Постанова № 39958907, 23.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2014 року 810/3697/14

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Мкртчян Н.Ц., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Тетіївської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Виконавча дирекція Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з позовом до Тетіївської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач добровільно не виконав рішення №5 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на суму 3324,50 грн. Тому за відповідачем утворилась заборгованість на цю суму. Відповідач у добровільному порядку борг не сплатив, тому позивач звернувся до суду.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У призначений день і час до суду уповноважені представники сторін не прибули.

Позивач 23.07.2014 до суду подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач до суду не прибув, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”).

Відповідно до статті 16 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, а його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв’язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

18 березня 2011 року позивачем проведено ревізію надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по Тетіївській районній державній адміністрації, за результатами якої складено акт від 18.03.2011.

На підставі акту перевірки позивачем прийнято рішення №5 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на загальну суму 3324,50 грн.

Не погоджуючись з цим рішенням Тетіївською районною державною адміністрацією подано до Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов про скасування зазначеного рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 по справі №2а-1993/11/1070 позов Тетіївської районної державної адміністрації задоволено та скасовано рішення від 18.03.2011 №5 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 залишено без змін. 17 квітня 2014 року Вищим адміністративним судом України у цій же справі винесено постанову, якою касаційну скаргу Ставищенської міжрайонної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задоволено, скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012, а також прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позову Тетіївської районної державної адміністрації до Ставищенської міжрайонної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення.

Станом на день судового розгляду загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню становить 3324,50 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 23 Закону України від 18.01.2001 № 2240-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” перерахування сум страхових внесків шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. При цьому, до страхувальників, які несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, застосовуються фінансові санкції, передбачені статтею 30 цього Закону.

Як встановлено судом, в цій адміністративній справі позивачем стягується заборгованість в сумі 3324,50 грн, яку визначено на підставі рішення №5 про повернення страхових коштів. При цьому, згідно з долученою до справи постановою Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014 у справі №2а-1993/11/1070 про спір між тими ж сторонами, яка набрала законної сили, це рішення позивача визнано законним.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, правомірність визначення відповідачу боргу в сумі 3324,50 грн у відповідності з ч.1 ст.72 та ч.2 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді цієї справи не доказуються.

Беручи до уваги вказану постанову Вищого адміністративного суду України від 17.04.2014, якою встановлено законність рішення позивача про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на загальну суму 3324,50 грн, суд дійшов висновку про те, що у позивача наявні підстави для стягнення її з відповідача.

Із урахуванням наведеного суд визнає, що зазначена у вказаному рішенні сума є узгодженою сумою боргу, а відтак вона підлягає стягненню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач надав суду докази, які підтверджують наявність у відповідача боргу та компетенцію позивача щодо стягнення цієї суми боргу.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог на суму 3324,50 грн, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Тетіївської районної державної адміністрації (09800, Київська область, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, буд. 11, ідентифікаційний код 24214852) на користь Київського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість по страхових внесках на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності в сумі 3324 (три тисячі триста двадцять чотири) грн 50 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 липня 2014 р.