Ухвала суду № 39952157, 28.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3812/14 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.

У Х В А Л А

Іменем України

28 липня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі - Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2014 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Приватного акціонерного товариства "Автомобільна група "Віпос" про стягнення коштів за податковим боргом, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулася до суду з поданням до ПАТ "Автомобільна група "Віпос" про стягнення коштів за податковим боргом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2014 року провадження по справі закрито.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків фактичним обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено перевірку ПАТ "Автомобільна група "Віпос" з питань дотримання вимог чинного законодавства України при здійсненні імпортних операцій по контрагенту від 28.10.2010 №2010-215 за період з 01.01.2011 по 20.06.2012 року та складено акт перевірки від 26.06.2012 року №665/2260/24581332.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2012 року №0004862260, яким визначено грошове зобов'язання за порушення вимог валютного законодавства України у розмірі 3 418 631,00 грн..

ПАТ "Автомобільна група "Віпос" оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2013 року у справі №2а-15961/12/2670 у задоволенні позову ПАТ "Автомобільна група "Віпос" до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2012 року №0004862260 відмовлено повністю. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року апеляційну скаргу ПАТ "Автомобільна група "Віпос" по справі №2а-15961/12/2670 було залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2013 року - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 року касаційну скаргу ПАТ "Автомобільна група "Віпос" задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до абзацу 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового Кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, податкове повідомлення-рішення від 16.07.2012 року №0004862260, яким визначено грошове зобов'язання за порушення вимог валютного законодавства України у розмірі 3 418 631,00 грн. не може вважатися узгодженим.

Відповідно до ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо:

1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;

2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

3) стягнення коштів за податковим боргом;

4) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 149/11/13-11 від 02.02.2011 року, спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту тощо.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.05.2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.08.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність спору про право, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач оскаржує прийняте податковим органом податкове повідомлення - рішення від 16.07.2012 року №0004862260, що було підставою для звернення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до суду з поданням щодо стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 3418631,00 грн.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку

Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.