Постанова № 39960000, 21.07.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2014 року Справа № 904/1213/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Дарміна М.О. (доповідача),

суддів: ПодобєдаІ.М., Березкіної О.В.

секретар судового засідання:Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: Шестіріков В.В. представник, довіреність №10/3-147 від 30.12.13;

від відповідача: ОСОБА_4 фізична особа - підприємець, паспорт серія НОМЕР_1 від 07.02.14;

від відповідача: ОСОБА_5. представник, договір №03/7 від17.04.14;

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргуфізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2014р. у справі №904/1213/14

за позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Житлове комунальне підприємство "Перемога - Сервіс"Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 2 969,49 грн., розірвання договору та виселення

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.14р. у справі № 904/1213/14 (суддя Золотарьова Я.С.)позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради заборгованість за орендну плату у розмірі 2 859,73 грн., пеню у розмірі 4,87 грн. та судовий збір у розмірі 4198,47 грн., про що видано наказ. Розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 12-ДКП/12 від 06.01.2012 року. Виселено фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 з орендованого комунального нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 15,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, п.6 на першому поверсі 9-поверхового будинку, про що видано наказ, в іншій частині позову відмовлено. Повернуто з державного бюджету України Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради- 86,29 грн. зайво сплаченої суми судового збору, перераховану платіжним дорученням № 57 від 07.02.2014 року, яке знаходиться у матеріалах справи № 904/1213/14, про що видано ухвалу.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що відповідач не виконав умови договору щодо своєчасної оплати орендних платежів та страхування орендного майна, чим допустив істотне порушення умов договору, оскільки, позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору. Суд першої інстанції дійшов висновку, що є правомірними та підлягають задоволенню заявлені вимоги щодо розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 12-ДКП/12 від 06.01.2012 року. Також суд зазначив,що підлягають задоволенню вимоги щодо виселення фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з орендованого комунального нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 15,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, п.6 на першому поверсі 9-поверхового будинку, оскільки ця вимога є похідною від вимоги про розірвання договору. Також суд першої інстанції дійшов висновку, що сума судового збору, яка підлягає повернення з державного бюджету України позивачу становить 86,29 грн.

Підстави з яких порушено питання про перегляд рішення:

Не погодившись з вказаним рішенням,фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2014 року по справі № 904/1213/14 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та за участі третьої особи Житлового комунального підприємства «Перемога - Сервіс» Дніпропетровської міської ради, про розірвання договору оренди від 06.01.2012 року №12-ДКП/12, виселення та стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі, стягнути з Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 2099,24 грн., а також стягнути з Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради витрати на послуги адвоката в розмірі 3000 грн.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що в приміщенні відповідно до договору оренди від 06.01.2012р. № 12-ДКП/12 він знаходився з 06.01.2012 року по 28.02.2013 року (акт приймання - передачі), йому невідомо хто знаходився в приміщенні після березня 2013 року по серпень 2013 року.

На думку апелянта, позивач ввів суд в оману, зазначивши період розрахунку починаючи з лютого 2012 року по серпень 2013 року і не надав суду докази стосовно дострокового припинення договору оренди, а саме акт приймання - передачі орендованого приміщення від 01 березня 2013 року. Відповідач вважає, що на підставі довідки від 18.04.2014 року за №34 орендоване приміщення передано в березні 2013 року та орендна плата сплачена в повному обсязі, починаючи з березня 2013 року орендна плата не нараховується.

Скаржник вважає, що незрозумілою є позиція господарського суду стосовно виселення відповідача з приміщення, яке ним не використовується та в якому він не знаходиться більше року. Однак, суд не переконавшись в дійсності наданих позивачем документів, та без підтвердження даних фактів з боку відповідача або третьої особи, прийняв позицію позивача та виніс оскаржуване рішення.

Суд без доказів щодо досудового врегулювання спору, а саме письмової вимоги позивача, виставлених рахунків, які до речі позивачем ніколи не виставлялися, прийняв оскаржуване рішення та стягнув вартість оренди, яка відповідачем не використовувалася.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не були досліджені обставини справи, а докази відповідачем не були наданів судове засідання, оскільки про розгляд даної справи дізнався вже після того, як справу було розглянуто.

Доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу:

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2014 у справі № 904/1213/14 - залишити без змін, судові витрати покласти на відповідача.

На думку позивача, відповідач безпідставно користується об'єктом оренди, не сплачуючи при цьому орендної плати, що завдає значною мірою шкоди міському бюджету.

Вважає, що скаржником не доведено, що Договір станом на 01.03.2013 року (дата нібито повернення приміщення, що зазначена в Акті приймання-передачі, на який посилається відповідач) був припинений, адже підстави припинення визначено в п. 11.1 Договору. Зазначає, що відповідач жодним чином не довів, що Акт приймання-передачі приміщення, за яким об'єкт оренди нібито був повернений, підписано сторонами Договору оренди та Балансоутримувачем, як того вимагає умова п. 5.5 Договору. Крім цього, наданий відповідачем акт приймання-передачі від 01.03.2013р. не містить ані підпису уповноваженої особи Орендодавця, ані печатки юридичної особи Орендодавця, що свідчить про те, що об'єкт оренди не було повернено.

У відзиві зазначає, що надана скаржником Довідка КП «Перемога-Сервіс» Дніпропетровської міської ради від 18.04.2014 року не може бути прийнята до уваги судом та розглянута як доказ відсутності орендних відносин у відповідача,оскільки зазначена Довідка лише встановлює факт повідомлення Балансоутримувача про небажання орендувати приміщення і така заява відповідача була направлена саме на адресу Балансоутримувача, а не власника об'єкту оренди.Крім того, в цій довідці зафіксовано відсутність заборгованості з орендної плати саме перед Балансоутримувачем.

Позивач наголошує, що КП «Перемога-Сервіс» Дніпропетровської міської ради не є орендодавцем і взагалі не є стороною Договору оренди № 12-ДКП/12 від 06.01.2012 року, а лише набуває певних прав та обов'язків за цим Договором, зокрема, отримувати частину орендної плати, стежити за належним утриманням об'єкту оренди.

Позивач вважає, що неотримання кореспонденції відповідачем або невчасне отримання лише доводить його небажання таку кореспонденцію отримувати, але ніяк не свідчить про порушення його прав сторонами або судом.

Зазначає,що скаржником фактично не доведено фактичну оплату витрат на послуги адвоката, не надано платіжний документ, який би підтверджував понесення таких витрат. Крім того, Департамент звертає увагу на розмір витрат, які заявлені до стягнення. Розмір не відповідає фактично проведеній адвокатом роботі, крім того він не співрозмірний до розміру позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду додаткові усні пояснення по апеляційній скарзі. Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією:

06.01.2012 року між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 12-ДКП/12 (а.с.13).

Згідно з пунктом 1.1 договору з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно нежитлове приміщення загальною площею 15,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, п.6 на першому поверсі 9-поверхового будинку , що перебуває на балансі ЖКП „Перемога-сервіс".

Приписами пункту 2.2 договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Актом приймання-передачі від 06.01.2012 року підтверджено, що відповідачу було передано об'єкт оренди, зазначений в п.1.1 договору.(а.с17)

Відповідно до п. 3.2 договору розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 993,22 грн., без ПДВ /базова за грудень місяць 2011 рік.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50 % від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних податкових інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 - у розмірі 496,61 грн.;

- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 496,61 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.

Згідно до п. 3.4 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Частина 1 пункту 3.5 договору передбачає, що орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

В п. 10.1 договору зазначено, що договір діє з 06.01.2012 року по 24.12.2014 року включно.

Відповідно до п.5.12 договору на орендаря покладено обов'язок письмово повідомити Орендодавця не пізніше ніж за 30 (тридцять) діб про свій намір щодо припинення договору оренди.

Заявою від 1.03.2013 року Орендар просить балансоутримувача КП «Победа Сервіс» розіврати з ним договір оренди з 1 березня 2013 року (а.с. 74)

Відповідно до п.2.6 договору орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання передачі об'єкта оренди, підписаним балансоутримувачем, Орендодавцем та Орендарем. Майно вважається повернутим з моменту підписання Сторонами акта приймання передачі об'єкта оренди.

Відповідно до п.2.7 договору обов'язок щодо складення акта приймання передачі при передачі об'єкта оренди покладається на балансоутримувача, а при поверненні об'єкта оренди на Орендаря.

За актом приймання передачі комунального майна від 1.03.2013 року орендар ПП «Варфоломей» передав, а КП «Победа-сервіс» ДГС прийняв нежитлове приміщення площею 15.6 кв. за адресою АДРЕСА_1 п.6 (а.с. 73).

Мотиви з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови:

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частинами 1 та 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Частинами 1 та 3 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Оскільки КП «Перемога-Сервіс» не є орендодавцем і взагалі не є стороною Договору оренди № 12-ДКП/12 від 06.01.2012 року , то суд погоджується з доводами позивача і вважає, що скаржником не доведено, що Договір станом на 01.03.2013 року був припинений.

Обов'язок щодо своєчасного внесення орендної плати орендарем передбачено частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України). Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками місцевого господасрького суду, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з лютого 2012 року по серпень 2013 року у розмірі 2 859,73 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, а доводи апеляційної скарги щодо повернення орендованого приміщення в березні 2013 року відповідно відхиляються.

За несвоєчасну сплату орендної плати позивач здійснив нарахування відповідачу пені за період з 16.02.2012 року по 22.08.2013 року у розмірі 109,76 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 9.2 договору за несвоєчасну сплату суми орендної плати орендар зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу за весь період існуючої заборгованості, у співвідношенні, визначеному у п.3.2 цього договору.

Враховуючи викладене вірним на думку колегії суддів є розрахунок пені у розмірі 4,87 грн., здійснений місцевим господарським судом, оскільки позивачем невірно визначено період нарахування пені, оскільки нарахування пені відповідно до ч. 6 статті 232 Цивільного кодексу України мало бути припинено 15.07.2012 року.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає порушенням зобов'язання його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання передбачені статтею 611 Цивільного кодексу України. Згідно наведеної правової норми у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 5.6 договору орендар зобов'язаний у місячний термін після укладання цього договору застрахувати об'єкт оренди на користь балансоутрисувача об'єкта оренди від таких страхових випадків, як пожежа, затоплення, пошкодження, протиправні дії третіх осіб, пошкодження від стихійних явищ та інших майнових ризиків тощо, і надати копію договору страхування орендодавцю та блансоутримувачу. Страхування об'єкта оренди здійснювати на підставі вартості об'єкта оренди за незалежною оцінкою, але не нижче від його балансової вартості.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що істотними умовами договору оренди є, зокрема, страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

В порушення умов договору відповідачем не було надано копію договору страхування, на підставі чого можна дійти висновку про те, що орендоване майно не застраховано.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Одностороння відмова від договору оренди не допускається. Однак на вимогу однієї із сторін цей договір може бути достроково розірвано за погодженням сторін, а за наявності спору - за рішенням господарського суду. Підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов'язань, передбачених статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" або договором оренди.

Відповідач не виконав умови договору щодо своєчасної оплати орендних платежів та страхування орендного майна, чим допустив істотне порушення договору, оскільки, позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору. Тому, це є підставою для розірвання договору.

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Отже, за наведеного, є вірним висновок місцевого господарського суду щодо задоволення заявлених вимог щодо розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 12-ДКП/12 від 06.01.2012 року і виселення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 з орендованого комунального нерухомого майна - нежитлового приміщення загальною площею 15,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, п.6 на першому поверсі 9-поверхового будинку, оскільки ця вимога є похідною від вимоги про розірвання договору, що в свою чергу дозволяє колегії суддів відхилити доводи апеляційної скарги, якою була оскаржена ця частина рішення як необґрунтовані.

У відповідності до ст.49 ГК України судова колегія вважає необхідним залишити без змін розподіл судових витрат.

Таким чином місцевий господарський суд всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини справи, правильно застосував норми процесуального та матеріального права, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.103 ГПК України є підставою для залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а скарги - без задоволення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2014р. у справі №904/1213/14- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 29.07.2014р.

Головуючий суддя М.О.Дармін Суддя І.М.Подобєд Суддя О.В. Березкіна