Ухвала суду № 39953795, 30.07.2014, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 липня 2014 року м. Луцьк Справа № 803/1530/14

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про визнання неправомірними дій державного виконавця пов'язані з винесенням постанови від 21 серпня 2013 року про накладення стягнення; про визнання неправомірною та скасування постанови від 21 серпня 2013 року про накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

За правилами пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали позову ОСОБА_1, суддя дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав.

Як зазначено у частині третій статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Оскільки позивач ставить вимоги про скасування постанови, якою на неї накладений штраф у розмірі 340,00 грн, тому дані вимоги є майновими.

У статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір судового збору за подання до адміністративного суду майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. При цьому, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2014 року становить 1 218,00 грн.

Таким чином за позовну вимогу майнового характеру позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 182,70 грн, тобто 10 відсотків від 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Крім того, за правилами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як слідує з матеріалів позову, позивач одночасно з вимогою майнового характеру (про скасування постанови), заявляє вимогу немайнового характеру - про визнання протиправними дій державного виконавця.

Таким чином, при поданні даного позову ОСОБА_1 слід було сплатити 187,20 грн за позовну вимогу майнового характеру та 73,08 грн за позовну вимогу немайнового характеру, тобто разом 260,28 грн.

Однак, до матеріалів позову позивачем не додано доказів сплати судового збору, або документів, що підтверджують право на звільнення від такої сплати.

ОСОБА_1 слід усунути даний недолік, а саме сплатити судовий збір у розмірі 260,28 грн та надати до суду оригінал відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо).

Перерахування судового збору необхідно здійснювати за наступними реквізитами: отримувач коштів - УДКС України у м. Луцьку Волинської області 22030001, код отримувача 38009628, банк отримувача - ГУ ДКС України у Волинській області, код банку отримувача (МФО) 803014, рахунок отримувача 31218206784002, код класифікації доходів бюджету - 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), призначення платежу -"судовий збір, за позовом _ (найменування позивача), Волинський окружний адміністративний суд, код 35123898".

Суддя також роз'яснює позивачу, що перелік пільг по сплаті судового збору наведений у статті 5 Закону України «Про судовий збір». У випадку, якщо ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, їй необхідно подати до суду копії документів, що підтверджують ці обставини.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Оскільки позовна заява ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною та скасування постанови подана без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк до 08 серпня 2014 року для усунення викладеного в ухвалі недоліку.

Керуючись частиною першою статті 108, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною та скасування постанови залишити без руху у зв'язку з таким недоліком:

- до позовної заяви не додано оригіналу платіжного документу, який підтверджує сплату судового збору у належному розмірі.

Надати позивачу строк для усунення недоліків до 08 серпня 2014 року.

Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і повернута.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович