Ухвала суду № 39944339, 02.07.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

У Х В А Л А

02 липня 2014 р. Справа № 804/8559/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Захарчук Н.В., розглянувши матеріали позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод трубопровідний арматури" до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод трубопровідної арматури» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2014 р. та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.06.2014 р., винесені старшим державним виконавцем Сурич О.Л. ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області;

- витребувати у відповідача виконавче провадження №43526136, відкрите на підставі заяви ТОВ «Промресурс - KZ» щодо виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2014 р. №904/7303/13 про стягнення з ПАТ «Нікопольский завод трубопровідної арматури» на користь стягувача заборгованості у сумі 1 834 45 російських рублів еквівалентом 454 623, 07 грн. та судового збору у розмірі 9 092, 46 грн.;

- зупинити дію постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2014 р. та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.06.2014 р., понесені старшим державним виконавцем Сурич О.Л. ВПВР УДВС ГУЮ у Дніпропетровській області.

Суд, дослідивши адміністративний позов, розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, дійшов наступного.

Відповідно до ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з вимогами ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 121 - 2 Господарського процесуального кодексу скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї

відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до матеріалів справи, позивач оскаржує постанову про відкриття виконавчого провадження, яку було прийнято державним виконавцем на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області, однак суд зазначає, що скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, а тому справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом ч. 6 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Враховуючи ту обставину, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, позивачу слід відмовити у відкритті провадження у даній справі з роз'ясненням йому, що розгляд заявлених ним вимог підлягає розгляду Господарським судом Дніпропетровської області в порядку господарського судочинства.

Керуючись статтями 107,109 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод трубопровідної арматури» до Відділу примусового виконання рішень виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними.

Відповідно до ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з моменту проголошення ухвали.

Суддя (підпис) Н.В. ЗахарчукУхвала не набрала законної сили станом на 02.07.2014 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук В.В. Кухар