Постанова № 39950997, 23.07.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1302/14

23 липня 2014 року 16год. 55хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Ткачук В.Р.,

відповідача: представники Пилипюк Ю.Й., Ткачук В.В.,

третьої особи позивача: представник ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фізична особа - підприємець ОСОБА_6

до Державної фінансової інспекції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування листа- вимоги , -ВСТАНОВИВ :

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулось Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Рівненській області про визнання протиправною та скасування листа-вимоги від 07.02.2014 № 17-04-17/1338 «Про усунення виявлених порушень фінансової дисципліни».

В позові вказує на неправомірність вимоги Інспекції провести взаємозвірку розрахунків з ФОП ОСОБА_6 з урахуванням зайво відшкодованих коштів, вжити заходів щодо стягнення до державного бюджету коштів у сумі 118,14 тис.грн. та притягнути до відповідальності осіб, якими допущені порушення, а саме начальника відділу пільг та персоніфікованого обліку Управління ОСОБА_7

Позивач зазначає, що ревізія проводилась відповідно до звернення правоохоронного органу, яким було надано для відповідача дані диспетчерського журналу Командитного товариства «Рівне-Пас» по маршруту Рівне-Садові ділянки (Новоукраїнка) та Рівне-Гориньград щодо здійснення перевезень пасажирів перевізником ФОП ОСОБА_6, на підставі яких відповідачем зроблено висновок, що 20.12.2012 рейси за зазначеними маршрутами не виконувались. Позивач вважає, що правоохоронний орган втрутився в процес проведення ревізії, що вплинуло на об'єктивність висновків акта ревізії. Зазначає, що документальним підтвердженням проведення обстеження пасажиропотоку є Акт перевірки, який є двостороннім документом та підписаний посадовою особою позивача та перевізником ФОП ОСОБА_6 Документи щодо здійснення перевезень ФОП ОСОБА_6 20.12.2012 під час ревізії не досліджувались, що ставить під сумнів достовірність та об'єктивність висновків ревізії та спростовує підстави для вимог, які висуває відповідач.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в адміністративному позові.

Відповідач Державна фінансова інспекція в Рівненській області адміністративний позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.73-78). Представники відповідача в судовому засіданні пояснили, що Державною фінансовою інспекцією в Рівненській області відповідно проведено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації за період з 01.01.2013 по 01.08.2013, якою встановлено ряд порушень та недоліків, що викладені в акті ревізії від 27.12.2013 № 17-04-06/91.

Зокрема, встановлено не проведення обстеження пасажиропотоків на автобусних маршрутах за методикою, погодженою із замовником транспорту (не частіше одного разу на рік), та прийняття постійною величиною для обліку і розрахунків до наступного обстеження. Внесення недостовірних відомостей до актів обстеження пасажиропотоку на приміському маршруті звичайного режиму руху за маршрутом Рівне АС - Нова Українка (Садові ділянки) та Рівне АС - Гориньград від 20.12.2012 та до актів перевірки перевезення пільгової категорії громадян за маршрутом Рівне АС - Нова Українка, Рівне АС - Гориньград призвело до зайвого перерахування (відшкодування) коштів для ФОП ОСОБА_6 за січень-червень 2013 року за коефіцієнтом 6,2 в сумі 114068,02 грн. та за коефіцієнтом 0,32 в сумі 4072,00 грн., величина яких не підтверджена документально, що призвело до нанесення шкоди (збитків) державному бюджету в загальній сумі 118140,02 грн.

Представники відповідача вважають вимоги, пред'явлені Управлінню соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації від 07.02.2014 № 17-04-17/1338, законними, в задоволенні адміністративного позову просили відмовити повністю.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2014 було залучено до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ФОП ОСОБА_6.

Представник третьої особи суду пояснив, що вимога Державної фінансової інспекції в Рівненській області щодо проведення позивачем взаємозвірки розрахунків з ФОП ОСОБА_6 з врахуванням зайво відшкодованих коштів 118,14 тис.грн. та вжиття заходів щодо стягнення до державного бюджету коштів в сумі 118,14 тис.грн. є протиправною та підлягає скасуванню. Так, відповідач не зазначив конкретно, які саме заходи необхідно вжити позивачу щодо стягнення до державного бюджету коштів в сумі 118,14 тис.грн. При цьому, у випадку незгоди третьої особи з діями позивача щодо стягнення до державного бюджету коштів в сумі 118,14 тис.грн., між позивачем та третьою особою виникне господарський спір. Вказує, що на виконання зазначеної вимоги позивач надіслав на адресу третьої особи акт звірки розрахунків, в якому вказав дебіторську заборгованість третьої особи на суму 118,14 тис.грн., однак третя особа з таким актом не погодилась. Таким чином, позивач вживав заходи на виконання п.2 вимоги відповідача. Вважає, що в разі невірного визначення коефіцієнтів співвідношення кількості платних пасажирів та пасажирів пільгових категорій відсутні підстави для повернення до державного бюджету коштів в сумі 118,14 тис.грн. за період січень-липень 2013 року, оскільки пільгові категорії громадян третьою особою в цей період фактично перевозились, а відтак розрахунок збитків, завданих державному бюджету, відповідачем виконано невірно.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з таких підстав.

Суд встановив, що відповідно до звернення лінійного відділу на станції Рівне УМВС України на Львівській залізниці від 29.11.2013 № 3889, постанови слідчого СВ ЛВ на станції Рівне УМВС України на Львівській залізниці від 29.11.2013, ухвали Рівненського міського суду від 29.11.2013 № 569/21185/13к та на підставі направлення на проведення позапланової ревізії від 09.12.2013 № 1347 уповноваженими особами Державної фінансової інспекції в Рівненській області проведено позапланову виїзну ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації за період з 01.01.2013 по 01.08.2013 (а.с.137-141).

Програмою позапланової виїзної ревізії від 09.12.2013 визначена мета ревізії: перевірка законності відшкодування компенсаційних виплат на безкоштовне перевезення пільгових категорій населення (а.с.142).

Результати ревізії оформлені актом № 17-04-06/91 від 27.12.2013 (а.с.11-19), яким зафіксовано порушення установленого порядку здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, які перевозяться автомобільним та електротранспортом загального користування, що призвело до зайвого перерахування (відшкодування) з державного бюджету коштів для ФОП ОСОБА_6 за січень-червень 2013 року в загальній сумі 118140,02 грн.

На акт ревізії управлінням соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації було подано заперечення від 17.01.2014 (а.с.20-22), які за результатами розгляду контролюючим органом були відхилені (а.с.23-28).

Державною фінансовою інспекцією в Рівненській області 07.02.2014 за № 17-04-17/1338 до Управління соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації надіслано лист-вимогу про усунення виявлених порушень фінансової дисципліни (а.с.8-9), в пункті 1 якого вимагається опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, а саме ОСОБА_7 начальника відділу пільг та персоніфікованого обліку Управління.

В ході судового розгляду адміністративної справи представник позивача будь-яких обгрунтованих доводів щодо протиправності пункту 1 вимоги не навів та пояснив, що фактично позивачем вимогу контролюючого органу в цій частині було виконано, матеріали ревізії опрацьовано, а винних у вчиненні виявлених ревізією порушень осіб притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що відповідає матеріалам справи (а.с.86-87).

В пункті 2 вимоги зазначено, що в ході ревізії встановлено порушення вимог п.6 пп.6.2 абз.4 Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 27.05.1996 № 150, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.1996 за N 258/1283, зі змінами, п.4.2 Порядку, затвердженого головою Рівненської облдержадміністрації від 26.03.2007 №128, та п.4.2 Порядку, затвердженого головою Рівненської райдержадміністрації від 12.05.2008 №381, в частині не проведення обстеження пасажиропотоків на автобусних маршрутах за методикою, погодженою із замовником транспорту (не частіше одного разу на рік), та прийняття постійною величиною для обліку і розрахунків до наступного обстеження, оскільки за інформацією Командитного товариства "Рівне-Пас" 20.12.2012 за маршрутами Рівне АС - Нова Українка (Садові ділянки) та Рівне АС - Гориньград транспорт був відсутній та відповідно рейси не здійснювались.

Внесення недостовірних відомостей до актів обстеження пасажиропотоку на приміському маршруті звичайного режиму руху за маршрутом Рівне АС - Нова Українка (Садові ділянки) та Рівне АС - Гориньград від 20.12.2012 та до актів перевірки перевезення пільгової категорії громадян щодо встановлення коефіцієнтів співвідношення кількості пільгових пасажирів до пасажирів, що оплачують проїзд, за величинами 6,2 та 0,32, що в подальшому затверджені Комісією з питань здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, які перевозяться автомобільним та електротранспортом загального користування, призвело до зайвого перерахування (відшкодування) коштів ФОП ОСОБА_6 в сумі 118,14 тис.грн. за період з 01.01.2013 по 01.07.2013.

Враховуючи вищевказане, в п.2 вимоги вказано про необхідність провести взаємозвірки розрахунків з ФОП ОСОБА_6 з врахуванням зайво відшкодованих коштів 118,14 тис.грн. та вжити заходи щодо стягнення до державного бюджету коштів в сумі 118,14 тис.грн.

Перевіряючи правомірність вимоги від 07.02.2014 № 17-04-17/1338, суд враховує наступне.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" N 2939-XII від 26.01.1993, в редакції Закону N 5463-VI від 16.10.2012, (далі Закон N 2939-XII ).

Статтею 1 Закону N 2939-XII встановлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до статті 2 Закону N 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5 ч.5 ст.11 Закону № 2939-ХІІ позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державного фінансового контролю і проводиться, зокрема, у разі надходження доручення щодо проведення ревізій у підконтрольних установах від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, органів доходів і зборів, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, в якому містяться факти, що свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку додержання яких віднесено законом до компетенції органів державного фінансового контролю;

Частиною шостою статті 11 цього Закону встановлено, що позапланова виїзна ревізія може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.

Встановлені судом вищевказані фактичні обставини справи в частині підстав проведення позапланової ревізії дають підстави для висновку, що позапланова ревізія позивача за дорученням правоохоронного органу проведена з дотриманням визначеної законом процедури, а відтак покликання позивача на неправомірне втручання правоохоронного органу в проведення контрольного заходу суд вважає необгрунтованим.

Відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт", статті 23 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з державного бюджету" від 04.03.2002 № 256, Постанови Кабінету Міністрів України "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" від 29.01.2003 № 117 та з метою запровадження єдиного порядку здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, які перевозяться автомобільним та електротранспортом загального користування у Рівненському районі, за рахунок субвенції з державного бюджету розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 26.03.2007 № 128 затверджено Порядок здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, які перевозяться автомобільним та електротранспортом загального користування, та розпорядженням голови Рівненської районної державної адміністрації від 12.05.2008 №381 затверджено Порядок здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, які перевозяться автомобільним та електротранспортом загального користування (а.с.230-236).

Вищезазначені Порядки № 128, 381 визначають механізм відшкодування перевізникам (фізичним та юридичним особам) за безкоштовне перевезення громадян, яким чинним законодавством надані пільги при користуванні пасажирським транспортом, за рахунок та в межах субвенції з державного бюджету, передбаченої на зазначені цілі.

Відповідно до п. 3.1 Порядків № 128, 381 Перевізники, що надають послуги з проїзду в приміському та міському транспорті, за неможливості надавати розрахунки за формою 2-пільга надсилають управлінню праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, виконавчого комітету рад міст обласного значення розрахунки за формою згідно з додатком 1 або 2, відповідно до Договору на відшкодування за безкоштовне перевезення громадян, що за чинним законодавством мають пільги при користуванні пасажирським транспортом.

Перевізники несуть відповідальність за достовірність наданих розрахунків.

Пунктом 4 Порядків № 128, 381 передбачено, що для визначення коефіцієнтів співвідношення кількості пільгових пасажирів до пасажирів, що оплачують проїзд, та розподілу між перевізниками бюджетних коштів, що передбачені на зазначені цілі, райдержадміністраціями та виконкомами рад міст обласного значення утворюються комісії з питань розрахунків обсягів компенсації витрат автомобільним та електротранспортом загального користування (далі - комісії).

Пунктом 4.2 Порядку № 128 (зі змінами, внесеними розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації від 25.09.2007 № 456) передбачено, що розрахунок коефіцієнтів співвідношення кількості пільгових пасажирів до пасажирів, що оплачують проїзд, проводиться на підставі обстеження пасажиропотоку щодо кожного перевізника та затверджується на кожного перевізника окремо або узагальнюється (середній) по району (місту) і цілому і доводиться до кожного учасника розрахунків.

Відповідно до п.6.2 Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах, затвердженої наказом Міністерства статистики України N 150 від 27.05.1996, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.05.1996 за N258/1283, кількість перевезених пасажирів у приміському сполученні визначається як сума перевезених пасажирів за разовими квитками (талонами), абонементними квитками та пасажирів з правом безплатного проїзду. При цьому:

- кількість перевезених пасажирів за разовими квитками (талонами) на одну поїздку визначається діленням пасажирообороту на середню дальність поїздки пасажира у приміському сполученні;

- кількість перевезених пасажирів за абонементними квитками визначається множенням кількості проданих квитків на встановлену кількість поїздок на місяць;

- кількість перевезених пасажирів за посвідченнями, що надають право безплатного проїзду у громадському транспорті у приміському сполученні, визначається згідно з п.8 цієї Інструкції.

Пасажирооборот у приміському сполученні визначається як сума платного і безплатного пасажирообороту.

Платний пасажирооборот визначається діленням виручки від перевезення пасажирів у приміському сполученні (за винятком виручки від перевезення багажу) на діючий тариф одного пасажиро-кілометра у приміському сполученні.

Безплатний пасажирооборот визначається множенням кількості безплатно перевезених пасажирів на середню дальність поїздки пасажира у приміському сполученні. Середня дальність поїздки пасажира у приміському сполученні визначається на підставі обстеження пасажиропотоків на автобусних маршрутах за методикою, погодженою із замовником транспорту (не частіше одного разу на рік), та приймається постійною величиною для обліку і розрахунків до наступного обстеження.

Ревізією встановлено і позивачем та третьою особою не заперечується, що 03.01.2013 між Рівненською районною державною адміністрацією (замовник), фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 (перевізник), Управлінням соціального захисту населення (розпорядник коштів) на підставі Закону України "Про автомобільний транспорт", розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації від 26.03.2007 № 128 укладено договір на відшкодування витрат за безкоштовне перевезення пільгової категорії громадян, предметом якого є зобов'язання перевізника здійснювати безкоштовне перевезення в межах Рівненського району пасажирів пільгових категорій на маршрутах: Рівне АС - Садові ділянки (Новоукраїнка), Котів, Гориньград 1. Розпорядник коштів зобов'язується відшкодовувати в межах асигнувань з державного бюджету витрати за безкоштовне перевезення пільгової категорії громадян, відповідно до Порядку № 128 (а.с.13-14).

Управлінням соціального захисту населення було надано в ході ревізії акт про перевірку перевезення пільгової категорії громадян, визначених Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік», за 20.12.2012 за маршрутом Рівне АС - Нова Українка (Садові ділянки), яким встановлено: на час відправлення 7:30 пасажирів пільгових категорій 40, платних пасажирів 5; на час відправлення 8:15 пасажирів пільгових категорій 18, платних пасажирів 4; на час відправлення 9:25 пасажирів пільгових категорій 37, платних пасажирів 7; на час відправлення 10:00 пасажирів пільгових категорій 30, платних пасажирів 4. Реєстраційний номер транспортного засобу не зазначено (а.с.42).

Також позивачем було надано під час ревізії акт про перевірку перевезення пільгової категорії громадян за 20.12.2012 за маршрутом Рівне АС - Гориньград (ч\з Б.Криниця), яким встановлено: на час відправлення 14:00 пасажирів пільгових категорій 4, платних пасажирів 10; на час відправлення 15:00 пасажирів пільгових категорій 3, платних пасажирів 12. Реєстраційний номер транспортного засобу ВК 4718ВА (а.с.41).

Вищевказані акти перевірки за 20.12.2012, в яких зафіксована кількість пасажирів пільгових категорій та платних пасажирів на відповідних рейсах підписані начальником відділу пільг та персоніфікованого обліку Управління соціального захисту населення Рівненської РДА ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на підставі вищевказаних актів перевірки від 20.12.2012 в подальшому в січні 2013 року було складено акти обстеження пасажиропотоку за 20.12.2012 на приміських маршрутах Рівне АС - Нова Українка (Садові ділянки) та Рівне АС - Гориньград, якими визначено коефіцієнти співвідношення пільгових і платних пасажирів на вказаних маршрутах 6,2 та 0,32 відповідно (а.с.41,42 зворот). Акти обстеження пасажиропотоку підписані комісією в складі ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_14, однак фактично комісією в обумовленому складі обстеження пасажиропотоку на вказаних маршрутах 20.12.2012 не здійснювалось, а в зазначені акти перенесено цифрові показники з актів про перевірку перевезення пільгової категорії громадян за 20.12.2012, підписаних ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Протоколом № 1 від 21.01.2013 засідання районної комісії з питань розрахунків обсягів компенсації витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян затверджено коефіцієнти співвідношення по ФОП ОСОБА_6 за маршрутами Рівне - Н.Українка (Садові ділянки) - 6,2 та Рівне - Гориньград - 0,32 на І півріччя 2013 року (а.с.43-44).

З письмового пояснення підприємця ОСОБА_6 від 17.01.2014 встановлено, що 20.12.2012 за маршрутом Рівне АС - Нова Українка (Садові ділянки) за графіком повинні були виїхати два автобуси, але у зв'язку з несприятливими погодними умовами виїхав один автобус БАЗ НОМЕР_1, перевезення здійснював водій ОСОБА_13, який в телефонній розмові повідомив, що на маршруті здійснюється перевірки перевезення пасажирів-пільговиків. ОСОБА_6 не був присутній під час проведення перевірки, а підписав акт перевірки, прибувши на платформу після закінчення рейсів. Також у зв'язку з несприятливими погодними умовами та сніговими заметами він пояснив перевіряючому, що по маршруту Рівне АС - Гориньград 1 автобус здійснював перевезення з порушенням графіка і не встигав відмічатись на автостанції. По закінченню перевірки на цьому маршруті він також підписав акт перевірки (а.с.36).

Таким чином, суд встановив, що підприємець ОСОБА_6 підписав акти перевірки від 20.12.2012 та підтвердив кількість перевезених платних та пільгових пасажирів, не будучи особисто присутнім під час перевірки; при цьому підписи водіїв транспортних засобів на обумовлених актах відсутні.

За інформацією Командитного товариства «Рівне-Пас» 20.12.2012 за даними диспетчерського журналу по маршруту Рівне - Садові ділянки по перевізнику ФОП ОСОБА_6 рейси на час відправлення о 7:30 та 9:25, та по маршруту Рівне - Гориньград на час відправлення о 14:00 виконані не були. Окрім цього, встановлено, що автобус з державним номерним знаком ВК0586АА рейси на маршруті Рівне АС - Нова Українка (Садові ділянки), який зазначений в акті обстеження пасажиропотоку за 20.12.2012, фактично рейс не виконував (а.с.214-215).

Суд критично оцінює доводи позивача щодо відсутності нормативного врегулювання в частині ведення диспетчерського журналу автостанцією та враховує, що пунктом 114 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України N 176 від 18.02.1997, зі змінами, передбачено, що перевізник укладає з автостанцією договір про надання послуг автостанцією, яким визначаються перелік та обсяги послуг, їх вартість і порядок проведення розрахунків. Примірну форму договору затверджує Мінінфраструктури.

Матеріалами справи стверджено, що відповідно до наведеної правової норми між власником автостанцій Командитним товариством "Рівне-Пас" та перевізником приватним підприємцем ОСОБА_6 укладено договір № 46п від 05.05.2011 про надання автостанціями перевізникові послуг, пов'язаних з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху та агентських послуг з продажу квитків, підпунктом 2.1.4 якого сторони договору визначили обов'язок Командитного товариства "Рівне-Пас" здійснювати диспетчерське управління рухом автобусів, контроль за їх прибуттям та відправленням; робити необхідні відмітки в шляховій документації водіїв (а.с.205-206).

За таких обставин достовірність інформації Командитного товариства "Рівне-Пас" щодо невиконання відповідних рейсів 20.12.2012 по перевізнику ОСОБА_6 сумнівів у суду не викликає.

При цьому суд зауважує, що надані позивачем та третьою особою квитково-касові листи (а.с.37-38,149-163,167-204) не містять будь-яких відомостей щодо виконаних рейсів та кількості перевезених пасажирів пільгових категорій. Також відсутні відомості щодо фактичного виконання рейсів в подорожньому листі від 20.12.2012 за маршрутом Рівне-Гориньград І (а.с.39).

Встановлені фактичні обставини справи дають підстави вважати обгрунтованим висновок акта ревізії про те, що внаслідок внесення недостовірних відомостей до актів перевірки перевезення пільгової категорії громадян за маршрутами Рівне АС - Нова Українка (Садові ділянки), Рівне АС - Гориньград від 20.12.2012 та актів обстеження пасажиропотоку на приміському маршруті звичайного режиму руху за зазначеними маршрутами, районною комісією з питань розрахунків обсягів компенсації витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян прийнято на розгляд та затверджено коефіцієнти співвідношення 6,2 та 0,32 на період з 01.01.2013 по 01.07.2013, величина яких не підтверджена документально.

В подальшому ФОП ОСОБА_6 протягом січня-червня 2013 року подано до Управління соціального захисту населення розрахунки сум відшкодування за маршрутом Рівне АС - Нова Українка (Садові ділянки) із застосуванням коефіцієнта 6,2 за період січень - червень 2013 року в сумі 509431,50 грн., липень 2013 року - 85924,80 грн.; за маршрутом Рівне АС - Гориньград 1 через Біла Криниця із застосуванням коефіцієнта 0,32 за період січень-червень 2013 року на загальну суму 50046,20 грн., за липень 8328,70 грн. (а.с.51-57).

Внесення недостовірних відомостей до актів обстеження пасажиропотоку на приміському маршруті звичайного режиму руху за вищевказаними маршрутами призвело до зайвого перерахування (відшкодування) коштів для ФОП ОСОБА_6 за січень-червень 2013 року за коефіцієнтом 6,2 в сумі 114068,02 грн. (238158,78 грн. (видатки поточного року) - 124090,76 грн. (зареєстрована заборгованість станом на 01.01.2013)) та за коефіцієнтом 0,32 в сумі 4072,00 грн. (23944,88 грн. (видатки поточного року) - 19872,88 грн. (зареєстрована заборгованість станом на 01.01.2013)), величина яких не підтверджена документально, що призвело до необгрунтованих виплат з державного бюджету в загальній сумі 118140,02 грн.

Наданий представником третьої особи висновок судово-економічної експертизи від 22.04.2014 за матеріалами кримінального провадження №42013190440000012 про те, що документально не підтверджуються висновки акта позапланової ревізії № 17-04-06/91 від 27.12.2013 в частині зайвого перерахування (відшкодування) коштів ФОП ОСОБА_6 в сумі 118 140,02 грн. за період з 01.01.2013 по 01.07.2013, не узгоджується з матеріалами адміністративної справи та не відповідає встановленим судом обставинам. Більш того, експерт в обумовленому висновку також зазначив, що питання дійсності документів (актів обстеження пасажиропотоку від 20.12.2012 та актів перевірки перевезення пільгової категорії громадян від 20.12.2012) вимагає правової оцінки щодо достовірності наведених в них документальних даних (а.с.103-108). При цьому, в ході судового розгляду адміністративної справи було встановлено, що відповідні рейси 20.12.2012 не здійснювались; ОСОБА_6, який підписав акти перевірки, під час проведення перевірки присутній не був; підписи водія відсутні. За встановлених обставин відомості, відображені в вищевказаних актах, не можуть бути визнані достовірними.

Таким чином, в ході позапланової ревізії було встановлено, що недостовірні, документально не підтверджені відомості, наведені в актах обстеження пасажиропотоку за 20.12.2012, в подальшому в січні-липні 2013 року слугували підставою для необгрунтованих виплат з державного бюджету в загальній сумі 118140,02 грн., які контролюючий орган визначив як нанесення шкоди (збитків) державному бюджету в загальній сумі 118140,02 грн.

Суд встановив, що вимогу контролюючого органу в частині проведення взаємозвірки розрахунків з ФОП ОСОБА_6 з врахуванням зайво відшкодованих коштів в сумі 118,14 тис.грн. позивачем виконано, складено відповідний акт взаємозвірки, від підписання якого ФОП ОСОБА_6 відмовився (а.с.126,127).

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує, що відповідно до п.1.3 Порядку взаємодії органів державної контрольно-ревізійної служби, органів прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України від 19.10.2006 N346/1025/685/53, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1166/13040, матеріальна шкода (збитки) - втрата активів чи недоотримання належних доходів об'єктом контролю та/або державою, що сталися внаслідок порушення законодавства об'єктом контролю шляхом дій або бездіяльності його посадових (службових) осіб; втрата активів - безповоротне зменшення активів через: перерахування (сплату) коштів; відчуження, недостачу, знищення (псування) чи придбання неліквідного (зіпсованого) майна; втрату боржника у зобов'язанні; зменшення частки державної (комунальної) власності у статутному фонді господарського товариства; розмір матеріальної шкоди (збитків) - вартість втрачених активів або недоотриманих доходів, яка визначається за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності об'єкта контролю або експертною оцінкою та іншими визначеними законодавством способами.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України N 499/2011 від 23.04.2011, (далі Положення) Державна фінансова інспекція України (Держфінінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що Держфінінспекція України має право звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Окрім цього, відповідно до пункту 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 550 від 20.04.2006, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і в цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

В даній справі Державна фінансова інспекція в Рівненській області пред'явила вимогу, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15.04.2014, 13.05.2014, 20.05.2014 (справи №№ 21-40а14, 21-89а14, 21-93а14 відповідно).

За таких обставин позовні вимоги не грунтуються на нормах матеріального закону, не підтверджені належними й допустимими доказами, а тому підстави для їх задоволення відсутні.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.94 КАС України відсутні. Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Управлінню соціального захисту населення Рівненської районної державної адміністрації Рівненської області в позові про визнання протиправною та скасування листа-вимоги Державної фінансової інспекції в Рівненській області від 07.02.2014 № 17-04-17/1338 "Про усунення виявлених порушень фінансової дисципліни" відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.