Рішення № 39955965, 24.07.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2014 р. Справа № 914/2005/14

За позовом: Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Львівської регіональної філії, м. Львів

до відповідача: Відділу Держземагентства у Турківському районі Львівської області, м. Турка

про стягнення 1 080 грн. 00 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився

Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» в особі Львівської регіональної філії , м. Львів звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Відділу Держземагентства у Турківському районі Львівської області, м. Турка про стягнення 1 080 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.06.2014р. призначив розгляд справи на 19.06.2014 р. В судовому засіданні 19.06.2014 р. оголошувалась перерва до 24.07.2014 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг. Позивач свої зобов’язання по цьому договору виконав в повному об’ємі, що підтверджується підписаним сторонами актом. Однак, відповідач свої зобов’язання щодо оплати вартості робіт не виконав, на дату звернення до суду заборгованість становила 1080грн. 00 коп. Таким чином, просив стягнути з відповідача на користь позивача 1 080 грн. 00 коп. боргу.

Відповідач у відзиві на позов просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку з відсутністю бюджетного фінансування.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

3 вересня 2013 р. між Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» в особі Львівської регіональної філії (виконавець) та Відділом Держземагентства у Турківському районі Львівської області (замовник) було укладено договір №4 про послуги із створення цифрових растрових карт шляхом перетворення топографічних карт маштабу1:10 000 та (або) видавничих оригіналів карт в цифровий растровий вигляд.

За цим договором виконавець (позивач) зобов’язувався надати замовнику (відповідачу) послуги із створення цифрових растрових карт по Турківському районі шляхом перетворення топографічних карт маштабу1:10 000 та (або) видавничих оригіналів карт в цифровий растровий вигляд, а замовник – прийняти і оплатити такі послуги.

Ціна цього договору становить 1 080 грн. 00 коп. (п. 3.1. договору).

Відповідно до умов вищевказаного договору позивач виконав роботи, що підтверджується підписаним сторонами 05.11.2013 р. актом №4/1 надання послуг на суму 1 080 грн. 00 коп. Роботи були виконані в повному обсязі, зауважень до виконання у відповідача не було, що підтверджується підписами уповноваженої особи відповідача на вищевказаних документах та скріпленням їх печаткою.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунки проводяться замовником на підставі ч. 1 ст. Бюджетного кодексу України щомісяця, шляхом перерахування вартості наданих послуг, визначеної у акті наданих послуг, із зазначенням кількості штук (планшетів) створених цифрових растрових карт, протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами кожного із зазначених актів, в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок за бюджетною програмою 2803030 «Проведення земельної реформи» на 2013 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін вбачається, що відповідач свої зобов’язання перед позивачем щодо оплати вартості послуг не виконав, станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 080 грн. 00 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Покликання представника відповідача на відсутність бюджетного фінансування не є тією обставиною (подією), яка не породжує для відповідача обов’язок здійснити розрахунок за послуги, або звільняє відповідача від визначеного договором зобов’язання розрахуватися за надані послуги.

Крім цього, виходячи із приписів ст. 511 ЦК України, зобов’язання не може створювати обов’язку для третьої особи, що не є стороною договору, в даному випадку казначейської установи. У випадках, встановлених договором, зобов’язання може лише породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Також, як зазналося вище, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 1 080 грн. 00 коп. боргу.

Ухвалою суду від 10.06.2014 р. на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» сплату судового збору було відстрочено.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір.

Згідно з п. 3.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Внаслідок цього, суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача в дохід державного бюджету України 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Відділу Держземагентства у Турківському районі Львівської області, м. Турка, вул. Січових Стрільців, 56, Львівська область (ідентифікаційний код 36788150) на користь Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Львівської регіональної філії, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3 (ідентифікаційний код 21616582) 1 080 грн. 00 коп. боргу.

3. Стягнути з Відділу Держземагентства у Турківському районі Львівської області, м. Турка, вул. Січових Стрільців, 56, Львівська область (ідентифікаційний код 36788150) в дохід державного бюджету 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 24.07.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 29.07.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.