Ухвала суду № 39948059, 29.07.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/242/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/2173/14

Головуючий у 1-й інстанції Миронець О. К.

Доповідач Дряниця Ю. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого - судді : Дряниці Ю.В.,

суддів: Карнауха П.М., Кривчун Т.О.,

при секретарі: Ткаченко Т.І.,

з участю: представника відповідача ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант» - Степанова Юрія Юрійовича на рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 червня 2014 року по справі за позовом Irren Trading B.V. до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант», третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_5, про стягнення коштів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -

в с т а н о в и л а :

Позивач Irren Trading B.V. звернулося до місцевого суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 4069349,04 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що між Irren Trading B.V. та ТОВ «Амарант» укладено контракти від 20.05.2013 року та від 21.05.2013 року на поставку кукурудзи 3 класу українського походження врожаю 2013 року. На виконання зобов'язань за контрактами 23.05.2013 року між Irren Trading B.V. та ОСОБА_2 укладено договори поруки. На виконання умов контрактів Irren Trading B.V. було сплачено на користь ТОВ «Амарант» попередню оплату в сумі 2 631 200 доларів США. Поставку товару не було проведено, отже позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати та штрафу за односторонню відмову від контракту, однак на даний час права позивача залишаються порушеними, а тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 03 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Амарант» залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23 травня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Амарант» залучено до участі у справі в якості співвідповідача.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 02 червня 2014 року позовні вимоги Irren Trading B.V. до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант» задоволені.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант» на користь Irren Trading B.V. грошові кошти в загальній сумі 3 409 149,04 доларів США, в тому числі - 1 335 000 доларів США попередньої оплати за контрактом від 20.05.2013 року, 636 000 доларів США попередньої оплати за контрактом від 21.05.2013 року, 789 360 доларів США штрафу та 648 789,04 доларів США річних процентів.

Стягнуто з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант» на користь Irren Trading B.V. по 1827 гривень судового збору з кожного.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ч. 1 ст. 61 ЦПК України, вважаючи, що факт розірвання Контрактів та відповідно припинення їх дії не підлягало доказуванню в цій справі, однак суд дослідив ці обставини та дав їм оцінку, дійшовши неправильного висновку.

Також посилається на неповне з'ясування судом обставини та невідповідність висновків суду обставинам справи стосовно предмета цієї справи в частині вимог позивача, які є предметом арбітражних угод, що містяться в контрактах.

Вважає, що суд неправильно встановив обставини щодо зобов'язання позивача повідомити місце розвантаження та прийняти товар відповідно до контрактів, оскільки відповідно до контрактів позивач повинен був повідомити ТОВ «Амарант» місце розвантаження товару у крайній строк до 01 листопада 2013 року, однак цього не зробив, чим порушив умови контрактів.

Крім того, вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, а саме ч. 1 ст. 559 ЦК України щодо припинення поруки, стверджуючи, що в зв'язку із припиненням дії контрактів 05 грудня 2013 року порука за договорами поруки також припинилася 05 грудня 2013 року.

В апеляційній скарзі представник відповідача ТОВ «Амарант» - Степанов Юрій Юрійович просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме п.6 ч.1 ст.207 ЦПК України, ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж», ст. ІІ(1) Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень та ст. VI(3) Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж.

Також зазначає, що суд першої інстанції не врахував тих обставин, що між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду. Арбітражне застереження, що міститься в контрактах відповідає вимогам ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» та відповідно Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України має юрисдикцію для розгляду даного спору. Від ТОВ «Амарант» до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами надійшло заперечення проти вирішення спору в суді.

Крім того, вважає, що судом було порушено норми ч. 1 ст. 61 ЦПК України, неповно з'ясовано обставини та висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно ч. 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку пеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Всі особи були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, однак з'явився лише представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1

Від директора Irren Trading B.V. ОСОБА_7 надійшла заява про відкладення слухання по справі, в зв'язку з несвоєчасним врученням копій апеляційних скарг та хворобою представника позивача.

Колегією суддів встановлено, що копії апеляційний скарг з додатками були направлені позивачу у строки, визначені ЦПК України. Крім того, у судовому засіданні, яке було відкладено 10.07.2014 року представник позивача ОСОБА_8 повторно отримала копії апеляційних скарг, що підтверджується її власноручним підписом (т. 3 а.с.3 обкладинки).

Будь-яких доказів про хворобу представника позивача ОСОБА_8 директором Irren Trading B.V. ОСОБА_7 суду не надано.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити ту обставину, що представник позивача представляє інтереси юридичної особи, а не фізичної, тому керівництво Irren Trading B.V. мало б забезпечити явку іншого представника з метою представлення інтересів цієї юридичної особи.

За таких обставин, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявної явки процесуальних осіб у відповідності до вимог ч. 1 ст. 305 ЦПК України, згідно якої апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними, визнавши причини неявки представника позивача неповажними.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до необхідності часткового задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, що між позивачем Irren Trading B.V та відповідачем ТОВ «Амарант» укладені контракти від 20.05.2013 року за №20/05/13АК та від 21.05.2013 року № 21/05/13 АК відповідно на поставку кукурудзи 3 класу українського походження, врожаю 2013 року, 100 % насипом. Згідно п.1.1. відповідач ТОВ «Амарант» зобов'язувався поставити, а позивач Irren Trading B.V прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених контрактами. Загальна кількість товару відповідно до контракту №20/05/13 АК від 20.05.2013 року складала 10 000 метричних тон +/-5% за вибором покупця та відповідно до контракту №21/05/13АК від 21.05.2013 року складала 10 000 метричних тон +/-5% за вибором покупця.

Відповідно до п.8.1. обох контрактів ціна однієї метричної тони товару визначається як середньо ринкова ціна на кукурудзу 3 класу у попередньому сільськогосподарському сезоні, що складає 220 доларів США за одну метричну тону, з дисконтом 8%. Зазначена ціна товару не є остаточною, може коригуватись сторонами в наступному порядку. Постачальник має одноразову можливість оголошення остаточної ціни тоннажу в період з 1 по 15 вересня 2013 року, фіксуючи її на будь-який, робочий в Роттердамі, день періоду. Постачальник оголошує про фіксацію цін у письмовій формі у вигляді підписаного належним чином факсового або електронного повідомлення, відправленого в офіс покупця до 10:00 за Роттердаму. Дане повідомлення повинно містити таку інформацію, як день і котирування, відповідний місяць експорту та тоннаж, що експортується. Остаточна ціна є ціною закриття грудневого ф'ючерсу Чиказької товарної біржі на ринковий день, що передує дню фіксації, опублікованою на офіційному сайті. Вартість у доларах США за бушель помножена на 39,368 є вартістю в доларах США за метричну тонну. Формула для розрахунку остаточної ціни є такою, остаточна ціна = ціна закриття/100*39,368-вартість фобування 20$, з дисконтом 8%. У разі якщо постачальник не скористався своєю можливістю оголошення фіксації цін, індикативна ціна автоматично стає остаточною ціною товару.

Згідно п.8.2 контрактів №20/05/13 АК від 20.05.2013 року та №21/05/13 АК від 21.05.2013 року загальна сума кожного з контрактів на момент його укладення складає 2024000 доларів США +/-5%. Остаточна загальна сума кожного з контрактів дорівнюватиме вартості товару, поставленого за відповідним контрактом.

Відповідно до умов контрактів №20/05/13АК від 20.05.2013 року та від 21/05/13АК від 21.05.2013 року позивач Irren Trading B.V перерахував на користь відповідача ТОВ «Амарант» попередню оплату в загальній сумі 2631200 доларів США, що підтверджується платіжними документами, копіями банківських виписок, а саме 24.05.2013 року 300 000 доларів США за контрактом №21/05/13АК від 21.05.2013 року, 24.05.2013 року 300 000 доларів США за контрактом №20/05/13АК від 20.05.2013 року, 16.06.2013 року 315 000 доларів США за контрактом №20/05/13АК від 20.05.2013 року, 16.06.2013 року 315 000 доларів США, 02.07.2013 року 170 000 доларів США за контрактом №20/05/13АК від 20.05.2013 року, 09.07.2013 року 550 000 доларів США за контрактом №20/05/13 АК від 20.05.2013 року, 09.07.2013 року 681200 доларів США за контрактом №21/05/13АК від 21.05.2013 року. Загальна сума здійсненої попередньої оплати за контрактом №20/05/13АК від 20.05.2013 року складає 1335000 доларів США, за контрактом №21/05/13АК від 21.05.2013 року - 1296200 доларів США.

Відповідно до п.6.1. обох контрактів поставка товару повинна бути здійснена у строк з 15.09.2013 року до 01.12.2013 року.

Згідно п.4.1. обох контрактів відвантаження товару буде здійснено на умовах: СРТ-будь - який Чорноморський порт України, окрім портів АРК за вибором покупця, згідно з «Інкотермс-2010», за винятком застережень, передбачених контрактом. Покупець письмово повідомляє постачальнику місце розвантаження не пізніше ніж за 30 днів до дати початку поставки товару за контрактом. У встановлений пунктом 4.1. контрактів №20/05/13АК від 20.05.2013 року та №21/05/13АК від 21.05.2013 року строк покупець письмово не повідомив постачальнику місце розвантаження у зв'язку з чим відповідач ТОВ «Амарант» листом №1642 від 29.11.2013 року встановив новий додатковий строк для виконання покупцем своїх зобов'язань, а саме встановив додатковий строк початку прийняття поставки товару за контрактами - не пізніше ніж до 16.12.2013 року, додатковий строк повідомлення постачальника про місце розвантаження - не пізніше, ніж до 02.12.2013 року.

Відповідно до п.12.5 вищевказаних контрактів постачальник у будь-який момент до настання строку поставки товару, визначеного контрактом, має право в односторонньому порядку відмовитись від цього контракту. У цьому випадку постачальник зобов'язується повернути покупцеві суму попередньої оплати, сплаченої за цим контрактом і сплатити штраф у розмірі 30% від суми попередньої оплати, сплаченої за цим контрактом, протягом 5 банківських днів з моменту односторонньої відмови постачальника від цього контракту. Моментом односторонньої відмови постачальника від цього контракту є дата отримання покупцем відправленого поштою на адресу Покупця, зазначену у цьому контракті, повідомлення про таку відмову від цього контракту або дата першого надходження грошових коштів від постачальника на рахунок покупця.

23.05.2013 року між позивачем Irren Trading B.V та ОСОБА_2 укладено договори поруки №1, №2 відповідно до умов яких ОСОБА_2 поручився перед позивачем відповідати у повному обсязі за невиконання чи неналежне виконання ТОВ «Амарант» своїх зобов'язань за контрактами від 20.05.2013 року та 21.05.2013 року за №20/05/13АК та № 21/05/13 АК відповідно.

Відповідно до п.1.1 договору поруки №1 від 23.05.2013 року ОСОБА_2 поручився перед позивачем Irren Trading B.V за виконання відповідачем ТОВ «Амарант» своїх зобов'язань за контрактом №20/05/13АК від 20.05.2013 року.

Відповідно до п.1.1. договору поруки №2 від 23.05.2013 року ОСОБА_2 поручився перед позивачем Irren Trading B.V за виконання відповідачем ТОВ «Амарант» своїх зобов'язань за контрактом №21/05/13АК від 21.05.2013 року.

Умовами даних договорів передбачено, що поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором в повному обсязі за невиконання або неналежне виконання боржником зобов'язань за основним договором, включаючи поставку товару, сплату основного боргу, неустойки, процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних витрат, відшкодування збитків.

Згідно з п.1.2 договорів поруки поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники, тобто кредитор має право вимагати виконання зобов'язань за основним договором як від боржника з поручителем разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до п.2.1 договорів поруки кредитор у разі невиконання або неналежного виконання боржником будь-якого із зобов'язань за основним договором направляє поручителю письмову вимогу про порушення боржником його зобов'язання за основним договором, а поручитель не пізніше 3-х банківських днів за днем її пред'явлення зобов'язаний виконати на користь кредитора основне зобов'язання боржника. При цьому під пред'явленням письмової вимоги сторони розуміють направлення її кредитором за місцезнаходженням поручителя.

Відповідно до п.12.8. контрактів у випадку неповернення покупцеві суми попередньої оплати або вартості товару або несплати штрафних санкцій у строки, передбачені п.12.3,12.4,12.5,12.6, 12.7,12.10. постачальник зобов'язується сплатити на користь покупця 40% річних від суми заборгованості за весь період прострочення.

Контракти №20/05/13АК від 20.05.2013 року та №21/05/13 АК від 21.05.2013 року укладені між Irren Trading B.V. та ТОВ «Амарант» містять арбітражну угоду у формі арбітражного застереження. Згідно п.13.1. контрактів будь-який спір, який виникає з цього контракту або за ним повинен бути вирішений шляхом арбітражу у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України, згідно з його Регламентом. Місце проведення - м. Київ, Україна.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 23 травня 2014 року клопотання представника позивача задоволено, залучено до участі у справі ТОВ «Амарант» в якості співвідповідача (а.с.200 т.2). Розгляд справи відкладено на 13.30. год. 02.06.2014р. (а.с.199 т.2).

Від ТОВ «Амарант» 02 червня 2014 року до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами надійшло заперечення проти вирішення спору в суді (а.с.206-210 т.2). Обґрунтовуючи дану заяву, ТОВ «Амарант» зазначав, що відповідно до норм ЗУ «Про міжнародні договори України», ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж», Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, які мають пріоритетну силу над національним законодавством України, спір повинен вирішуватися Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України згідно арбітражних застережень, що містяться в Контрактах.

Згідно ч. 1 ст. 7 та ст. 2 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж», арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер, чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбітраж - будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.

Суд, до якого подано заяву у питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж»).

11 січня 2014 року постановою голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) прийнято до провадження справу за № 5н/2014 за позовом ТОВ «Амарант» (Україна) до Irren Trading B.V. (Нідерланди) про стягнення 265824 доларів США. Правовою підставою для розгляду справи у МКАС при ТПП України є пункт 13.1. контракту № 20/05/13АК, укладеного сторонами 20 травня 2013 року (а.с.262т.2).

11 січня 2014 року постановою голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) прийнято до провадження справу за номером 6н/2014 за позовом ТОВ «Амарант» (Україна) до Irren Trading B.V. (Нідерланди) про стягнення 267576,78 доларів США. Правовою підставою для розгляду справи у МКАС при ТПП України є пункт 13.1. контракту № 21/05/13АК, укладеного сторонами 21 травня 2013 року (а.с.265т.2).

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на тій обставині, що провадження по справі за позовом Irren Trading B.V. до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_5, про стягнення коштів місцевим судом було відкрито 30 січня 2014 року (а.с.98 т.1), тобто тоді, коли МКАС при ТПП України було прийнято до провадження справи № 5н/2014 та № 6н/2014, предметом яких є виконання умов Контрактів №20/05/13АК від 20.05.2013 року та №21/05/13 АК від 21.05.2013 року.

При цьому, до суду першої інстанції позовну заяву Irren Trading B.V. подав шляхом направлення засобами поштового зв'язку 14 січня 2014 року (а.с.94, 95 т.1), яку суд отримав 20 січня 2014 року (а.с.2 т.1).

Відповідно до ст. VI(3) «Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж», якщо одна із сторін в арбітражній угоді подала заяву з проханням про арбітраж, то державний суд, в який може в подальшому звернутися друга сторона з позовом по тому ж предмету або питанню про відсутність, недійсність чи втрату сили арбітражною угодою, повинен відкласти винесення рішення по питанню про компетенцію арбітражного суду до тих пір, поки арбітражний суд не винесе рішення по суті справи, оскільки в державного суду немає достатньо суттєвих підстав для відступлення від цього правила.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сторони, погодившись на розгляд справ МКАС при ТПП України у спорах між ТОВ «Амарант» та Irren Trading B.V. тим самим визнали підвідомчість розгляду справи саме цьому суду, а не суду загальної юрисдикції.

Окрім того, 30 травня 2014 року ТОВ «Амарант» уклав з Irren Trading B.V. угоду № 1 про порядок повернення попередньої оплати за контрактом від 20.05.2013р. № 20/05/13АК (а.с.40 т.3) та угоду № 2 про порядок повернення попередньої оплати за контрактом від 21.05.2013р. № 21/05/13АК (а.с.44 т.3), якими визначили порядок повернення грошових коштів (попередньої оплати), в зв'язку із розірванням Контрактів № 1 та № 2 (п.1 кожної угоди) з урахуванням 15 % річних в порядку передбаченому п. 3 Угод.

Вирішуючи спір по суті, місцевий суд прийшов до необхідності задоволення позовних вимог та не взяв до уваги твердження представників відповідачів про те, що даний спір повинен розглядатись міжнародним комерційним арбітражним судом при торгово-промисловій палаті України, обґрунтовуючи свої висновки тим, що арбітражна угода за вищевказаним контрактами охоплює лише спори, які виникають з цих контрактів або за ними, а договори поруки №1, №2 укладені між Irren Trading B.V. та ОСОБА_2 не містять арбітражного застереження.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Забезпечення виконання зобов'язання здійснюється шляхом встановлен ня спеціальних способів, які стимулюють боржника до належної поведінки, га рантують виконання ним основного зобов'язання з урахуванням інтересів кредитора. Ці способи спрямовані на упередження або зменшення обсягу негатив них наслідків, які можуть настати у разі порушення зобов'язання. Їх відрізняють за ступенем впливу на боржника та засобами досягнення мети. Вони полягають у покладенні на боржника додаткових майнових обтяжень (неустойка, завда ток), у резервуванні майна, за рахунок якого можливо забезпечити майнові інте реси кредитора (застава), у залученні до виконання зобов'язання, поряд із борж ником, третіх осіб (порука, гарантія).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК порука є одним із видів забезпечення виконання основного зобов'язання.

Контракти № 1 та № 2 забезпечено договорами поруки № 1 та № 2 від 23 травня 2013 року, укладеними Irren Trading B.V. (Кредитор) з ОСОБА_2 (Поручитель) (а.с.70,71 т.2).

Відповідно до пункту 1 кожного з Договорів поруки, Поручитель поручається перед Кредитором за виконання ТОВ «Амарант», далі - «Боржник», своїх зобов'язань за Контрактом № 20/05/13АК від 20.05.2013р. та № 21/05/13АК від 21.05.2013р. (далі - «Основний договір»), укладеним між Кредитором та Боржником. Поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором у повному обсязі за невиконання або неналежне виконання Боржником зобов'язань за Основним договором, включаючи поставку товару, сплату основного боргу, неустойки, процентів за користування чужими грошовими коштами, інфляційних втрат, відшкодування збитків тощо. Поручитель та Боржник відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до норм матеріального права, договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - в даному випадку Контрактів на поставку продукції - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором за загальним правилом, солідарно із боржником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник (ст. 553 ЦК України). Неможливість окремого розгляду цих договорів (контрактів та договір поруки) може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Порука не може бути окремим самостійним зобов'язанням, оскільки вона є видом забезпечення виконання основного зобов'язання, а тому правовідносини поруки існують до тих пір, в тому обсягу та на тих умовах, що визначено в основному зобов'язанні.

Таким чином обсяг відповідальності поручителя нерозривно пов'язаний з обсягом відповідальності боржника.

Твердження представника відповідача ТОВ «Амарант» про те, що вимоги до поручителя є подільними від вимог до боржника, колегією суддів не беруться до уваги, оскільки не відповідають нормам чинного законодавства, тлумачення яких проведено поверхово без повного та системного аналізу.

Також, колегія суддів зауважує, що залучаючи до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Амарант», місцевий суд виходив з того, що предметом позову є спільні обов'язки відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ «Амарант» виконати грошове зобов'язання перед Irren Trading B.V.

Визнання факту розірвання Контрактів № 1 та №2, знайшло своє відображення в пунктах 1 угод № 1 та № 2 від 30.05.2014р.

Припинення основного зобов'язання тягне за собою й припинення додаткового зобов'язання, яким в даному випадку є договір Поруки (ч. 1 ст. 559 ЦК України).

Однак, дати висновки про правомірність розірвання контрактів в односторонньому порядку та як наслідок припинення договору поруки, апеляційний суд позбавлений можливості, оскільки це не лежить в площині його повноважень при розгляді спору за міжнародними договорами, які містить в собі арбітражне застереження, а норми ЗУ «Про міжнародні договори України», ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж», «Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень» та «Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж» мають пріоритетну силу над національним законодавством України.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до порушення норм міжнародного та процесуального права.

Викладені в апеляційній скарзі доводи є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

За підстав викладених вище, рішення підлягає скасуванню згідно ч. 1 ст. 301 ЦПК України із закриття провадження у справі з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції, а має розглядатися Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України.

Відповідно до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте, суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

В зв'язку з тим, що колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення суду із закриттям провадження у справі, заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, що перебувають у власності ОСОБА_2, у межах ціни позову 4 069 349,04 доларів США, застосовані ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 03 лютого 2014 року підлягають скасуванню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі. Оригінал квитанції № 09-1478839 від 09 січня 2014 року про сплату судового збору в сумі 3654 грн. при подачі позову до суду першої інстанції міститься в матеріалах справах (а.с.1 т.1).

В зв'язку з тим, що колегія суддів прийшла до висновку про скасування рішення суду із закриттям провадження у справі, судовий збір, сплачений при подачі позову до суду першої інстанції підлягає поверненню позивачу.

Судовий збір, сплачений апелянтами за подачу апеляційних скарг (а.с.11,105 т.3), підлягає стягненню у відповідності до ст. 88 ЦПК України на їх користь в розмірах визначених п.1.8. ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 303, 307, 310, 205, 206, 154, 88, 315, 317 ЦПК України, ст. 4, 7 ЗУ «Про судовий збір», колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант» - Степанова Юрія Юрійовича - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 02 червня 2014 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом Irren Trading B.V. до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант», третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_5, про стягнення коштів - закрити, в зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз'яснити Irren Trading B.V. наслідки закриття провадження у справі, передбачені ст. 206 ЦПК України.

Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, що перебувають у власності ОСОБА_2, у межах ціни позову 4 069 349,04 доларів США, застосовані ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 03 лютого 2014 року.

Зобов'язати фінансовий орган - Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавській області повернути Irren Trading B.V. сплачений судовий збір через ОСОБА_7 (код платника НОМЕР_1, адреса для листування 61103, АДРЕСА_1), в розмірі 3654 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок) за квитанцією № 09-1478839 від 09 січня 2014 року.

Стягнути з Irren Trading B.V. на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок).

Стягнути з Irren Trading B.V. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амарант» сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок).

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) Дряниця Ю.В.

Судді: (підпис) Карнаух П.М.

(підпис) Кривчун Т.О.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Дряниця Ю.В.