Постанова № 39956096, 29.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2014 р.Справа № 923/732/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 1398 від 02.07.2014 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Єгоров В.С. (довіреність № 14-137 від 13.05.2014 року)

від відповідача: Зеленюк І.С. (довіреність № 2 від 08.01.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради

на рішення господарського суду Херсонської області від "12" червня 2014 року, повний текст якого складено та підписано " 16" червня 2014 року

по справі № 923/732/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради

про стягнення 19 432,75 грн.

В С Т А Н О В И В :

27.05.2014 року ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до КП „Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості 19 432,75 грн., з яких: інфляційних витрат у розмірі 843,83 грн., 3 % річних у сумі 3 151,16 грн. та пеню у розмірі 15 437,76 грн. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати понесені при розгляді справи у розмірі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про купівлі-продажу природного газу № 13/3072-БО-33 від 28.12.2012 року, а саме несвоєчасного розрахунку за поставлений природний газ з порушенням строків встановлених Договором.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.06.2014 року по справі № 923/732/14 (суддя Литвинова В.В.) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволені повністю. Стягнуто з Комунального підприємством "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пеню у розмірі 15 437грн. 76 коп., 3 % річних у розмірі 3 151 грн. 16 коп. та інфляційних у розмірі 843 грн. 83 коп. та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив вимоги договору та норми чинного законодавства, за отриманий протягом січня - грудня 2013 року газ розрахувався несвоєчасно, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні витрати, 3% річних та пеня.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, КП "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської МР через господарський суд Херсонської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" відмовити в повному обсязі.

Скаржник зазначає на те, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для розгляду справи.

В обґрунтування апеляційної скарги КП "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської МР посилається на те, що відповідач є комунальним підприємством, основним видом діяльності якого є надання населенню та юридичним особам послуг з теплопостачання. Внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджуються органами місцевого самоврядування виникла різниця в тарифах на теплову енергію, яка має відшкодовуватись державою шляхом перерахування субвенції, але яка не була погашена. Станом на 04.06.2014р. обсяг заборгованості держави з різниці в тарифах перед відповідачем становить 1 500 902,90 грн. Окрім цього, у відповідача є наявна дебіторська заборгованість споживачів, розмір якої становить 4 906 000 грн., а отже він вважає, що його вина у неналежному виконанні зобов'язання відсутня, а розмір пені та штрафу підлягає зменшенню.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 28 грудня 2012 року між Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (продавець) та комунальним підприємством "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради (попець) був укладений договір про купівлю-продаж природного газу № 13/3072-БО-33 з додатковою угодою № 1 від 15.07.2013 року, відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 000, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а комунальне підприємство "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради зобов'язане прийняти і оплатити цей природний газ на умовах цього договору (а.с.18-23).

Відповідно до п.1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

За змістом п.2.1 договору, продавець передає покупцеві в період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2013 р. газ в обсягом до 400 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.):

Місяць Обсяг Місяць Обсяг Місяць Обсяг Місяць Обсяг січень 80 квітень 10 липень - жовтень 10 лютий 100 травень - серпень - листопад 80березень 40 червень - вересень - грудень 80 I кв. 220 II кв. 10 III кв. - IV кв. 170

Ціна за 1000 куб. м. газу становить 3 509 грн. 00 коп., без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів та транспортування, розподіл і постачання, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою - 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305 грн. 60 коп., крім того ПДВ - 20%- 61 грн. 12 коп., всього з ПДВ 366 грн. 72 коп. (п.5.2).

Відповідно до п.6.1. Договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Розділом 7 договору передбачено відповідальність сторін.

Так, пунктом 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Згідно п. 7.2. Договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день простроченого платежу.

На виконання умов Договору та додаткової угоди до нього, НАК „Нафтогаз України" в період з січня - грудня 2012 року поставило КП „Цюрупинськ-Сервіс" ЦМР природний газ в обсязі 2322,791 тис. м3, на загальну суму 1 494 158,13 грн., що підтверджується відповідними складеними, підписаними обома сторонами та скріплені печатками актами приймання-передачі природного газу (а.с.25-31):

- від 30.09.2013р. за січень на суму 287 964,75 грн.;

- від 30.09.2013р. за лютий на суму 255 425,85 грн.;

- від 30.09.2013р. за березень на суму 263 513,95 грн.;

- від 30.09.2013р. за квітень на суму 22 273,77 грн.;

- від 31.10.2013р. за жовтень на суму 87 641,04 грн.;

- від 30.11.2013р. за листопад на суму 217 423,19 грн.;

- від 31.12.2013 р. за грудень на суму 359 915,58 грн.

