Рішення № 39947518, 09.07.2014, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4418/14-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

09 липня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Декаленко В. С. ,

при секретарі - Кравцовій Ю. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 676/4677КСLВ від 30 травня 2012 року.

17 жовтня 2012 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 20121017-Г, у відповідності до умов якого, ПАТ «Платинум Банк» відступив ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до відповідачки (стягнення коштів), право на одержання яких належить ПАТ «Платинум Банк», а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги грошових коштів від відповідачки.

Зазначають, що згідно з умовами кредитного договору Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом, та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цим Договором.

Посилаються на те, що незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов'язку та перестала повертати наданий Кредит в строки, передбачені Кредитним договором , а тому має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним Договором № 676/4677КСLВ від 30 травня 2012 року в сумі 6 957, 89 грн., з яких: 5684, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1008, 21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 265, 68 грн. - пеня за порушення графіку погашення заборгованості.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст.ст. 509, 512, 526, 530, 549, 610-612, 625 ЦК України звертаються з даним позовом до суду та просять стягнути з відповідачки на їх користь зазначену заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про день час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, до суду надав заяву, згідно якої просить провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі і проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання також не з'явилася, про день час та місце слухання справи повідомлена вчасно та належним чином через повідомлення в газеті «Урядовий кур'єр», причини неявки суду невідомі.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність зазначених осіб відповідно до вимог ст.ст. 158, 169 ЦПК України.

З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.05.2012 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 676/4677КСLВ (а.с. 6).

17.10.2012 року між ПАТ «Платинум Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 20121017-Г, згідно умов якого, ПАТ «Платинум Банк» відступив ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», зокрема право вимоги по кредитному Договору № 676/4677КСLВ від 30 травня 2012 року (а.с. 14-15, 4).

Статті 512, 513, 514 ЦК України визначають, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про доведеність тієї обставини, що по кредитному Договору № 676/4677КСLВ від 30 травня 2012 року, укладеному між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1, дійсно відбулася заміна кредитора з ПАТ «Платинум Банк» на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Як вбачається зі змісту умов кредитного Договору № 676/4677КСLВ від 30 травня 2012 року (п.1), за даним Договором Банк надає Позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування з цільовим використанням: на поточні потреби, а Позичальник зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити всі інші платежі за кредитом у встановлених даним Договором розмірах і строках та виконати свої зобов'язання за даним Договором в повному обсязі. Банк надає Позичальникові грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на наступних умовах: сума кредиту - 5684, 00 грн.; строк кредитування - 36 місяців; фіксована процентна ставка за користування кредитом - 20 % річних; комісія за обслуговування кредиту - 148, 00 грн.; цільове призначення - поточні потреби; дата повернення кредиту - 30 .05.2015 року (а.с. 6).

Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2012 року Банком було надано відповідачці кредитні кошти в розмірі погодженому сторонами в кредитному Договорі, що підтверджується наданою суду Заявою на видачу готівки № 110567591 від 30.05.2012 року (а.с. 8) та Випискою по особовим рахункам від 03.03.2014 року (а.с. 9).

Суд вважає, що вищевикладене об'єктивно підтверджує пояснення позивача про належне виконання Банком своїх зобов'язань за кредитним Договором.

Судом встановлено, а відповідачкою в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України не спростовано, що остання отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, порушила свої зобов'язання за кредитним Договором, що призвело до виникнення заборгованості, яка становить 6 957, 89 грн., з яких: 5684, 00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 1008, 21 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 265, 68 грн. - пеня за порушення графіку погашення заборгованості, що об'єктивно підтверджується наданою суду Випискою з Реєстру боржників від 17.10.2012 року (а.с. 4) та Розрахунком заборгованості від 16.10.2012 року (а.с. 11), які суд бере до уваги як належні та допустимі докази в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України.

Статті 526, 525, 610 ЦК України визначають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в Додатку № 1 до кредитного Договору № 676/4677КСLВ від 30 травня 2012 року сторони погодили графік платежів по кредиту, згідно якого Позичальник зобов'язався повертати кредит рівними частинами по 363, 60 грн. кожного тридцятого числа місяця з 30.06.2012 року по 30.05.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, а також ті обставини, що судом достовірно встановлено факт отримання відповідачкою кредитних коштів та факт не належного виконання своїх зобов'язань за кредитним Договором, які стосуються сплати наступної частини кредиту та процентів за його користування, а також встановлено відступлення ПАТ «Платинум Банк» ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», права вимоги по кредитному Договору № 676/4677КСLВ від 30 травня 2012 року, суд приходить до висновку про доведеність позивачем наявності правових підстав для стягнення з відповідачки на їх користь заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5 684, 00 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 1008, 21 грн.

Крім того, зі змісту статті 611 ЦК України вбачається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статті 546, 548 ЦК України визначають, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як вбачається з п. 4 кредитного Договору, сторони в ньому погодили, що у разі прострочення сплати процентів за користування Кредитом та/або частини суми Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,3 % від простроченої суми нарахованих процентів та/або комісії за обслуговування Кредиту, та/або від несплаченої частини суми Кредиту за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням відповідачкою своїх зобов'язань за договором, Банком було нараховано пеню, розмір якої згідно з Розрахунком заборгованості від 16.10.2012 року, становить 265, 68 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про доведеність також позовної вимоги позивача про стягнення з відповідачки на їх користь пені за порушення графіку погашення заборгованості в розмірі 265, 68 грн.

Стаття одинадцята ЦПК України визначає, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того в силу ст.ст. 79, 88 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 243, 60 грн. та витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 420, 00 грн.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 16, 202, 509, 512, 513, 514, 525, 526, 546, 548, 549, 610, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 213-215, 217- 218, 223, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014:

- заборгованість за кредитним Договором № 676/4677КСLВ від 30 травня 2012 року в загальному розмірі 6 957, 89 грн.;

- судовий збір в розмірі 243, 60 грн.

- витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в розмірі 420, 00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В. С. Декаленко