ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" вересня 2013 р. справа № 1170/2а-1198/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,
за участю представників:
позивача: - Дьяченка А.А. (за дов. від 13.05.2013 року),
відповідача: - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс»
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року
у справі № 1170/2а-1198/12
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс»
до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби
про визнання протиправними і скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування наказу № 554 від 29 лютого 2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000482310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 29022,00 грн.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог (а.с. 131-135).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс» вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.
Представник Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підставі наказу начальника Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 29 лютого 2012 року № 554 податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з приватним підприємством «Белвас» за період з 01 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 06 березня 2012 року № 50/23-1/13743754, в якому зафіксовано порушення позивачем підпунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 19348,00 грн.
На підставі акту перевірки від 06 березня 2012 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000482310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 19348,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9674,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що захист прав позивача перемістився у площину оскарження рішення фіскального органу, яким визначено суму грошового зобов'язання, то суд не зможе захистити порушене право позивача, оскільки це не є підставою для скасування висновків, наведених в акті перевірки. Щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000482310, суд зазначив, податковий орган правомірно прийняв оспорювань податкове повідомлення-рішення, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс» не спростовано фактів на які посилається Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби викладених у акті перевірки.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так, з матеріалів справи вбачається, що наказ від 29 лютого 2012 року № 554 про проведення невиїзної позапланової документальної перевірки прийнятий Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі податкової інформації (акти Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 14 листопада 2011 року № 150/23-1/32222453 та від 26 грудня 2011 року невиїзної документальної перевірки контрагента позивача ПП «Белвас» за періоди з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року та з 01 вересня 2011 року по 30 вересня 2011 року, відповідно), яка свідчить про можливе порушення позивачем податкового законодавства. На запит Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 09 грудня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс», листом від 18 грудня 2011 року, відповідних документів не надано ( стор. 4 акту перевірки). Запит Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 26 грудня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс» не отримано, про що свідчить бланк замовлення доставки № 142 (а.с. 96).
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
У відповідності до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Крім того, відповідно до пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Також, обов'язок державної податкової інспекції своєчасно повідомляти платника податків про проведення перевірки кореспондується з правом платника бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватись та отримувати акти (довідки) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом (п. п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України).
З матеріалів справи вбачається, що перевірка проведена 01 березня 2012 року, тоді як наказ про проведення перевірки вручений відділом кур'єрської доставки лише 02 березня 2012 року, тобто після закінчення перевірки.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що наказ Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області від 29 лютого 2012 року № 554 є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно висновків викладених в акті перевірки, на підставі яких Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення суд апеляційної інстанції встановлено наступне.
Так, відповідно до проведеної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток по взаємовідносинах з приватним підприємством «Белвас» за період з 01 серпня 2011 року по 30 вересня 2011 року, встановлено порушення позивачем підпунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 19348,00 грн.
На підставі акту перевірки від 06 березня 2012 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року № 0000482310, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 19348,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9674,00 грн.
Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією зроблено висновок щодо заниження суми податку на додану вартість за серпень, вересень 2011 року в розмірі 19348,00 грн. на підставі інформації Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності приватним підприємством «Белвас», та припущення, що всі правочини приватним підприємством «Белвас» не спричиняють реального настання правових наслідків, тому є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс» та приватним підприємством «Белвас» була усна домовленість про поставку будівельних матеріалів (сталь листова цинкова, ґрунтовка, білило густо терте цинкове, фарба, вимикач для прихованого монтажу, шпаклівка, світильники, блоки віконні та дверні, вузли монтажні, болти з гайками та шайбами та інш.). Виконання усної домовленості підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, квитанціями до прибуткового касового ордера.
Будівельні матеріали використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується договорами підряду від 28 вересня 2011 року № 03-09/11, від 02 серпня 2011 року № 05-07/11, від 28 квітня 2011 року № 07-06/11, від 23 серпня 2011 року № 02-07/11 укладеними між товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс» та Новопразькою загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів, Добронадіївською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів, підприємством громадського об'єднання асоціації підтримки вітчизняного товаровиробника «Фірма Ласка» та міською радою м. Помічна Добровеличківського району Кіровоградської області, відповідно, щодо поточного ремонту приміщень, покрівлі, каналізації та реконструкції водопідготовчого господарства. Виконання робіт по яких підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт, дефектними актами, відомостями ресурсів, а також витребуваними додатковими доказами, а саме довідками із зазначених організацій щодо підтвердження належного виконання робіт.
Підпунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з підпунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Згідно з підпунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 Цивільного кодексу України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (стаття 234 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією не надано до суду доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.
Зобов'язання за усною домовленістю між товариством з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс» та приватним підприємством «Белвас» виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується первинними документами, які відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, та оформлені відповідно до пункту 9.2. статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс» - задовольнити.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 травня 2012 року - скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
Скасувати наказ Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №554 від 29 лютого 2012 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційне підприємство «Теплоенергосервіс».
Скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби №0000482310 від 20 березня 2012 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко
Суддя: Ю.М. Дадим
Судове рішення № 39960737, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.09.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9101/100420/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: