Постанова № 39946140, 29.07.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2014 р. Справа № 920/493/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№1420С/1-8) на рішення господарського суду Сумської області від 14 квітня 2014 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Ресурс", м. Суми

до Сумської районної ради Сумської області, м. Суми

про стягнення 28749,30 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ "Альфа-Ресурс", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором підряду №14-11/13 АР від 28.11.2013 р. в розмірі 27543,00 грн., пені - 892,39 грн., 3% річних - 203,74 грн., інфляційних втрат - 110,17 грн.; судові витрати, в тому числі на правову допомогу адвоката просить покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.04.2014 р. у справі №920/493/14 (суддя Левченко П.І.) в позові відмовлено повністю.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин справи. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити; всі судові витрати по розгляду справи покласти на відповідача.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що рада є бюджетною неприбутковою організацією, яка є розпорядником коштів місцевого бюджету, що перебуваються на казначейському обслуговуванні. Документи на оплату були передані до казначейства 20.12.2013 р., однак оплата здійснена лише 27.03.14 р., тому, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності нормам матеріального та процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Сумська районна рада Сумської області свого представника в судове засідання не направила, про причини неприбуття не повідомила, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення.

Позивач в клопотанні від 22.07.2014 р. (вх. №5834) повідомив про фактичну адресу товариства: 40000, м. Суми, пров. Громадянський, 8. Апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі, розгляд справи просить здійснити за відсутності його представника.

Колегія суддів вважає, що нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2013 р. між Сумською районною радою (замовник) та ТОВ "Альфа-Ресурс" (підрядник) укладено договір підряду №14-11/13 АР, відповідно до п. 1 якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався на власний ризик виконати у відповідності до умов договору роботу з поточного ремонту покрівлі адміністративної будівлі відповідача за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 97, а замовник в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити роботу (а. с. 9-10).

Відповідно до пункту 3.1 договору, вартість робіт з поточного ремонту покрівлі складає 27 543,00 грн.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що замовник здійснює оплату виконаних робіт на користь підрядника на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2в і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по формі КБ-3.

20.12.2013 року між сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 на загальну суму 27 543,00 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2013 року (а. с. 11-13, 14), що свідчить про виконання замовником зобов'язання по договору.

Відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не оплатив своєчасно вартість виконаних позивачем підрядних робіт в передбаченому договором порядку.

Вищезазначені обставини стали підставою для звернення ТОВ "Альфа-Ресурс" до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 892,39 грн. пені, 203,74 грн. - 3 % річних, 110,17 грн. інфляційних, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 500 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки сторонами не встановлено у договорі строку оплати робіт, а позивачем в свою чергу, не пред'явлено відповідачеві вимоги щодо оплати вартості виконаних підрядних робіт, а тому позовні вимоги є безпідставними та неправомірними.

Колегія суддів з висновком господарського суду не погоджується з огляду на таке.

Сторонами укладено договір підряду №14-11/13 АР від 28.11.2013 р.

Відносини по підряду регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника - достроково.

Вказана норма, зокрема, кореспондується з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Договором підряду №14-11/13 АР не встановлено іншого порядку розрахунків, ніж передбачений статтями 854 та 879 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось вище, за умовами договору замовник здійснює оплату виконаних робіт на користь підрядника на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат.

Оскільки акт приймання робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року підписані сторонами 20.12.2013 р., строк виконання відповідачем свого грошового зобов'язання почав свій перебіг 21.12.2013 р.

На момент звернення ТОВ "Альфа-Ресурс" до суду з позовом борг за договором підряду №14-11/13 АР від 28.11.2013 р. в розмірі 27543,00 грн. Сумською районною радою не погашено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що враховуючи спеціальні норми щодо обов'язку оплати підрядних робіт, господарський суд неправомірно застосував до даних правовідносин вимоги статті 530 Цивільного кодексу України та визнав позовні вимоги передчасними.

Беручи до уваги, що сума основного боргу за договором №14-11/13 АР згідно платіжного доручення №117 від 27.03.2014 р. відповідачем сплачена в ході судового розгляду справи (а.с. 45), колегія суддів дійшла висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 27543,00 грн. на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору

Стосовно позовних вимог про стягнення пені - 892,39 грн., 3% річних - 203,74 грн., інфляційних втрат - 110,17 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу Україна, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 9.2 договору у разі порушення умов договору однією із сторін, застосовуються до винної сторони штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день.

Враховуючи наведене, наявність порушення відповідачем зобов'язання, відповідність розміру пені вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а також те, що розрахунки інфляційних втрат, 3% річних, пені, нарахованих на суму заборгованості є вірними, не суперечать вимогам чинного законодавства та умовам договору, позовні вимоги в частині стягнення пені - 892,39 грн., 3% річних - 203,74 грн., інфляційних втрат - 110,17 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши вимогу ТОВ "Альфа-Ресурс" про стягнення з відповідача 500,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката, колегія суддів зазначає, що вона підтверджена договором №3/2014 про надання правової допомоги від 13.03.2014 р., дорученням №2-3/2014, актом приймання-передачі наданих послуг від 19.03.2014 р., платіжним дорученням №404 від 19.03.2014 р. (а. с. 16-21), тому є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. за подання позову та 913,50 грн. за подання апеляційної скарги в даному випадку покладаються на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 14.04.2014 р. у справі №920/493/14 прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню.

Керуючись п. 1-1 частини 1 статті 80, статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. п. 1, 4 ч.1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 14.04.2014 р. у справі №920/493/14 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити частково.

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу за договором підряду №14-11/13 АР від 28.11.2013 р. в розмірі 27543,00 грн. припинити.

Стягнути з Сумської районної ради Сумської області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 97, код ЄДРПОУ 24004422, р/р 35414005001451 в ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Ресурс" (40000, м. Суми, пров. Громадянський, 8, код ЄДРПОУ 36708028, р/р 26001026100305 в ПАТ "Піреус Банк МКБ", МФО 300658) 892,39 грн. пені, 203,74 грн. 3 % річних, 110,17 грн. інфляційних, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. за подання позову та 913,50 грн. за подання апеляційної скарги, витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 500 грн.

Доручити господарському суду Сумської області видати наказ.

Повна постанова складена 29.07.2014 р.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.