Постанова № 39961355, 21.11.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2013 рокусправа № 2а/0470/5920/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

за участю представників:

позивача: - не з'явився,

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Український харчовий продукт»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року

у справі № 2а/0470/5920/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Український харчовий продукт»

до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області

про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Український харчовий продукт» звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0006122303 від 28 грудня 2010 року на суму 27700 гривень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Український харчовий продукт» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як підтверджується матеріалами справи, податковим органом проведено планову перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, каси товариства з обмеженою відповідальністю «Український харчовий продукт», а адресою м. Дніпродзержинськ, вул. Соровиця, 46.

За результатами перевірки складено акт (довідка) від 02 грудня 2010 року №10099/0577/0403/23/24984900, яким зафіксовано порушення пунктів 3.4, 3.5., 2.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», а саме: 19 липня 2010 року підприємством видано готівкові кошти у розмірі 10000 гривень ОСОБА_1 за транспортні послуги (видатковий ордер №25 від 19 липня 2010 року) та 17 листопада 2009 року видано готівкові кошти ОСОБА_2 у розмірі 3850 гривень за транспортні послуги (видатковий ордер №19 від 17 листопада 2009 року), оскільки у видаткових ордерах відсутні підписи одержувачів готівки, в зв'язку з чим встановлені надлімітні готівкові кошти.

За виявленими порушеннями, на підставі акту перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних санкцій №0006122303 від 28 грудня 2010 року на суму 27700 гривень.

За результатами адміністративного оскарження рішення про застосування штрафних скарн цій залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що товариством не доведений факт видачі готівкових коштів ОСОБА_2 та ОСОБА_1, а висновки податкового органу щодо перевищення ліміту залишку готівки в касі є обґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з позицію суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з пунктом 3.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 637від 15 грудня 2004 року, видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником. До видаткових ордерів можуть додаватися заява на видачу готівки, розрахунки тощо.

Відповідно до пункту 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, У разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Отже, підставою для неприйняття видаткових касових ордерів або видаткових відомостей для виведення залишку готівки в касі є відсутність підпису одержувача.

Згідно з видатковими відомостями товариства з обмеженою відповідальністю «Український харчовий продукт» (готівкові розрахунку зі сторонніми організаціями) підтверджено підписами отримувачів про одержання, видачу 17 листопада 2009 року готівки ОСОБА_2 у сумі 3850 гривень, а також 19 липня 2010 року ОСОБА_1 у сумі 10000 гривень (а.с. 77, 86).

Таким чином, видача готівки 17 листопада 2009 року готівки ОСОБА_2 у сумі 3850 гривень, а також 19 липня 2010 року ОСОБА_1 у сумі 10000 гривень підтверджується видатковими відомостями, отже перевищення ліміту готівки не допущено.

При оцінці питання дотримання позивачем порядку ведення касових операцій визначальне значення має встановлення факту видачі або отримання готівкових коштів, а не тільки правильність складання відповідних звітних документів. Підстави для неврахування видаткових відомостей товариства з обмеженою відповідальністю «Український харчовий продукт», що засвідчують під підпис отримувача коштів, відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф), презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Враховуючи, що податковим органом застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу саме за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі товариства, з урахуванням встановлення факту видачі коштів, відсутність перевищення ліміту, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Український харчовий продукт»- задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2011 року - скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006122303/52257 від 28 грудня 2010 року державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим