідача виникли сумніви щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості.

Також, Запорізькою митницею проаналізовано рівень митної вартості на такі товари в ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами проведеного контролю виявлено, що митна вартість ввезеного товару значно відрізнялась від рівня митної вартості на такі товари, імпортованих на митну територію України, у зв'язку з чим та у відповідності до п. 11 Порядку № 1766, Запорізькою митницею були затребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару.

За таких підстав, Запорізькою митницею обґрунтовано запропоновано позивачу надати додаткові документи, перелічені у пункті 11 Порядку № 1766.

Уповноважена особа позивача за фактом пред'явлення вищезазначених вимог Запорізькою митницею здійснила відповідний запис на декларації митної вартості щодо ознайомлення з їх змістом.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано в повному обсязі додаткові документи, які необхідні для підтвердження митної вартості товару, а додатково надані документи не підтверджують заявленої декларантом митної вартості. Тобто позивачем не підтверджено митну вартість заявлену за методом № 1.

Наказом ДМСУ № 1242 від 19.10.2010 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» було зобов'язано забезпечити дотримання вимог Порядку заповнення рішення про визначення митної вартості товарів, затвердженого Наказом Держмитслужби від 29.05.2009 № 506, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.06.2009 за № 534/16550, в частині заповнення графи 33 рішення про визначення митної вартості товарів (далі - Рішення) шляхом:

1.1. Чіткого зазначення причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції):

наявність висновку, що визначена декларантом митна вартість товару нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару; неподання декларантом додаткових документів або відмова від їх подання з урахуванням Методичних рекомендації із застосування окремих положень Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження;

наявність сумнівів щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості тощо.

1.2. Зазначення послідовності застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

1.3. Проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 268 та 269 МК України. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

1.4. Зазначення докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості товарів і прийнятті Рішення із застосуванням резервного методу (стаття 273 Кодексу).

Із матеріалів справи вбачається, що 15.11.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/002337/2 за шостим (резервним) методом.

В оскаржуваному рішенні в якості обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості зазначено наступне: Ненадання декларантом додаткових документів у повному обсязі, з урахуванням Методичних рекомендацій із застосування окремих положень Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (Наказ ДМСУ від 19.10.2010 № 1242 ПКМУ від 20.12.2006 № 1766). Метод № 1 неможливо застосувати в зв'язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Метод № 2 не застосований в зв'язку із невідповідністю (відмінністю) певних фізичних характеристик (ст. 269 МКУ). Метод № 3 не застосований в зв'язку із відмінністю виробника товару. З декларантом проведено консультацію, за результатами якої прийнято рішення про неможливість використання методів № 2, 3 в зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операції з ідентичними та подібними товарами. Методи № 4 та № 5 не застосовані в зв'язку із відсутністю документів, на підставі яких їх можливо було б застосувати. При визначенні митної вартості застосована наявна у митного органу інформація про вартість операції з товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту є максимально наближеним до нього (цінова база ЄАІС ДМСУ). ВМД № 112030000/0/26260 від 19.10.2010 (ІМ 40).

16.11.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/002343/2 за шостим (резервним) методом.

В даному рішенні в якості обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості зазначено наступне: Ненадання декларантом додаткових документів у повному обсязі для підтвердження митної вартості товару (ПКМУ від 20.12.2006 № 1766). Метод № 1 неможливо застосувати в зв'язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Метод № 2, 3 не застосовані у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операцій з ідентичними та подібними товарами. З декларантом проведено консультацію, за результатами якої прийнято рішення про неможливість використання методів № 2, 3 в зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості операції з ідентичними та подібними товарами. При визначенні митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості, яка ґрунтується на раніше визначеній вартості за методом № 6 у відповідності з вимогами статті 273 МКУ. ВМД № 112030000/0/28404 від 10.11.2010 (ІМ 40).

19.11.2010 митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/002381/2 за третім методом.

В даному рішенні в якості обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалась митним органом для визначення митної вартості зазначено наступне: Ненадання декларантом додаткових документів у повному обсязі для підтвердження митної вартості товару (ПКМУ від 20.12.2006 № 1766). Метод № 1 неможливо застосувати в зв'язку із ненаданням декларантом додаткових документів у повному обсязі для підтвердження заявленої митної вартості товару. Метод № 2 не застосований у зв'язку з відмінністю характеристик і ознак (ст. 269 МКУ). З декларантом проведено консультацію, за результатами якої неможливе використання методу № 2 та прийнято рішення про митної вартості товарів із застосуванням методу № 3 на підставі наявної у митного органу інформації щодо подібних (аналогічних) товарів згідно із вимогами статті 269 МКУ. ВМД 700020001/2010/6269 від 29.08.2010 (ІМ 40), 700020001/2010/6270 від 29.08.2010 (ІМ 40).

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 266 МК України з декларантом була проведена процедура консультацій, про що свідчать відмітки в графі 33 оскаржуваних рішень та в графах 8, 9 декларацій митної вартості щодо проведення консультацій визначення методів з урахуванням методу послідовності.

Отже, враховуючи сумніви щодо достовірності відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, ненадання в повному обсязі додаткових документів, які необхідні для підтвердження митної вартості товару, а додатково надані документи не підтверджують заявленої декларантом митної вартості, Запорізька митниця прийшла до вірного висновку, що митна вартість не може бути визначена за методом № 1. З урахуванням цього та на підставі п. 14 вказаного Порядку відповідачем законно прийняті рішення про визначення митної вартості на підставі наявних у Запорізької митниці відомостей.

Стосовно визнання неправомірними дії Запорізької митниці щодо відмови у прийнятті вантажних митних декларацій № 112030000/2010/02861, № 112030000/2010/028866 та №112030000/2010/029244 та відмови у митному оформленні товару за першим методом колегія суддів зазначає наступне.

Запорізька митниця фактично не відмовляла позивачу в митному оформленні (не вчиняла дій щодо відмови в митному оформленні товару, не приймала картки відмови), а видала рішення про визначення митної вартості товарів, з якими позивач погодився, надавши нові ВМД для митного оформлення. Товар в митному відношенні вже оформлений та пропущений митницею у вільний обіг.

Таким чином, оскільки митниця не вчиняла дій щодо відмови в митному оформленні товару, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, а відповідно задоволенню не підлягають.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод "Дніпроспецсталь" ім. А.М. Кузьміна" до Запорізької митниці про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай