КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/4956/14 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.
Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 липня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії суддів - головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.14 року у справі за позовною заявою публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про:
· визнання протиправними дій щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 24.03.14 року №№ 42631710 та 42631932;
· скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Коноза В.М. про відкриття виконавчого провадження від 24.03.14 року №№ 42631710 та 42631932, -
ВСТАНОВИВ:
Окружним адміністративним судом міста Києва 12.05.14 року у письмовому провадженні ухвалено постанову у справі № 826/4956/14, згідно якої вирішено відмовити у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (далі - Боржник) до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області (далі - Управління) про визнання протиправними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 24.03.14 року №№ 42631710 та 42631932, а також про скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Коноза В.М. про відкриття виконавчого провадження від 24.03.14 року №№ 42631710 та 42631932.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована нормами статей 25, 26, 28, 41, 49 Закону України «Про виконавче провадження» та також приписами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зокрема тим, що державний виконавець Управління правомірно відкрив виконавче провадження на підставі виконавчих документів, якими є постанова про стягнення виконавчого збору від 02.07.08 року № 7986381 на суму 284 704,45 грн. та постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.14 року № 7986381 на суму 51,87 грн., з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції про проведення виконавчих дій, а також правил територіальної та інстанційної підвідомчості.
Не погоджуючись з правовою оцінкою, наданою окружним адміністративним судом міста Києва у справі № 826/4956/14, заперечуючи висновки, встановлені постановою окружним адміністративним судом міста Києва та вважаючи, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, допущено неповне з?ясування обставин справи та невірно надано оцінку доказам у справі, Боржник в порядку статті 185 КАС України звернувся з апеляційною скаргою на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.14 року у справі № 826/4956/14, обґрунтовуючи її тим, що державний виконавець Управління не мав права відкривати виконавчі провадження від 24.03.14 року за №№ 42631710 та 42631932, оскільки ці провадження повинні виконуватися не управлінням Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, а іншими органами ДВС - відділом Державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції Полтавської області та відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві. Окрім того, Боржник вважає самі виконавчі документи (постанову про стягнення виконавчого збору від 02.07.08 року № 7986381 на суму 284 704,45 грн. та постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.14 року № 7986381 на суму 51,87 грн.) винесеними незаконно, а постанову про стягнення виконавчого збору від 02.07.08 року № 7986381 - ще й такою, по якій закінчився річний строк пред'явлення до примусового виконання.
До судового засідання Боржник подав доповнення до апеляційної скарги, яким додатково обґрунтував порушення відповідачем правил підвідомчості виконавчого провадження.
В судовому засіданні заявник апеляційної скарги підтримав заявлені у ній вимоги у повному обсязі.
Заслухавши пояснення присутнього в засіданні учасника судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дослідивши правильність судових висновків, повноту встановлення судом обставин справи та їх правову оцінку, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, наразі оспорюване рішення суду першої інстанції має бути скасоване, позов Боржника слід задовольнити виходячи з наступного.
02.07.08 року начальником відділу Державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції винесено постанову № 7986381 в порядку статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» про стягнення з дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії управління з переробки газу та газового конденсату виконавчого збору в сумі 284 701,45 грн. Адресою місцезнаходження боржника визначено селище Базилівщина Машівського району Полтавської області.
14.03.14 року старшим державним виконавцем Управління винесено постанову № 7986381 в порядку статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» про стягнення з публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» витрат на проведення виконавчих дій в сумі 51,87 грн. Адресою місцезнаходження боржника визначено місто Київ, вулиця Кудрявська 26/28.
Обидва зазначені акти виконавчого провадження прийняті у межах примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 31.03.08 року у справі № 20/37, примусове виконання за яким відкрито 25.06.08 року начальником відділу Державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції у межах виконавчого провадження № 7986381. Згодом, в порядку статей 16, 20, 21 Закону України «Про виконавче провадження» 24.01.14 року виконавче провадження № 7986381 разом з іншими виконавчими документами, які входили у зведене виконавче провадження про стягнення боргу з Боржника прийняті до виконання підрозділом примусового виконання вищого рівня - відділом примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.
14.03.14 року державним виконавцем Управління закінчено виконавче провадження № 7986381 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 31.03.08 року у справі № 20/37, у зв'язку з фактичним повним виконанням судового рішення. Абзацом 2 зазначеної постанови від 14.03.14 року вирішено вивести у окремі провадження постанову № 7986381 від 02.07.08 року про стягнення виконавчого збору в сумі 284 701,45 грн. та постанову № 7986381 від 14.03.14 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 51,87 грн.
Посилання позивача на протиправність постанови № 7986381 від 02.07.08 року про стягнення виконавчого збору в сумі 284 701,45 грн. та постанови № 7986381 від 14.03.14 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 51,87 грн. - судова колегія апеляційного суду не бере до уваги, оскільки доведення зазначених фактів має бути питанням окремого судового провадження в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі частини 7 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Управління 24.03.14 року відкрите провадження № 42631932 щодо примусового виконання постанови № 7986381 від 02.07.08 року про стягнення з Боржника виконавчого збору в сумі 284 701,45 грн.
Окрім того, державним виконавцем Управління 24.03.14 року відкрите провадження № 42631710 щодо примусового виконання постанови № 7986381 від 14.03.14 року про стягнення з Боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 51,87 грн.
Судом першої інстанції зроблено висновок, що постанови Управління від 24.03.14 року №№ 42631710 та 42631932 прийняті правомірно, у відповідності до приписів норм Закону України «Про виконавче провадження». Разом з тим, судова колегія апеляційної інстанції не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції з наступних міркувань.
Відповідно до правил частини 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Приписами частини 7 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що виконавче провадження може бути передано від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Означений порядок встановлений наказом Міністерства юстиції України від 17.05.04 року № 38/5 «Про затвердження Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого». Зокрема, пунктом 2.1 вказаного Порядку зазначено, що передача виконавчих проваджень на виконання до підрозділу примусового виконання рішень - здійснюється за рішенням начальника підрозділу примусового виконання рішень.
Боржником за виконавчими провадженнями №№ 42631710 та 42631932 згідно змісту відповідних постанов про відкриття виконавчого провадження є юридична особа, розташована в місті Києві по вулиці Кудрявській 26/28. При цьому, державний виконавець у змісті постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.03.14 року № 42631932 припустився помилки у визначенні адреси Боржника, оскільки місцезнаходженням зобов'язаної юридичної особи за цим виконавчим документом вказано селище Базилівщина Машівського району Полтавської області.
Враховуючи правила частини 1 статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження з примусового виконання постанови № 7986381 від 02.07.08 року про стягнення виконавчого збору в сумі 284 701,45 грн. має виконуватися за правилами територіальної підвідомчості відділом Державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції, а виконавче провадження з примусового виконання постанови № 7986381 від 14.03.14 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 51,87 грн. - відділом Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва.
Передачі на примусове виконання Управлінню в порядку інстанційної підвідомчості в порядку частини 2 статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» вказані виконавчі документи (про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій) - не підлягають, оскільки їх стороною не є територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади, місцеві суди, міські, районні або селищні ради чи районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, інші територіальні підрозділи органів державної влади та їх посадові особи, а сума стягнення за ними не досягає розміру у 3 мільйони гривень.
Нарешті, за постановою № 7986381 від 02.07.08 року про стягнення виконавчого збору в сумі 284 701,45 грн. та за постановою № 7986381 від 14.03.14 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 51,87 грн. начальник Управління не приймав рішення про передачу їх до виконання в Управління згідно пункту 2.1 Порядку передачі матеріалів виконавчого провадження з одного органу державної виконавчої служби до іншого або виконавчої групи, від одного державного виконавця до іншого, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.05.04 року № 38/5.
Враховуючи означене - законні підстави для відкриття виконавчих проваджень №№ 42631710 та 42631932 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління були відсутніми через порушення правил територіальної та інстанційної підвідомчості. Державний виконавець повинен був відмовити у відкритті виконавчого провадження за постановою про стягнення виконавчого збору від 02.07.08 року № 7986381 на суму 284 704,45 грн. та за постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 14.03.14 року № 7986381 на суму 51,87 грн. на підставі пункту 4 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» та спрямувати вищезазначені виконавчі документи за належністю до відділу Державної виконавчої служби Машівського районного управління юстиції та відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції міста Києва відповідно.
Посилання позивача на закінчення строку пред'явлення до виконання постановою про стягнення виконавчого збору від 02.07.08 року № 7986381 - позбавлено належного правового обґрунтування, оскільки підстави для відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом виникли в порядку частини 7 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» лише 14.03.14 року - у момент закінчення виконавчого провадження № 7986381.
Враховуючи недоведеність відповідачем Управлінням в порядку статті 71 КАС України факту правомірності винесення спірних постанов, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, суд апеляційної інстанції має всі підстави не погодитись з правовою позицією суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, оскільки зазначена правова позиція не ґрунтується на належних доказах та законі. Внаслідок означеного, позов Боржника слід задовольнити.
Решта посилань та тверджень сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається через невідповідність зазначених заперечень та обґрунтувань до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 53, 71, 94, 185, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.14 року у справі № 826/4956/14.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.14 року у справі № 826/4956/14 - скасувати.
Задовольнити позов публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання протиправними дій щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 24.03.14 року №№ 42631710 та 42631932 та про скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Коноза В.М. про відкриття виконавчого провадження від 24.03.14 року №№ 42631710 та 42631932.
Визнати протиправними дії управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанов про відкриття виконавчого провадження від 24.03.14 року №№ 42631710 та 42631932.
Скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Коноза В.М. про відкриття виконавчого провадження від 24.03.14 року №№ 42631710 та 42631932.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в порядку статті 212 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Чаку Є.В.
Файдюк В.В.
Судове рішення № 39952160, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.07.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/4956/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: