Ухвала суду № 39944926, 24.07.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/4750/13-ц Провадження № 22-ц/772/2217/2014Головуючий в суді першої інстанції:Венгрин О. О.Категорія: 47Доповідач: Луценко В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2014 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Луценка В.В.,

суддів: Денишенко Т.О., Голоти Л.О.,

при секретарі: Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Інтер-Еко», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Жмеринської міської ради; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватного підприємства «Адіс» про визнання проекту «Обґрунтування скорочення санітарно-захисної зони для автозаправної станції приватного підприємства «Адіс» незаконним, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПП «Інтер-Еко», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Жмеринської міської ради; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ПП «Адіс» про визнання проекту «Обґрунтування скорочення санітарно-захисної зони для автозаправної станції ПП «Адіс» незаконним.

Свій позов ОСОБА_2 мотивував тим, що 09.09.2011 року апеляційним судом Вінницької області винесено рішення на його користь, згідно якого заборонено діяльність АЗС ПП «Адіс», що по вул. Київській, буд. 55, м. Жмеринка; зобов'язано вжити невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоров'ю, майну позивача та його сім'ї шляхом демонтажу та перенесення ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до Державних будівельних норм.

Проте на момент звернення позивача до суду, зазначене рішення у повному обсязі виконано не було.

Під час ознайомлення ОСОБА_2 з матеріалами виконавчого провадження, йому стало відомо про те, що ПП «Інтер-Еко» виготовив ПП «Адіс» проектні матеріали «Обґрунтування скорочення санітарно-захисної зони для автозаправної станції приватного підприємства «Адіс» по вулиці Київська, 55 місто Жмеринка, Вінницької області».

Зазначені проектні документи, на думку позивача, стали підставою для невиконання судового рішення, а тому він просив визнати зазначений Проект незаконним, у зв'язку з тим, що він суперечить нормам чинного законодавства.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржує його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначає, що рішення постановлене судом на підставі неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та невідповідністю висновків суду обставинам справи, а тому просив його скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги у межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, відповідно до рішення апеляційного суду Вінницької області від 09 вересня 2011 року позов ОСОБА_2 до ПП «Адіс» задоволено частково.

Заборонена діяльність АЗС ПП «Адіс», що розташована по вул. Київська, 55 в м. Жмеринка, Вінницької області і яка створює загрозу життю, здоров'ю, майну ОСОБА_2 та його сім'ї.

Зобов'язано вижити невідкладних заходів щодо усунення загрози життю, здоров'ю, майну ОСОБА_2 та його сім'ї шляхом демонтажу та перенесення ємкостей для зберігання паливно-мастильних матеріалів відповідно до Державних будівельних норм.

В іншій частині позову відмовлено.

На виконання зазначеного рішення апеляційного суду Вінницької області від 09 вересня 2011 року власником АЗС ПП «Адіс» були частково демонтовані ємності для зберігання паливно-мастильних матеріалів, а ПП «Інтер-Еко» у 2012 році було розроблено проект «Обґрунтування скорочення санітарно-захисної зони для автозаправної станції приватного підприємства «Адіс» по вулиці Київська, 55 місто Жмеринка, Вінницької області» (т.1, а.с.72-165).

З паспорту потенційно-небезпечного об'єкта АЗС ПП «Адіс», вбачається, що після часткового демонтажу ємностей на виконання рішення суду, на АЗС було залишено та використовується 4 ємності (т2, а.с.206-208).

Так відповідно до свідоцтв №210/665, 210/666, 210/668, 210/667 до ДП «Вінницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» зазначені чотири підземних резервуари для зберігання палива ємністю 9,994мі; 9,879мі; 9,988мі; 9,982 мі (т.1, а.с.43-44).

Враховуючи викладене та на підставі таблиці 7.8 ДБН 360-92 - класифікація АЗС за потужністю та технологічними вирішеннями, АЗС ПП «Адіс» відноситься до категорії малих АЗС.

Відповідно до ч.1 ст.114 ЗК України санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.

Згідно з п.5.32 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів від 19 червня 1996 року відстань від автозаправочних станцій з підземними резервуарами для зберігання рідкого палива до меж ділянок дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх шкіл, шкіл-інтернатів, лікувально-профілактичних закладів, до стін житлових та інших громадських будівель і споруд, дитячих ігрових майданчиків і місць відпочинку населення слід приймати за розрахунком забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами АЗС, але не менше 50 м.

Відповідно до п.7.62 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» величину санітарних розривів від обладнання АЗС до оточуючих будинків і споруд установлюють за розрахунками хімічного і акустичного забруднення атмосферного повітря, але не менше 50 м.

Для АЗС малої та середньої потужності типів А і Б величина санітарних розривів від обладнання АЗС та автотранспортних засобів, що обслуговуються, може бути зменшена за умови застосування пожежобезпечних технологій та екологобезпечного обладнання (додаток 7.2*), що сертифіковане в Україні, або можливість використання якого підтверджена експертним висновком органів державного нагляду у встановленому порядку, але не менше ніж до 25 м для малої та 40 м для середньої АЗС. При цьому розрахункові показники викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з урахуванням його фонового рівня не повинні перевищувати гігієнічні нормативи та нормативи екологічної безпеки. Зменшення санітарних розривів погоджується з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду та місцевими органами Мінекоресурсів у встановленому порядку.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 27.01.2014 року №915/916/13-21, проведеної Вінницьким відділенням КНДІСЕ, від дихальних пристроїв підземних резервуарів АЗС ПП «Адіс» до будинку і споруд позивача зберігається відстань в 25 метрів (т.2, а.с.11).

Крім того, оскаржуваний проект «Обґрунтування скорочення санітарно-захисної зони для автозаправної станції приватного підприємства «Адіс» по вулиці Київська, 55 місто Жмеринка, Вінницької області» пройшов санітарно-епідеміологічну експертизу в Державній установі «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Національної академії наук», на розгляд якої, крім іншого, було надано протоколи дослідження атмосферного повітря, шумового навантаження. Згідно висновку експертизи №19/2773 від 01.06.2012 року оскаржуваний Проект відповідає вимогам санітарного законодавства і рекомендується органам державної санітарно-епідеміологічного нагляду до погодження (т.2, а.с. 193-195).

Вінницька обласна санітарно-епідеміологічна станція погодила проектні матеріали «Обґрунтування скорочення санітарно-захисної зони для автозаправної станції ПП «Адіс», про що свідчить висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи №02-06/1804 від 11.06.2012 року, чим зменшила нормативну санітарно-захисну зону для АЗС ПП «Адіс» (т.2, а.с. 196-198).

З наведеного вбачається, що від дихальних пристроїв підземних резервуарів АЗС ПП «Адіс» до будинку і споруд ОСОБА_2 зберігається відстань, яка визначена чинним законодавством України.

Таким чином, судом першої інстанції було вірно встановлено, що оскаржуваний проект «Обґрунтування скорочення санітарно-захисної зони для автозаправної станції приватного підприємства «Адіс» по вулиці Київська, 55 місто Жмеринка, Вінницької області» відповідає всім вимогам чинного законодавства, а підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Проте ОСОБА_2 не надає жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власної апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з урахуванням обставин справи, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів.

Головуючий суддя: __ Луценко В.В.

Судді: __ Денишенко Т.О.

__ Голота Л.О.