Постанова № 39953863, 03.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2014 р. Справа № 804/4687/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне Управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області з позовними вимогами про стягнення витрат з ОСОБА_2, пов'язаних з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у сумі 21485,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі Наказу Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (далі - ДДУВС) від 06.08.2007 року № 304 відповідач був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до позивача та присвоєно перше спеціальне звання "рядовий міліції". Наказом ГУМВС України у Дніпропетровській області від 30.07.2013 року за № 210 о/с дск відповідача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Під час навчання відповідач перебував на повному державному забезпеченні, за рахунок Державного бюджету України, відповідно до укладеного між нею та університетом договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, всього на його утримання було витрачено 21485,14 грн. В добровільному порядку відшкодувати витрат, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, що передбачено умовами договору, відповідач відмовляється, що є прямою шкодою інтересам держави та підлягає стягненню в судовому порядку.

Третя особа надала пояснення, які по суті подібні до позовної заяви позивача.

Позивач та тертя особа в судове засідання не з'явилися, просили розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідач заперечень на позовну заяву та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином. Проте, на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Частиною 11 ст. 35 КАС України вважається, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Судом встановлено, що 01.09.2007 року та 31.08.2010 року на виконання вимог Закону України "Про міліцію" та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України" між відповідачем, ДДУВС та ГУМВС України в Дніпропетровській області між позивачем, відповідач та третьої особою укладено договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України.

Статтею 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232, початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Наказом позивача № 304 від 06.08.2007 року відповідач був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ДДУВС, йому було присвоєно перше спеціальне звання "рядовий міліції"

17.06.2011 року наказом позивача №42ос відповідач, успішно закінчив Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ та отримав диплом фахівця та був направлений до ОВС.

18.07.2011 року наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області №113 о/с відповідач призначений на посаду слідчого відділення розслідування загально кримінальних злочинів слідчого відділу Жовтневого районного відділу Дніпропетровського міського управління.

01.11.2011 року наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області №277 о/с дск відповідач призначений на посаду слідчого відділення розслідування загально кримінальних злочинів слідчого відділу Бабушкінського районного відділу Дніпропетровського міського управління.

31.05.2013 року наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області №117 о/с дск відповідач призначений на посаду слідчого слідчого відділу Бабушкінського районного відділу Дніпропетровського міського управління.

30.07.2013 року наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області №210 о/с дск відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.64 "є" (за порушення дисципліни) згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходив з наступного.

Згідно статті 18 Закону України «Про міліцію» курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно з п. 2.3.6 договорів замовник зобов'язується в разі відрахування із навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок №313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Витрати відшкодовуються у повному розмірі курсантами жіночої статі - за весь період навчання.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладу, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ № 150 від 14.05.2007 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ" та відповідно до вимог Законів України "Про вищу освіту", «Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України № 419/831/240/605/537/219/534 від 17 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).

Відповідно до п. 2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Згідно п.п.2.1.1. п.2.1 Порядку №419 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Порядок № 419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України.

Так, курсанти, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби (понад 12 місяців) відшкодовують витрати за перші 12 місяців навчання:

- грошове забезпечення, продовольче забезпечення у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-облікової спеціальністю (п. 2.1.1.2, п. 2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат),

- вартість отриманого речового забезпечення у повному обсязі (п. 2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат),

- витрати на медичне забезпечення та витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв взагалі не відшкодовуються (п. 2.1.4.2, п. 2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).

За період навчання, що перевищує 12 місяців, указана категорія курсантів відшкодовує витрати на грошове забезпечення (п. 2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат), продовольче забезпечення (п. 2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат), речове забезпечення (п. 2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат), оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв у повному обсязі (п. 2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат).

Згідно із пунктом 2.1.1.2 Порядку № 419, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.

Відповідно до п. 5.2 наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" особам, призваним на строкову військову службу, із дня відправлення у військову частину з військового комісаріату і до набуття права на одержання посадових окладів відповідно до пунктів 5.3, 6.5, 6.8 і 6.12 цієї Інструкції виплачуються оклади за І тарифним розрядом.

Згідно з п. 3 та додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" посадовий оклад військовослужбовця строкової служби за першим тарифним розрядом становить 154 грн.

Відповідно до п.2.1.2 Порядку № 419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. В свою чергу норми харчування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року.

Додаток 6-й постанови Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року встановлює норми харчування для ліцеїстів та розповсюджувався на відповідача.

Згідно із пунктом 2.1.6 Порядку № 419 до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році за винятком терміну перебування у відпустках.

Згідно із пунктом 2.1.3 Порядку № 419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазно-пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.

Наказом МВС України № 148 від 15 лютого 2002 року затверджені норми забезпечення форменим одягом курсантів та слухачів навчальних закладів МВС України.

Оскільки відповідача звільнено за пунктом 63 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за порушення дисципліни), що підпадає під п.п.3.1 п.3 договору від 01.09.2007 року, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача.

Відповідно до п.6 Порядку № 313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.

З викладеного вбачається, що відповідач за період навчання повинен відшкодувати витрати на грошове забезпечення у загальній сумі 21485,14 грн. Вказана сума підтверджується довідками - розрахунками позивача, які знаходяться у матеріалах справи.

В розумінні вимог п.12 ст. 2 Бюджетного кодексу України, позивач є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету.

Позивач включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів є їх розпорядником та здійснює витрати на навчання з відповідного бюджетного рахунку.

Приймаючи до уваги зазначений статус позивача, делеговані повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами та їх стягнення, суд приходить до висновку про необхідність стягнення коштів на відповідний бюджетний рахунок.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

У справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються (частина четверта статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 до державного бюджету (на рахунок: р/р 31250202117468 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446) витрати, пов'язані з її утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 21485,14 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова