Постанова № 39948121, 22.07.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року № 813/1938/14

об 11 год., 07 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Корпорації «Корпорація будівельних підприємств «Львівінвестбуд»», представник - Гринкевич І.В. до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, представник - не прибувпро визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення № 0000512201 від 04.02.2014 року

Позивач - Корпорація «Корпорація будівельних підприємств «Львівінвестбуд»» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області у якому просив визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000512201 від 04.02.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «АйТі Аутсорцінг» за грудень 2012 року та ПП «Екоенергобуд» за грудень 2010 року, про що складено акт від 22.01.2014 року за № 48/22-10/36312645. Відповідачем на підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000512201 від 04.02.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 680866,00 грн., в тому числі - основний платіж 544693,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 136173,00 грн.

Висновки акту перевірки позивач вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки податковий орган повторно обревізував період - грудень 2010 року та двічі зняв з податкового кредиту суму, що виникла по взаєморозрахунках між позивачем та ПП «Екоенергобуд», не врахувавши постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 року у справі № 2а-10386/12/1370. Також позивач зазначає, що податкова декларація за грудень 2010 року ним була подана 18.01.2011 року відповідно до вимог п.п. 49.18.1. п. 49.18. ст. 49 ПК України. Проте актом перевірки від 22.01.2014 року обревізовано даний період та прийнято спірне рішення, хоча термін протягом якого відповідач вправі самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків минув 20.01.2014 року.

Позивач також зазначає, що між ним та контрагентами укладено договори підряду та виконання будівельних робіт. На виконання робіт вказаних у договорах сторонами складено документи, зокрема, акти приймання виконаних робіт, податкові накладні), які відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»що підтверджують здійснення господарської діяльності. Позивач стверджує, що надані до перевірки податкові накладні, в обґрунтування правомірності віднесення сум до податкового кредиту, не містять недоліків та порядок заповнення яких відповідає чинному законодавству та підтверджує факт здійснення позивачем розрахунку за товари та послуги.

Крім цього, позивач стверджує, що висновки податкового органу на відхилення в розрізі співставлення податкової звітності з ПДВ згідно бази даних податкового кредиту та зобов'язання контрагентів не є підставою для визначення факту незаконності формування податкового кредиту, оскільки при наявності належним чином оформлених податкових накладних, вказані обмеження не встановлені чинним законодавством.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду додаткові пояснення та письмові докази, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідач викладена у запереченні на позовну заяву у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що перевіркою позивача правомірно встановлено порушення податкового законодавства. Докази надані позивачем не підтверджують реальність здійснення господарських операцій та не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

22.01.2014 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування податку на додану вартість при здійснення фінансово - господарських операцій з ТОВ «Ата» за грудень 2012 року та ПП «Екоенергобуд» за грудень 2010 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 48/22-10/36312645.

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем:

1) п.198.1., п.198.6. ст. 198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ за грудень 2010 року на загальну суму 531368,00 грн., за грудень 2012 року на суму 13325,00 грн.

04.02.2014 року ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000512201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на загальну суму 680866,00 грн., в тому числі - основний платіж 544693,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 136173,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 161 КАС України встановлює, що суд крім іншого повинен перевірити кожну обставину, що входить до підстав позову або підстав заперечення, і з'ясувати, якими саме доказами кожна з них підтверджується або спростовується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Позивачем на підтвердження обґрунтування позовних вимог надано суду копії наступних доказів:

- карток рахунку 361 по контрагентах - УКБ ЛОДА за грудень 2012 року, Старосамбірська РА за грудень 2012 року, ПП «Екоенергобуд» за грудень 2010 року;

- виписок банку про рух коштів позивача за грудень 2010 року; платіжних доручень позивача за грудень 2010 року - оплата за виконані будівельні роботи;

- податкової декларації позивача з ПДВ за грудень 2010 року;

- реєстру позивача отриманих та виданих податкових накладних грудень 2010 року;

- податкових накладних виданих позивачу його контрагентом ПП «Екоенергобуд» за грудень 2010 року;

- додаткового договору № 1 до договору від 29.11.2010 року про закупівлю робіт за державні кошти від 01.12.2010 року укладеного між Старосамбірською РДА Львівської області та позивачем;

- договору про закупівлю робіт за державні кошти від 29.11.2010 року укладеного між Старосамбірською РДА Львівської області та позивачем;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт/витрати/ за грудень 2010 року (форма КБ-3); Актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (форма КБ-2в);

- договорів підряду № 1/12 від 01.12.2010 року, № 2/12 від 01.12.2010 року, № 3/12 від 03.12.2010 року укладеного між позивачем та ПП «Екоенергобуд»; Додаткових договорів № 1 від 27.12.2010 року до договору підряду № 1/12 від 01.12.2010 року; Додаткових договорів № 1 від 13.12.2010 року, № 2 від 24.12.2010 року, № 1 від 06.12.2010 року до договорів від 16.11.2010 року, від 30.11.2010 року про закупівлю робіт за державні кошти

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт/витрати/ за грудень 2010 року (форма КБ-3); Актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року (форма КБ-2в);

- податкових накладних виданих позивачу його контрагентом ТОВ «Ай Ті Аутсорсінг» за грудень 2012 року;

- податкової декларації позивача з ПДВ за грудень 2012 року;

- карток рахунках 361 та 631 по контрагента - КП ЛОР УКБ та ТОВ «Ай Ті Аутсорінг» за грудень 2012 року; Реєстру виданих та отриманих податкових накладних позивача за грудень 2012 року;

- договору № 13 від 15.08.2011 року про закупівлю робіт за державні кошти укладеного між УКБ ЛОР та позивачем;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт/витрати/ за грудень 2012 року (форма КБ-3); Актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (форма КБ-2в);

- договору підряду № 14/12 від 03.12.2012 року укладеного між позивачем та ТОВ «Айті Аутсорсінг»;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт/витрати/ за грудень 2012 року (форма КБ-3); Актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року (форма КБ-2в);

- додаткової угоди № 1 від 05.09.2012 року до договору № БР 11/11/2011 від 11.11.2011 року щодо реконструкції котельні школи - інтернату № 104 в смт. Брюховичі.

Судом не враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог в частині протиправності висновків податкового органу про заниження ПДВ за грудень 2010 року на суму 531368,00 грн., оскільки згідно приписів ст. 102 ПК України вказаний спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в судовому порядку, а відтак позивач помилився із обраним способом (підставами) захисту.

Судом також не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача в частині протиправності висновків податкового органу про заниження ПДВ за грудень 2012 року на суму 13325,00 грн., оскільки:

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -

безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, умовами укладених договорів підряду між позивачем та ПП «Екоенергобуд» передбачено, що здача - приймання виконаних робіт оформляється проміжними актами виконаних робіт по формах КБ-2в та КБ-3. Роботи вважаються виконаними після підписання сторонами акту здачі - приймання виконаних робіт.

Умовами договорів про закупівлю робіт за державні кошти укладених між Старосамбірською РДА Львівської області та позивачем передбачено, що розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись із урахуванням загальних умов на підставі щомісячного виконання робіт по формі КБ-3, КБ-2в.

З наданих до справи копій Актів приймання виконаних будівельних робіт вбачається, що такі виготовленні за грудень 2010 та 2012 років, однак жодному не зазначено дату їх підписання та не вказано помісячне виконання робіт.

Також у наданих договорах про закупівлю робіт за державні кошти зазначено, що початок та закінчення етапів робіт визначається графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною вказаного договору. Вказані графіки позивач, представник позивача суду не надали.

Суд зазначає, що будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Такі договори мають удавані наслідки лише для самих сторін, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Факт декларування позивачем вказаних правовідносин сторонами по справі не заперечується, однак саме лише декларування без здійснення господарських операцій не може бути підставою для зменшення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту.

Судом не враховуються вищевказані докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, оскільки такі не містять всіх обов'язкових реквізитів, містять відмінні відомості щодо одних і тих же господарських операцій, відтак в сукупності не підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій. Епізодичні первині документи, як підтвердження здійснення позивачем господарських операцій судом також не враховуються, так як реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами) послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. Лише за наявності всіх необхідних для певної господарської операції документів, алгоритм яких визначений законом та погоджений сторонами, судом може бути надана оцінка їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності щодо реальності господарської операції.

Судом не враховуються обґрунтування позивачем та його представником позовних вимог з посиланням на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2013 року у справі № 2а-10386/12/1370 та акт перевірки податкового органу позивача № 2044/22-20/36312645 від 26.10.2012 року, оскільки така жодним чином не підтверджують реальність спірних господарських операцій щодо предмету спору по даній справі та не звільнять позивача від обов'язку складання первинних документів, які передбачені і відповідали б законодавству про бухгалтерський облік. Відсутність таких документів або невідповідності їх змісту свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Корпорації «Корпорація будівельних підприємств «Львівінвестбуд»» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення № 0000512201 від 04.02.2014 року, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 28.07.2014 року.

Суддя Гавдик З.В.