Рішення № 39947982, 21.07.2014, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/12/2014

Справа № 537/2750/13-ц

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2014 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді Мурашової Н.В. при секретарі Омельченко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Кременчук цивільну справу за позовом Заступника прокурора м. Кременчука в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області за участю третьої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування квартири з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, інтереси якого представляє заступник прокурора м. Кременчука, за участю третьої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування витрат та матеріальної шкоди,

в с т а н о в и в :

Заступник прокурора м. Кременчука в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, зміненими в судовому засіданні, до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Кременчуцького МУЮ Полтавської області за участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просив витребувати квартиру АДРЕСА_1 з незаконного володіння ОСОБА_2 Виселити ОСОБА_2 з вказаної квартири. Зобов'язати реєстраційну службу Кременчуцького МУЮ Полтавської області виключити запис про реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 Зобов'язати реєстраційну службу Кременчуцького МУБ Полтавської області зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на зазначену квартиру. Судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, але її спадщину прийняв ОСОБА_7 За фіктивним рішенням суду квартира вибула з володіння власників поза їх волею, а право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_8 Після чого квартира була декілька раз продана. На даний час власником квартири є ОСОБА_2 У квітні 2011 року прокурор м. Кременчука звертався до суду в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_2, КП «Кременчуцьке МБТІ», за участі третіх осіб приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_10 та приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_11 про скасування реєстрації права власності та визнання договорів купівлі продажу недійсними, витребування квартири з чужого незаконного володіння, реєстрація права власності.. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 16.12.2011 року, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Скасовано реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_8; визнано недійсним договір купівлі-продажу цієї квартири, укладений 06.06.2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_10 Відмовлено у витребуванні квартири з володіння ОСОБА_2 та реєстрації права власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляцію. Проте Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 25.04.2012 року рішення суду залишено без змін, оскільки ОСОБА_3, яка прийняла спадщину померлого ОСОБА_7, диспозитивно розпорядилась своїми правами та не оскаржила рішення суду в частині відмови витребувати квартиру з незаконного володіння ОСОБА_2 А ОСОБА_1 не прийняв спадщину померлого ОСОБА_7, тому не має права вимагати квартиру з чужого незаконного володіння, оскільки його права та законні інтереси не порушені. Після розгляду даної справи ОСОБА_14 прийняв спадщину померлого ОСОБА_7 шляхом подачі відповідної заяви, а тому відповідно до вимог ст.ст. 215, 347, 387, 388, 1216, 1218 ЦК України на даний час він має право на спадщину померлого ОСОБА_7 в тому числі право витребувати з чужого незаконного володіння майно, яке вибуло із власності спадкодавця поза його волею. Оскільки ОСОБА_1 є пенсіонером, тому прокурор звернувся в його інтересах до суду за захистом порушених прав.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, інтереси якого представляє заступник прокурора м. Кременчука, за участю третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на ремонтні роботи квартири АДРЕСА_1, у розмірі 120414 грн. 20 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат на оплату заборгованості за комунальні послуги зазначеної квартири у розмірі 7673 грн. 22 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за проведення будівельно - технічного дослідження квартири у розмірі 1200 грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1292 грн. 89 коп.

В обґрунтування зустрічного позову зазначено, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем майна, яке вибуло з володіння ОСОБА_6 поза його волею. Після набуття право власності на спірну квартиру ОСОБА_2 здійснив її невід'ємні поліпшення, від яких збільшилась вартість майна, а саме відремонтував зазначену квартиру, оплатив заборгованість по комунальним послугам, яка утворилась з вини попередніх власників. Зазначені поліпшення не можуть бути відокремлені від майна. А тому він як добросовісний набувач просив стягнути зі спадкоємця ОСОБА_1 відшкодування здійснених витрат на майно у сумі, на яку збільшилась його вартість.

В судовому засіданні прокурор в інтересах ОСОБА_1 підтримав вимоги за первісним позовом в повному обсязі. Просив їх задовольнити. Заперечував проти задоволення зустрічного позову.

ОСОБА_1, що є особою в інтересах якої подано первісний позов, та відповідач за зустрічним позовом, не з'явився в судове засідання, хоча повідомлений про місце і час розгляду справи.

Відповідач за первісним позовом - позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не з'явився в судове засідання, хоча був повідомлений про місце і час розгляду справи.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом - позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_15 не визнав позовні вимоги за первісним позовом., просив відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування зазначив, що Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 15.04.2014 року, яке набрало законної сили, анульоване свідоцтво про право на житло, видане 22.12.1994 року ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на підставі наказу №1120/в від 22.12.1994 року, яким посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7, ОСОБА_6, оскільки воно видане з порушенням вимог закону. Встановлено, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем. А тому спадкоємці ОСОБА_6 не мають право витребовувати спірну квартиру. Разом з тим зустрічний позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідач за первісним позовом Реєстраційна служба Кременчуцького МУЮ Полтавської області не з'явився в судове засідання, хоча повідомлений про місце і час розгляду справи. Подав письмову заяву про розгляд справи без участі його представника. Не подав письмових заперечень проти позову.

Третя особа за первісним та зустрічним позовами ОСОБА_3 в судовому засіданні просила задовольнити первісний позов з підстав наведених прокурором. Просила відмовити у зустрічному позові у зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Третя особа ОСОБА_4 не з'явився в судове засідання з невідомих суду причин.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши докази, подані сторонами суд встановив наступне.

Свідоцтвом про право власності на житло видане 22.12.1994 року ВАТ «Кременчуцький вагонобудівний завод» на підставі наказу №1120/в від 22.12.1994 року, було посвідчено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 01.12.1999 року позов ОСОБА_8 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 01.06.1999 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6, ОСОБА_7 Визнано право власності ОСОБА_8 на зазначену квартиру. Зобов*язано КП «Кременчуцьке МБТІ» зареєструвати на ОСОБА_8 право власності на вказану квартиру. (а.с.30-31).

25.05.2007 року КП "Кременчуцьке МБТІ" зареєструвало в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно на ОСОБА_8 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 06.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_10, ОСОБА_8 продав ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.12.1999 року, зареєстрованого КП «Кременчуцьке МБТІ» у реєстровій книзі №В-2 за №192 (а.с.28).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 20.06.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_11, ОСОБА_4 продав ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 06.06.2007 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_10 р.№8530(а.с.26).

Відповідно до довідки КП «Кременчуцьке МБТІ» №61/500 від 24.01.2011 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_11 за р.№2739 від 20.06.2007 року (а.с.29).

Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.04.2009 року, який набрав законної сили, встановлено, що ОСОБА_9 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_16, справу відносно якого закрито у зв'язку зі смертю, використовуючи підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_8 та підроблене рішення Крюківського районного суд м. Кременчука від 01.12.1999 року, зареєстрували в КП "Кременчуцьке МБТІ" на ім'я ОСОБА_8 право власності на квартиру АДРЕСА_1. Після чого ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_16, справу відносно якого закрито у зв'язку зі смертю, у приватного нотаріуса ОСОБА_10 нотаріально посвідчили договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 06.06.2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 Таким чином ОСОБА_6 було спричинена матеріальна шкода в розмірі 146450,00 грн.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 06.12.2011 року, яке набрало законної сили, скасовано право власності ОСОБА_8, на квартиру АДРЕСА_1. Визнано недійсним договір купівлі-продажу зазначеної квартири, укладений 06.06.2007 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_10 р.№8530. Відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу зазначеної квартири, укладеному між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, посвідченому 20.06.2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_13; витребуванні квартири з незаконного володіння ОСОБА_2, виселення останнього та реєстрації права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Відповідно до ст.. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином квартира АДРЕСА_1 вибула за життя ОСОБА_6 з його володіння не з його волі.

Але ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірної квартири, який придбав право власності на неї за відплатним договором.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бут протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст.. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Статтею 388 ЦК України, передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Суд критично відноситься к доводам прокурора про те, що ОСОБА_1, як спадкоємець ОСОБА_6, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, відповідно до ст.387, ст.388 ЦК України та постанові Верховного Суду України у справі №6-164цс12, має право як власник на витребування спірної квартири з чужого незаконного володіння.

Так, дійсно свідоцтвом про право власності на житло, виданим 22.12.1994 року ВАТ «Кременчуцький вагонобудівний завод» на підставі наказу №1120/в від 22.12.1994 року, посвідчено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_7, що підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, видане 21.09.1991 року Штомпільською Сільською радою Хорольського району.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_6 Цей факт підтверджено свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 видане 19.05.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Хорольського районного управління юстиції Полтавської області.

ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_6, прийняв в установленому законом порядку спадщину. Свідоцтво про спадщину на майно спадкодавця ОСОБА_6 - не видавалось. Цей факт підтверджено листами Другої Кременчуцької державної нотаріальної контори №220/02-14 від 04.03.2013 року, №1231/01-09 від 14.08.2013 року та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 14.08.2013 року.

Але Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 15.04.2014 року, яке набрало законної сили 04.06.2014 року, частково задоволено позовні вимоги Кременчуцької міської ради Полтавської області до ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод, ОСОБА_2 за участі третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_1, Кременчуцького МУЮ Полтавської області про визнання недійсною приватизації квартири АДРЕСА_1, анулювання свідоцтва про право власності, витребування квартири з незаконного володіння ОСОБА_2 Так, судовим рішенням свідоцтво про право власності на житло від 22.12.1994 року, видане 22.12.1994 року ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" на підставі наказу "1120/в від 22.12.1994 року, яким посвідчено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - визнано таким, що видане з порушенням вимог закону та анульоване. Відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині витребування квартири з незаконного володіння ОСОБА_2, оскільки позивачем не надано жодного належного доказу, на підтвердження факту про наявність обставин, передбачених ч.1 ст.388 ЦК України, які є підставою для витребування Кременчуцькою міською радою спірної квартири у ОСОБА_2, який є добросовісним набувачем.

Відповідно до ст..124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

В ст.61 ЦК України встановлені підстави звільнення від доказування. Так, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином прокурор не подав суду доказів на підтвердження права власності ОСОБА_6 на спірну квартиру.

Відповідно до принципу змагальності та диспозитивності судового процесу, закріпленого в ст.10, ст.11, ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог . Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст..61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, в ст. 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. (ст.1218 ЦК України).

Оскільки ОСОБА_1, є спадкоємцем ОСОБА_6, тому відповідно до ст..1216 ЦК України він має право на усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючі, що судовим рішенням, яке набрало законної сили анульовано свідоцтво, яким посвідчено право власності ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на спірну квартиру, як таке, що видане з порушенням вимог закону, тому відповідно до вимог ст.. 1216 ЦК України, його спадкоємці також не мають права на спірну квартиру.

Прокурором не подано суду жодного належного доказу, який свідчив про наявні, передбачені ст.1216, ст.1218, ст.388 ЦК України обставини, що є підставою для витребування ОСОБА_1 спірної квартири у добросовісного набувача ОСОБА_2

З огляду на наведене суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову прокурора.

Разом з тим, ст.. 319 ЦК встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїх майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян.

Відповідно до ст.. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 є власником спірної квартири, оформив свідоцтво на спадщину померлого ОСОБА_6

Суду не подано доказів, що ОСОБА_1 отримав у спадщину від померлого ОСОБА_6 будь-яке майно, або ОСОБА_1 був наймачем спірної квартири в період з січня 1997 року по червень 2007 року..

Представником позивача за зустрічним позовом не подано жодного належного доказу, що відповідно до вимог ст..ст.1216, 1218, 319, 322, 388 ЦК України свідчить на наявність підстав стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення ОСОБА_2 ремонтних робіт в квартирі АДРЕСА_1, яка належить останньому на праві власності. Також не подано жодного доказу, що свідчить на наявність підстав стягнення з ОСОБА_1 витрат ОСОБА_2 на погашення заборгованості за комунальні послуги в спірній квартирі за період з січня 1997 року по червень 2007 року.

З огляду на наведене, суд не вбачає підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позовної заяви, з внесеними змінами, Заступника прокурора м. Кременчука в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області за участю третьої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування квартири з чужого незаконного володіння.

Відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1, інтереси якого представляє заступник прокурора м. Кременчука, за участю третьої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування витрат та матеріальної шкоди.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів після його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні, - в той же строк після отримання.

СуддяКрюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.