В свою чергу, КП „Цюрупинськ-Сервіс" ЦМР за отриманий від НАК „Нафтогаз України" протягом січня - грудня 2013 року природний газ на загальну суму 1 494 158,13 грн. розраховувалося з постійним простроченням, про що свідчить наявний в матеріалах справи розрахунок боргу відповідача за Договором № 13/3072-БО-33 від 28.12.2012 року у період з 01.01.2013 року по 31.03.2014 року (а.с.33-34).

Судова колегія суду апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ПАТ НАК „Нафтогаз України" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги КП „Цюрупинськ-Сервіс" ЦМР викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами - НАК „Нафтогаз України", як постачальником, та КП „Цюрупинськ-Сервіс" ЦМР, як покупцем, склалися правовідносини пов'язані з купівлею-продажем природного газу, про що 28.12.2012 року було укладено відповідний Договір № 13/3072-БО-33.

Так, вказаний вище Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 ГК України (ст.ст.11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ НАК „Нафтогаз України" свої зобов'язання за договором виконало належним чином та в повному обсязі, а саме поставило відповідачу протягом січня - грудня 2012 року природний газ на загальну суму 1 494 158,13 грн.

КП „Цюрупинськ-Сервіс" ЦМР в порушення норм чинного законодавства та умов вказаного Договору, за отриманий від позивача газ розраховувалося з постійним простроченням, про що свідчать наявні в матеріалах справи розрахунки боргу відповідача.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Крім того, слід зазначити і те, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України, Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з позовними вимогами ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" та висновком місцевого господарського суду про нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача 843,83 грн. збитків від інфляції та 15 437,76 грн. 3 % річних відповідно до 7.3. Договору.

Згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Як вже зазначалось, свій обов'язок оплатити позивачу поставлений/отриманий природний газ за Договором № 13/3072-БО-33 від 28.12.2012 року КП „Цюрупинськ-Сервіс" ЦМР виконало несвоєчасно, чим порушило умови договору та норми чинного законодавства. Отже, має місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару.

При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст.610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день простроченого платежу.

Як вбачається з поданим позивачем розрахунком, розмір пені у сумі 15 437,76 грн., колегія суддів апеляційної інстанції перевіривши його дійшла висновку про його обґрунтованість.

Стосовно доводів відповідача про зменшення нарахованих сум пені відповідно до п.3 ч.1.ст.83 ГПК Украхни, судова колегія зазначає наступне.

Посилання відповідача на відсутність його вини в несвоєчасних розрахунках, через невідшкодування різниці в тарифах на теплову енергію та у зв'язку з цим, збитковістю підприємства, не є підставою для звільнення його від сплати пені та штрафу, як і підставою зменшення штрафних санкцій, оскільки відповідач не позбавлений права на звернення з відповідним позовом про відшкодування йому різниці в тарифах, у встановленому законом порядку. До того ж умовами договору також не передбачено звільнення його від сплати пені у випадку невідшкодування різниці в тарифах на теплову енергію через невідповідність фактичної її вартості затвердженим тарифам.

Відповідно до пункту 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування ГПК України", вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано суду належних доказів в обґрунтування доводів щодо зменшення пені та штрафу до 1,00 грн., оскільки зменшення штрафних санкцій судом вирішується з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансованого стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів в економіці держави та інших обставин справи, які б свідчили про можливість зменшення пені.

КП „Цюрупинськ-Сервіс" ЦМР ні в місцевому господарському суді, ні в суді апеляційної інстанції не представило доказів, які б могли бути підставою для зменшення розміру пені у відповідності до ст.83 Господарського процесуального кодексу України, ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, ст.233 Господарського кодексу України, п.п.3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Більш того, згідно із зазначеними нормами чинного законодавства, зменшення пені є правом суду, а не його обов'язком.

Судова колегія вважає, що доводи, заперечення та вимоги наведені КП „Цюрупинськ-Сервіс" ЦМР, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

КП „Цюрупинськ-Сервіс" ЦМР ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ПАТ НАК „Нафтогаз України".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 12.06.2014 року по справі № 923/732/14 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга КП „Цюрупинськ-Сервіс" ЦМР - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Цюрупинськ-Сервіс" Цюрупинської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від „12" червня 2014 року по справі № 923/732/14 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „30" липня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров