Постанова № 39945978, 24.07.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Миколаїв

24 липня 2014 року справа № 814/1972/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Прокурора м. Южноукраїнська,

вул. Миру, 11, м. Южноукраїнськ, 55001

в інтересах держави в особі

Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції

Головного управління Міндоходів Миколаївської області,

вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, 55002

до

Малого приватного підприємства "Новатор",

вул. Миру, 2/1, м. Южноукраїнськ, 55001

про

стягнення недоїмки в сумі 21 274,49 грн

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Южноукраїнська в інтересах держави в особі Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства "Новатор" про стягнення недоїмки в сумі 21 274,49 грн.

Вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками проведеною прокуратурою перевірки встановлено наявність у відповідача заборгованості зі сплати єдиного внеску за січень-травень 2014 року, що стало причиною звернення з цим позовом до суду.

Прокурор та позивач подали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив, подав суду заперечення, оскільки позивач відповідно до ст.71 КАС України повинен довести наявність вини в діях відповідача. Відповідач вважає що його вини в тому, що ним своєчасно не сплачений єдиний внесок немає, оскільки його контрагент не сплатив гроші за виконані відповідачем роботи. Крім того, відповідач вважає, що позивач відповідно до ст. 601 Цивільного Кодексу України повинен зробити залік зустрічних вимог та погасити борг відповідача перед бюджетом зі сплати єдиного внеску.

З врахуванням положень частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних у ній доказів у письмовому провадженні.

Суд дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року N 2464-VI (далі - Закон N 2464-VI) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частина 2 статті 6 Закону N 2464-VI визначає обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

На виконання Закону України від 04.07.2013 № 406- VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" та Указу Президента від 24.12.2013 № 726/2012 "Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" з 01.01.2013 органами Міндоходів розпочато адміністрування єдиного соціального внеску.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частини 3, 8, 12 статті 9 Закону N 2464-VI).

Відповідач має заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 21 274, 49 грн (з врахуванням часткової сплати), про що свідчать звіти, розгорнутий розрахунок (арк. справи 12-34, 11).

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 13 Закону № 2464-VI органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

За змістом частини 4 статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Так, відповідачу виставлена вимога від 04.06.2014 № Ю-572 на суму 21 334,12 грн, яка надіслана за його місцезнаходженням (арк. справи 35).

Заперечення відповідача суд до уваги не приймає з оглядом на наступне: Відповідач в поданих звітах за січень травень 2014 року самостійно визначив суму нарахованого внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування. Відповідач займається підприємницькою діяльністю на власний ризик ( ст.42 Господарського Кодексу України), тому несплата його контрагентом коштів за виконані роботи не може бути підставою для звільнення його від обов"язків сплатит до бюджету внески, які він самостійно визначив у поданих звітах. Відповідно до ст.1 Цивільного Кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом, тому позивач застосувати до правовідносин, які виникли між сторонами по даній справі норми Цивільного Кодексу не може, оскільки воно не розповсюджується на дані правовідносини.

Згідно із статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм доказів сплати сум єдиного внеску чи узгодження вимоги про сплату єдиного внеску з органом доходів і зборів шляхом її оскарження в адміністративному або судовому порядку суду не подав.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та їх належить задовольнити.

Відповідач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись статтями 11, 60, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Новатор" (вул. Миру, 2/1, м. Южноукраїнськ, 55001, код за ЄДРПОУ 31259147) на користь Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Миколаївської області (банк одержувача ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, р/р 37194201001409, код одержувача 38708873) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 21 274, 49 грн (двадцять одна тисяча двісті сімдесят чотири гривні 49 к).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Т. О. Гордієнко