Ухвала суду № 39944548, 23.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 910/14222/13 23.07.14

За заявою Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

За позовом Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про примусове стягнення 36 851,94 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Майданчик В.Ю. (за довіреністю від 04.06.2014);

від відповідача: не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі №910/14222/13 за позовом Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про примусове стягнення 36 851,94 грн., позовні вимоги задоволено частково. Суд вирішив стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" грошові кошти основного боргу у сумі 27 429,24 грн. та судовий збір у сумі 1 720,50 грн. В частині стягнення з ФОП ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 36 851,94 грн. - провадження у справі припинено.

На примусове виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідний наказ №910/14222/13 від 29.11.2013.

11.06.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява б/н від 04.06.2014 Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Відповідно до вказаної заяви заявник просить суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/14222/13 від 11.11.2013 та встановити спосіб та порядок виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 вказану заяву повернуто без розгляду.

11.07.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва повторно надійшла заява Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" про зміну способу та порядку виконання судового рішення з виправленими недоліками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 суддею Цюкало Ю.В. призначено розгляд заяви на 23.07.2014.

В судове засідання, призначене на 23.04.2014, з'явився представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причини неявки суд не повідомив.

За висновками суду, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду заяви, виходячи з наступного.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, яка наявна в заяві, та повністю співпадає з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду.

Враховуючи, що відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України заява про зміну способу виконання рішення розглядається судом у десятиденний строк, а неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для її розгляду, заява Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" розглядається по суті в судовому засіданні 23.07.2014.

Розглянувши заяву Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" про зміну способу та порядку виконання судового рішення, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, господарський суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви з огляду на наступне.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ст.4-5, ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі «Шмалько проти України» (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005р. по справі «Чіжов проти України» (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України рішення суду по справі №910/14222/13, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

За поясненнями позивача, на теперішній час відповідачем рішення суду від 11.11.2013 у справі №910/14222/13 не виконано.

Як вбачається з постанови Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП №41124929), в ході проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарскього суду міста Києва №910/14222/13 від 29.11.2013, майна, належного боржнику і на яке можливо звернути стягнення не виявлено. Заходи здійснені державним виконавцем щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними.

Крім того, у вказаній постанові зазначено, що згідно повідомлення ДПІ рахунки у боржника відсутні, місце роботи невідоме, згідно повідомлення УДАІ м. Києва за боржником автотранспортні засоби не зареєстровано. Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості відносно майна боржника відсутні.

На підставі викладеного, Відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві наказ Господарського суду міста Києва №910/14222/13 від 29.11.2013 повернуто стягувачу.

З матеріалів справи відомо, що вказана постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві не оскаржувалась відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з п. 7.1.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, під зміною способу та порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання.

Заява про зміну способу та порядку виконання рішення розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України, тому заявник повинен надати докази наявності обставин, що передбачені ст.121 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, згідно зі ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За приписами ч.2 ст.16 вказаного Кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В свою чергу, у разі невідповідності обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством або договором, такий спосіб не може бути застосований судом.

Як вказувалося вище, позивачем було заявлено вимогу змінити спосіб та порядок виконання рішення суду наступним чином: встановити спосіб та порядок виконання рішення суду шляхом звернення стягнення на майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Однак, як вбачається з постанови ВП №41124929 від 28.04.2014, в ході проведення виконавчих дій, майна, належного боржнику не виявлено.

З огляду на викладене, заява стягувача про зміну способу та порядку виконання судового рішення є передчасною, та не призведе до наслідків у вигляді виконання судового рішення у примусовому порядку.

За таких обставин, суд визнає необґрунтованими наведені Комунальним підприємством "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" обставини, як підставу для зміну способу виконання рішення господарського суду міста Києва від 04.02.2014 у справі №910/24262/13, а відтак подана заява залишається судом без задоволення.

Крім того, як зазначалось, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання. Проте, задоволення розглядуваної заяви позивача не призведе до видозмінення форми виконання рішення від 11.11.2013 у справі №910/14222/13.

За таких обставин, з огляду на викладене вище, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" про зміну способу та порядку виконання судового рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволення заяви Комунального підприємства "Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва" про зміну способу та порядку виконання судового рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі №910/14222/13.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.В. Цюкало