Ухвала суду № 39957186, 29.07.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №292/43/13-к Головуючий у 1-й інст. Гуц О. В.

Категорія ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач Ткач С. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року м. Житомир.

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Ткача С.О.

суддів: Городиського С.С., Гузовського О.Г.

при секретарі П'ятникькому А.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 05 червня 2014 року по кримінальному провадженню № 12012060300000042 щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Апеляційний розгляд відбувся з участю прокурора Магалецької Т.В..

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, був належно повідомлений, що стверджується розпискою про вручення поштового повідомлення.

встановила:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 24 липня 2012 року близько 22-ї години керуючи технічно справним автомобілем марки Вольксваген Пасат Б5, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по З км. автодороги від траси Київ-Чоп-Червоноармійськ-Н.Борова-Йосипівка у напрямку автодороги Київ - Чоп, в селі Ягодинка Червоноармійського району Житомирської області, на заокругленні дороги, грубо порушив вимоги п.п.12.1, 1.10 ПДР України, перевищив допустиму швидкість руху та допустив виїзд за межі проїзної частини дороги з послідуючим перекиданням автомобіля.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: тупої поєднаної травми тіла, переломів ребер зліва з розривом легень, селезінки, печінки, що ускладнились масивною крововтратою, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з її смертю.

Пасажир даного автомобіля ОСОБА_5 також отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому - вивиху 2-го шийного хребця без порушення функції спинного мазку, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Суд визначив ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

Частково задоволений цивільний позов потерпілої ОСОБА_1, стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 100 000 гривень моральної шкоди.

На підставі п»в» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 08.04.2014 року, суд звільнив ОСОБА_2 від відбування основного і додаткового покарання.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 не оспорює доведеність вини, правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 286 КК України та призначене покарання, просить змінити вирок суду в частині вирішення цивільного позову та задовольнити заявлені нею позовні вимоги в повному обсязі, стягнути на її користь 400 000 гривень моральної шкоди.

Мотивує тим, що причиною виникнення дорожньо -транспортної пригоди з її наслідками, являється невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.п. 12.1, 1.10 Правил дорожнього руху України. Судом при визначенні розміру моральної шкоди не у повній мірі оцінено характер вчиненого злочину, ступінь вини обвинуваченого, глибину фізичних і моральних страждань, спричинених їй. Вказує, що смерть дочки є непоправною та неоціненною втратою, призвела до розладу здоров'я, порушення нормального перебігу та якості життя, завдала непоправних душевних та моральних страждань. Суд не врахував, що малолітня дитина загиблої ОСОБА_4 (син ОСОБА_6) залишилася без матері, яка мала забезпечити повноцінне життя та материнську опіку, як духовну так і матеріальну. Оцінена судом шкода не у повній мірі охоплює витрати, які необхідно понести для забезпечення нормальної життєдіяльності дитини. Звертає увагу на негативне відношення ОСОБА_2 до скоєного, який вину не визнав незважаючи на вчинене, після смерті ОСОБА_4 до потерпілої та її рідних не телефонував, долею дитини загиблої не цікавився та не вибачився перед сім'єю за скоєне.

В запереченні на апеляційну скаргу потерпілої обвинувачений ОСОБА_2 просить вирок суду залишити без зміни, апеляційну скаргу без задоволення. Мотивує тим, що апеляційна скарга направлена адвокату не підписана апелянтом, тому подана з порушенням вимог ст. 396 ч. 5 КПК України. Вважає визначену суму розміром у 100 000 гривень достатньою і справедливою, так як він просив вибачення у потерпілої.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про необхідність задоволення апеляційної скарги потерпілої, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи учасників судового провадження, колегія суддів апеляцію потерпілої задовольняє частково виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин наведених у вироку ґрунтується на встановлених і досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну оцінку і в апеляційній скарзі потерпілою не оскаржується.

Що стосується вирішення питання заявленого ОСОБА_1 цивільного позову, то суд належним чином не дотримався вимог ст. ст. 370, 374 КПК України та проігнорував роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Тому колегія суддів вважає, що вирок у цій частині підлягає зміні з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та базуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час судового розгляду.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, у мотивувальній частині вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 подала позовну заяву про відшкодування моральної шкоди в сумі 500 000 грн. та вказала, з яких обставин вона виходила визначаючи розмір відшкодування.

Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст. 91 КПК України, вид і розмір шкоди завданої кримінальним правопорушенням підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.

Суд, частково задовольняючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1 недостатньо врахував вимоги закону про те, що розмір відшкодування як моральної шкоди повинен бути визначеним в залежності від заподіяних збитків, характеру та обсягу страждань, яких зазнав потерпілий, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд обов'язково повинен був навести у вироку відповідні мотиви.

Однак, як видно з матеріалів кримінального провадження, суд формально, лише у самий загальній формі вказав, що заявлена потерпілою сума задовольняється частково. У той же час суд вказав, що ОСОБА_1 було завдано непоправної і неоціненої втрати, що призвело до розладу здоров'я, порушення перебігу життя і завдало душевних і моральних страждань.

Зазначене свідчить, що суд приймаючи рішення про часткове задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, не виходив із засад справедливості і достатності та визначив розмір її відшкодування, що не відповідає завданій моральній шкоді і ступеню тих страждань, які зазнала потерпіла.

За наведених обставин колегія суддів змінює вирок суду, збільшуючи розмір відшкодування моральної шкоди, що не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

За наведених обставин, керуючись ст. 404, ст. 405, ст. 407, ч. 3 ст. 408 КПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Червоноармійського районного суду Житомирської області від 05 червня 2014 року по кримінальному провадженню № 12012060300000042 щодо ОСОБА_2, засудженого за ч. 2 ст. 286 КК України, в частині вирішення цивільного позову, змінити.

Збільшити суму стягнення моральної шкоди з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 100 000 гривень до 300 000 гривень.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Житомирської області: