Постанова № 39943941, 24.07.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2014 р.Справа № 916/779/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів Журавльова О.О., Савицького Я.Ф.,

при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача-1: не з'явився, повідомлений належним чином;

від відповідача-2: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

на рішення господарського суду Одеської області від 05 травня 2014 року

по справі № 916/779/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО»,

2) Державного підприємства «Мирогощанський державний іподром»

про стягнення 43547,06 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» та Державного підприємства «Мирогощанський державний іподром» пені у сумі 5000 грн. згідно договору №95 поставки сільськогосподарської техніки від 28 травня 2008 року, угоди №11/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 11 березня 2013 року та на підставі договору поруки №03-02-2014-3 від 03 лютого 2014 року; також про стягнення з Державного підприємства „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" 7 709,67 гривень інфляційних втрат, 25 389,61 гривень пені, 5 447,78 гривень 3%-річних згідно договору №95 поставки сільськогосподарської техніки від 28 травня 2008 року та угоди №11/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 11 березня 2013 року та про солідарне стягнення із Державного підприємства „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" адвокатських витрат у розмірі 3400 гривень згідно Договору №26-1/02-14 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26 лютого 2014 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.05.2014 р. (суддя Гуляк Г.І.) позов задоволено частково, солідарно стягнуто із Державного підприємства „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" 3% річних в сумі 627 гривень 66 копійок, інфляційні в сумі 1252 гривни 13 копійок, пеню в сумі 2347 гривень 49 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 195 гривень. В решті вимог відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про невірність нарахування сум пені, річних та інфляційних суд, оскільки за рішенням суду від 06 серпня 2013 року у справі №911/2791/13 стягнуто з ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" 708,56 гривень 3% річних, 36538,70 гривень до оцінки (збільшення) вартості товару та пені в сумі 5678,96 гривень, всього 42926,22 гривень, крім того стягнуто солідарно ще з ТОВ "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" та ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" 2 611,77 гривень інфляційних втрат, 3 000 гривень витрат на послуги адвоката та судовий збір в сумі 1720,50 гривень.

При винесенні спірного рішення суд першої інстанції виходив з того, що початком нарахування штрафних санкцій по справі дату прийняття рішення господарського суду Київської області, тобто 6 серпня 2013 року.

Виходячи з такого суд першої інстанції здійснив власні розрахунки штрафних санкцій, згідно яких задовольнив частково позовні вимоги, а саме - 3% річних в сумі 627,66 гривень та інфляційні в сумі 1252,13 гривень, за період з 6 серпня 2013 року по 3 березня 2014 року, пені в сумі 2347,49 гривень за період з 7 серпня 2013 року /наступний день з дати прийняття рішення господарського суду Київської області/ до 03.02.2014 року за шість місяців.

Крім того, суд не прийняв як належний доказі сплати адвокатських послуг в сумі 3 400 гривень, оскільки в матеріалах справи міститься додаткова угода, за умовами якої адвокат - виконавець повинен у строк до 1 березня 2014 року повернути зазначену суму за розірваним договором №16-07/12-15 від 16.07.2012 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області змінити, задовольнивши позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що має право на стягнення штрафних санкцій за весь період прострочення, а не з моменту прийняття рішення господарського суду Київської області по справі №911/2791/13. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновків про те, що зобов'язання по оплаті боргу виникло після прийняття рішення у справі, не взявши до уваги сам зміст безпосередньо рішення, котре визначає дату коли виникла заборгованість.

Таким чином, скаржник вважає, що суд винесеним рішенням здійснив прощення боргу замість кредитора сум 3% річних та інфляційних втрат за період з 06.03.2009 року по 05.06.2013 року. Щодо пені скаржник зауважував, що необмеженість строку нарахування пені передбачене п.7.5 договору, тому суд необґрунтовано звільнив боржників від сплати повної суми пені.

Також апелянт заперечує проти відмови у стягненні адвокатських витрат, оскільки на його думку, оплата послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, оскільки їх явка не визнавалась обов'язковою, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутністю представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 травня 2008 року між ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" та ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" був укладений договір №95 поставки сільськогосподарської техніки.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14 квітня 2009 року у справі №14/6 припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ДП «МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ» основного боргу в сумі 140706,68 грн., 6618,97 грн. пені, 8891,95 грн. штрафу, 3664,50 грн. індексу інфляції, 824,78 грн. 3% річних у зв'язку з оплатою вказаних сум боржником; відмовлено в задоволенні позовну в частині позовних вимог про стягнення з ДП «МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ» штрафу у сумі 8680,22 грн., стягнуто з боржника 1693,87 грн. витрат по держмиту та 118 грн. витрат на ІТЗ.

24 січня 2011 року між ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" та ФОП ОСОБА_2 було укладено угоду №26-ТЕ про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), відповідно до якої Первісний кредитор (ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ") відступає Новому кредитору (ФОП ОСОБА_2.) право вимоги виконання Державним підприємством „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ", зобов'язання щодо сплати розміру дооцінки (збільшення) вартості товару, пені, 3% річних, інфляційних витрат, набутих Первісним кредитором на підставі Договору №95 поставки сільськогосподарської техніки від 28 травня 2008 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору №95 поставки сільськогосподарської техніки від 28 травня 2008 року.

Згідно п.2.4 Угоди, з урахуванням додаткової угоди №1 від 31.01.2011 року, з моменту укладення даної угоди, Новий кредитор наділяється всіма правами Первісного кредитора, що випливають із умов договору №95 поставки сільськогосподарської техніки від 28.05.2008 року по відношенню до боржника щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення виконання зобов'язання у зв'язку із подальшим неналежним несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору №95 від 28.05.2008 р.

На виконання умов даної Угоди, ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" було передано ФОП ОСОБА_2 перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" обумовленого зобов'язання. ТОВ „ТЕХНІК ЕНЕРДЖІ" повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" про зазначені вище обставини (а.с.36).

11 березня 2013 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС"" було укладено Угоду №11/03-13 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), згідно якої Первісний кредитор (ФОП ОСОБА_2.) відступає Новому кредитору (ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС") право вимоги виконання Державним підприємством „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" зобов'язання щодо сплати розміру дооцінки (збільшення) вартості товару, пені, 3%-річних, інфляційних витрат, набутих Первісним кредитором на підставі Договору №95 поставки сільськогосподарської техніки від 28 травня 2008 року та згідно Угоди №26-ТЕ про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 24 січня 2011 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" грошового зобов'язання згідно договору №95 поставки сільськогосподарської техніки від 28 травня 2008 року.

На виконання умов даної Угоди (п. 4.1.), ФОП ОСОБА_2 було передано Позивачу перелік документів, що підтверджують права вимоги виконання ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" обумовленого зобов'язання. У відповідності до пункту 4.3. Угоди, ФОП ОСОБА_2 повідомленням про зміну кредитора у зобов'язані, належним чином повідомило ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" про зазначені вище обставини(а.с.42).

ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою до ТОВ "ПК ТРЕІЙДСЕРВІСГРУП" та ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" про солідарне стягнення з відповідачів 2611,77 гривень, інфляційних витрат, стягнення з ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" 708,56 гривень 3%річних, 36538,70 гривень до оцінки (збільшення)вартості товару та пені в сумі 5678,96 гривень.

Рішенням Господарського суду Київської області по справі від 06 серпня 2013 року у справі №911/2791/13, позов ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" задоволено та стягнуто 708,56 гривень 3% річних, 36538,70 гривень до оцінки (збільшення)вартості товару та пені в сумі 5678,96 гривень та стягнуто солідарно з ТОВ "ПК ТРЕІЙДСЕРВІСГРУП" та ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" 2 611,77 гривень інфляційних втрат, 3 000 гривень витрат на послуги адвоката та судовий збір в сумі 1720,50 гривень.

Зазначивши, що ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» є належним та законним кредитором ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" щодо отримання нарахування пені, 3%-річних та інфляційних втрат та його отримання за весь період існування заборгованості, позивачем здійснено нарахування 3%-річних яка складає 5 447,78 гривень за період з 06.03.2009 року по 03.06.2014 року; інфляційних втрат на суму 7 709,67 гривень з березня 2009 року по січень 2014 року та пеня в сумі 30 389,61 гривень за період з 06.03.2009 року по 03.03.2014 року.

Крім того, 03 лютого 2014 року між ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (Кредитор) та ТОВ "СОВАГРО" (Поручитель) було укладено Договір поруки №03-02-2014-3, за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру пені у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно договору купівлі-продажу та Угоди №11/03-13 від 11 березня 2013, передбаченою ст. 2 цього Договору (надалі - основний договір). - пункт 1.1. Договору.

У розділах 3 та 4 Договору поруки Поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності Поручителя та розмір поруки, а саме п. 3.1 встановлена відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується частковою сплатою суми пені у розмірі 5 000 гривень та п 4.1. у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов'язку за основною угодою.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, посилаючись на невиконання відповідачами зобов'язань за Угодою №11/03-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 11 березня 2013 року, укладену на підставі договору №95 поставки сільськогосподарської техніки від 28 травня 2008 року, позивач за захистом свого права звернувся до суду, з вимогою про стягнення штрафних санкцій, а також про оплату адвокатських витрат в сумі 3400 грн.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 514 цього кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Питання заміни кредитора у зобов'язанні вже було предметом розгляду у господарському суді Київської області, тому судова колегія на підставі положень ст..2 ст.35 ГПК України вважає факт заміни кредитора у зобов'язанні щодо виконання зобов'язання ДП «Мирогощанський державний іподром» за договором №95 від 28.05.2008 року встановленим.

Судова колегія частково погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення штрафних санкцій з моменту винесення рішення господарського суду Київської області від 06 серпня 2013 року у справі №911/2791/13, оскільки зазначеним рішенням стягнуто з боржника ДП «МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ» 708,56 гривень 3% річних, 36538,70 гривень до оцінки (збільшення) вартості товару та пені в сумі 5678,96 гривень, всього 42 926,22 гривень, крім того стягнуто солідарно ще з ТОВ "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" та ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" 2 611,77 гривень інфляційних втрат, 3 000 гривень витрат на послуги адвоката та судовий збір в сумі 1720,50 гривень.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків про те, що рішенням господарського суду Київської області вже стягнуто з ДП «МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ» штрафні санкції за період з 28.05.2008 року по 06.08.2013 року.

Відповідно до змісту ст. 115 Господарсько-процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що оскільки доказів сплати суми заборгованості 36538,70 гривень відповідачем ДП „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" не надано, тому початком нарахування штрафних санкцій є дата прийняття рішення тобто 06 серпня 2013 року.

Відповідно до ст.61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Апеляційний суд, перевіривши розрахунки суду першої інстанції 3% річних та інфляційних нарахувань, погоджується з ними, тому рішення в частині стягнення з відповідачів 3% річних в сумі 627,66 гривень та інфляційні в сумі 1252,13 гривень, за період з 06 серпня 2013 року по 3 березня 2014 року слід залишити без змін.

Разом з тим, суд першої інстанції не взяв до уваги положення пункту 7.5 договору №95 від 28.05.2008 року, за яким відбувається стягнення, згідно якого сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони відповідно до п.6 ст.232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором, здійснюється без обмеження строку.

Відповідно до ст.259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За таких обставин, судова колегія, враховуючи приписи п.7.5 договору, зазначає, що позивач має право нараховувати пеню за прострочене зобов'язання, не обмежуючи період шестимісячним строком згідно ст.232 ГК України.

Таким чином, здійснивши власний перерахунок пені, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачів пені у розмірі 2699,84, виходячи з такої формули:

період з 06.08.2013 р. до 13.08.2013р. (облікова ставка НБУ 7%)= 36 538,70 х 0,038356 х 6 : 100 = 84,08 грн.,

період з 13.08.2013 року по 03.03.2014 року (облікова ставка НБУ 6,5%) = 36 538,70 х 0,0356164х201:100 = 2615,77 грн.;

2615,77+84,08=2699,84 грн.

Що стосується доводів апелянта про стягнення адвокатських витрат за договором №26-1/02-14 від 26.02.2014 року у сумі 3400 грн., сплачених платіжним дорученням №87 від 18.07.2012 року, то судова колегія вважає вірними висновки суду першої інстанції щодо відмови в цій частині, та не приймає до уваги платіжне доручення №87 від 18.07.2012 року, оскільки у призначенні платежу вказано, що оплату проведено за послуги згідно договору №16-07/12-15 від 16.07.2012 року. Разом з тим, на підтвердження надання адвокатських послуг позивачем надано договір №26-1/02-14 від 26.02.2014 року.

Лист про зарахування коштів від 27-1/02 від 27.02.2014 року колегія суддів не приймає до уваги, оскільки він є одностороннім, з нього не вбачається фактичне зарахування коштів саме за договором №26-1/02-14 від 26.02.2014 року, а тому зазначений лист являється неналежним доказом оплати адвокатських витрат в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, та дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення слід змінити в частині стягнення пені, солідарно стягнувши з відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» та Державного підприємства «Мирогощанський державний іподром» 2699,84 грн. пені за період з 06.08.2013 року по 03.03.2014 року, в решті слід залишити рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 05 травня 2014 року по справі № 916/779/14 змінити в частині стягнення пені.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Солідарно стягнути із Державного підприємства „МИРОГОЩАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІПОДРОМ" (35623 Рівненська область Дубенський район, с.Мирогоща Перша вул.. Шевченка,1, код ЄДРПОУ 35505132) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (65012 м.Одеса вул..Мала Арнаутська,2-А, код ЄДРПОУ 33494460) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"" (03187 м.Київ вул.. Академіка Заболотного,38. офіс 23, код ЄДРПОУ 38039872) 3% річних в сумі 627 /шістсот двадцять сім/ гривень 66 копійок, інфляційні в сумі 1252 /одна тисяча двісті п'ятдесят дві/ гривни 13 копійок, пеню в сумі 2699 /дві тисячі шістсот дев'яносто дев'ять/ гривень 84 копійок, витрати по сплаті судового збору в сумі 195 /сто дев'яносто п'ять/ гривень.

В решті вимог відмовити.»

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОВАГРО» та Державного підприємства «Мирогощанський державний іподром» 95 (дев'яносто п'ять) грн. 91 коп. судового збору за апеляційний перегляд.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 29.07.14р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя Я.Ф. Савицький