Ухвала суду № 39961082, 19.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2014 рокусправа № 0870/1134/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім.А.М. Кузьміна"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. у справі №0870/1134/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім.А.М. Кузьміна"

до: 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі;

2. Головного управління державної казначейської служби України в Запорізькій області

за участю прокурора

про визнання протиправними дій ,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі по тексту - відповідач-1, податковий орган) щодо ненадання Управлінню Державної казначейської служби у м.Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 4 160 570,00 грн. ПДВ, а також позивач просив стягнути з Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість у сумі 4 160 570,00 грн. та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. Другим відповідачем у справі визначено Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач-2).

На обґрунтування позовних вимог зазначалось про порушення з боку відповідачів Закону України «Про податок на додану вартість», допущене при відмові позивачу у наданні висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Постановою суду першої інстанції в задоволені позову відмовлено. При цьому суд зазначив, що у відповідача-1 були відсутні правові підстави для подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. При цьому суд не прийняв доводи позивача про скасування у судовому порядку (справа 2а-10242/10/0870) податкових повідомлень-рішень №0000340801/0 від 12.05.2010р., №0000340801/1 від 14.07.2010р., №0000340801/2 від 21.09.2010р., №0000340801/3 від 30.11.2010р., якими позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 4160570грн., оскільки зазначені позивачем факти виникли вже після подання даного позову і не можуть вплинути на оцінку судом правомірності поведінки відповідача-1.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу на судове рішення, просить його скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини, невірно застосував норми матеріального та процесуального права. Позивач наполягає на тому, що факти, встановлені у справі 2а-10242/10/0870 підтверджують протиправність дій відповідачів.

Відповідачі заперечують проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважають законним та обґрунтованим, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2010 р., в якій ним задекларовано до бюджетного відшкодування від'ємне значення податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 18476310 грн.

З урахуванням вказаних обставин, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість» відповідачем-1 29.04.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за лютий 2010, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2010, про що складено Акт від 29.04.2010 №256/08-01/00186536 (далі - акт перевірки) (а.с. 103 - 131).

Перевіркою встановлено, що в порушення п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України 30 червня 2005 року № 244, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року у редакції наказу від 15 червня 2005 року №213, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за лютий 2010 року на загальну суму 4 160 570, 00 грн.

На підставі акту перевірки 12.05.2010 відповідачем-1 було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000340801/0 (а.с. 132), яким зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на 4 160 570, 00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом прийняті податкові повідомлення - рішення №0000340801/1 від 14.07.2010 (а.с. 133), №0000340801/2 від 21.09.2010 (а.с. 134), №0000340801/3 від 30.11.2010 (а.с. 135).

Вказані податкові повідомлення-рішення позивачем оскаржені до суду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2011 по справі № 2а-10242/10/0870 адміністративний позов задоволено, визнано неправомірними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000340801/0 від 12.05.2010, №0000340801/1 від 14.07.2010, №0000340801/2 від 21.09.2010, №0000340801/3 від 30.11.2010.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011 (а.с. 30-32) постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.01.2011 по справі № 2а-10242/10/0870 залишено без змін (а.с. 30-32). Проте податковий орган подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на зазначені судові рішення у справі №2а-10242/10/0870, що і стало підставою для відмови відповідачем-1 подати до відповідача-2 відповідний висновок.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з ч.2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Право на апеляційне та касаційне оскарження гарантовано також ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI.

Статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України закріплені норми, які визначають систему побудови інстанційної підсудності адміністративних справ. Так, місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України у випадках, встановлених цим Кодексом, вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції. Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції. Вищий адміністративний суд України переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції. У випадку, визначеному частиною шостою статті 177 цього Кодексу, Вищий адміністративний суд України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення Київського апеляційного адміністративного суду.

Кодексом адміністративного судочинства України закріплена наявність судів першої, а також апеляційної та касаційної інстанцій щодо розгляду адміністративних справ, право на звернення до яких, у межах строків встановлених законом, мають сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки.

Проаналізувавши надані до суду документи та фактичні обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Так, на момент направлення позивачем відповідачу-1 листа про відшкодування ПДВ № 115-916 від 28.10.2011 ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.10.2011 (а.с.162) вже було відкрито провадження за касаційною скаргою першого відповідача на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2011 по справі № 2а-10242/10/0870, у зв'язку з чим, відповідач-1 не мав жодних підстав вважати процедуру судового оскарження завершеною.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначився, що на час здійснення спірних дій відповідачем відбувалася процедура оскарження вищевказаних податкових повідомлень рішень. За тих же обставин є безпідставною вимога позивача відносно відповідача-2. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються матеріалами справи та відповідають нормам вищевказаного законодавства, у зв'язку з чим апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі - без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Електрометалургійний завод Дніпроспецсталь ім.А.М. Кузьміна" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. у справі №0870/1134/12 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2012р. у справі №0870/1134/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна