Постанова № 39961390, 30.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 травня 2013 рокусправа № 2а-2257/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

за участю представників:

позивача: - Сидорчука П.П.,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року

у справі № 2а-2257/10/0470

за позовом дочірнього підприємства «Меликон-Дніпро» товариства з обмеженою відповідальністю «Меликон-М»

до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 року дочірнє підприємство «Меликон-Дніпро» товариства з обмеженою відповідальністю «Меликон-М» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 вересня 2009 року № 0000222305/0/32469, від 15 жовтня 2009 року № 0000222305/1/35040, від 26 листопада 2009 року № 0000222305/2/39525 та від 08 лютого 2010 року № 0000222305/3/3838 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 745365,00 грн., в тому числі 496910,00 грн. за основним платежем та 248455,00 грн. штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено (а.с. 189-191).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник дочірнього підприємства «Меликон-Дніпро» товариства з обмеженою відповідальністю «Меликон-М» заперечує проти вимог апеляційної скарги, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Представник державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська проведено позапланову виїзну перевірку дочірнього підприємства «Меликон-Дніпро» товариства з обмеженою відповідальністю «Меликон-М» з питань правомірності задекларованого рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року, яка виникла у період з 01 вересня 2006 року по 30 червня 2009 року, за результатами якої складено акт від 17 вересня 2009 року №5693/23-305/31549679.

Перевіркою встановлено порушення підпункту 3.2.1 пункт 3.2 статті 3, пункту 4.8 статті 4, підпункту 7.4.2 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено рядок 26 по податковим деклараціям з податку на додану вартість за лютий та червень 2008 року у розмірі 1082424,00 грн. та занижено податок на додану вартість за лютий 2008 року у розмірі 496910,00 грн.

На підставі акту перевірки від 17 вересня 2009 року державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесла податкові повідомлення-рішення від 24 вересня 2009 року № 0000222305/0/32469, від 15 жовтня 2009 року № 0000222305/1/35040, від 26 листопада 2009 року № 0000222305/2/39525 та від 08 лютого 2010 року № 0000222305/3/3838 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 745365,00 грн., в тому числі 496910,00 грн. за основним платежем та 248455,00 грн. штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що отримані позивачем прості векселі за спірними операціями, відповідають вимогам пункту 1.6 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки використовуються в операціях, які не пов'язуються з їх випуском (емісією) та погашенням. У зв'язку з цим, обмін товару позивача на векселі, в якості товару, є бартерним відповідно до пункту 1.19 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки такі угоди передбачають проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). При цьому, продавець векселю також не отримує компенсацію за проданий ним вексель у вигляді грошових коштів на свій рахунок. Отже, оформлення податкових накладних на зазначені прості векселі та включення по них суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту з боку позивача є правомірним.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що між дочірнім підприємством «Меликон-Дніпро» товариства з обмеженою відповідальністю «Меликон-М» та приватним підприємством «Техномет», укладено договір від 01 лютого 2008 року № 01/02-08Б про проведення товарообмінної (бартерної) операції, за умовами якого позивачем поставлено товар (шини, листи, кольоровий папір) контрагенту, а контрагентом передано прості векселя АА 1017853 номінальною вартістю 2665644,00 грн. та АА1388753 номінальною вартістю 2610000,00 грн. Виконання умов договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі векселів. Сума податку на додану вартість в податкових накладних по зазначеним векселям становить 444274,00 грн. та 435000,00 грн., яка включена позивачем до реєстру отриманих податкових накладних та декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року.

Між дочірнім підприємством «Меликон-Дніпро» товариства з обмеженою відповідальністю «Меликон-М» та приватним підприємством «Славія» укладено договори від 06 лютого 2008 року № 06/02-08БС та від 17 червня 2008 року № 17/06-08БС про проведення товарообмінної (бартерної) операції, за умовами яких позивачем поставлено товар (ПВХ, автоматизований комплекс управління конвеєрами, інш.) контрагенту, а контрагентом передано прості векселя АА 1019801 номінальною вартістю 1800360,00 грн. та АА1019802 номінальною вартістю 2400000,00 грн. Виконання умов договору підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання-передачі векселів. Сума податку на додану вартість в податкових накладних по зазначеним векселям становить 300060,00 грн. та 400000,00 грн., яка включена позивачем до реєстру отриманих податкових накладних та декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року та за червень 2008 року, відповідно.

Емітентом по векселям є товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «Дніпровська хвиля». Предметом зазначених договорів є зустрічна поставка товарів рівної договірної ціни (обмін), яка здійснюється без оплати грошима на компенсаційній основі. Термін дії договору - до повного виконання сторонами їх зобов'язань, але не довше 31 грудня 2008 року.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні та прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

У разі, якщо розрахунки за отримані товари (послуги) здійснюються векселем, то при оподаткуванні податку на додану вартість необхідно враховувати норми пункту 4.8 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Для цілей оподаткування згідно із Закону України «Про податок на додану вартість» векселі, видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суми податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку.

Згідно з підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Таким чином, датою виникнення податкових зобов'язань є дата оформлення документа, що засвідчує факт відвантаження товарів, або виконання робіт (послуг) платником податку, яка є датою першої з подій.

Податковий кредит за отриманим від замовника векселем не виникає, оскільки при передачі векселів у рахунок погашення боргу за отримані товари (роботи, послуги) податок на додану вартість на вартість векселя не нараховується згідно з підпунктами 3.2.1 та 3.2.4 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, суми податку на додану вартість, нарахованого під час придбання товарів чи послуг, у розрахунок за які було передано векселі (власної емісії або емітовані третіми особами), не є фактично сплаченими постачальникам таких товарів (послуг). Отже, зазначені суми, включені до складу податкового кредиту платника податку, не враховуються під час визначення належних такому платнику податку сум бюджетного відшкодування.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим