Рішення № 39943927, 25.07.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2014 р. Справа № 911/2420/14

За позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа»

до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Підприємство готельного господарства»

про стягнення 880 884,65грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Колесник Т.А. (дов. № 166 від 30.12.2013р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (далі - позивач) звернулося з позовом до Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Підприємство готельного господарства» (далі - відповідач) про стягнення 880 884,65грн. заборгованості, з яких: 762 583,81грн. боргу за спожиту теплову енергію згідно договору на постачання та споживання теплової енергії № 858 від 01.10.2011р., який виник за період з березня 2013р. по квітень 2014р., 67 728,99грн. пені, 38 059,88грн. інфляційних втрат та 12 511,97грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання та споживання теплової енергії № 858 від 01.10.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2014р. порушено провадження у справі 911/2420/14, розгляд справи призначено на 04.07.2014р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2014р. розгляд справи відкладено на 25.07.2014р.

У судовому засіданні 25.07.2014р. представник позивача підтримав позов повністю.

Відповідач в судове засідання 25.07.2014р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2011р. між Комунальним підприємством Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (Теплопостачальна організація) та Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Підприємство готельного господарства» (Споживач) укладено договір на постачання та споживання теплової енергії № 858, за умовами якого теплопостачальна організація зобов'язалася поставити споживачу теплову енергію, а споживач - прийняти на межі балансової належності з найменшими втратами та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами у відповідності з умовами договору.

Згідно п.п. 2.2., 2.3., 2.4. договору теплопостачальна організація передає споживачу теплову енергію на межі балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності. Схема наведена у Додатку № 2, який є невід'ємною частиною договору. Приймання-передача теплової енергії, поставленої теплопостачальною організацією споживачу, оформлюється щомісячним актом приймання-передачі теплової енергії. Теплопостачальна організація складає та передає на адресу споживача пакет розрахункових документів (акт приймання-передачі теплової енергії, рахунок-фактура - щомісячно, акт звірки взаєморозрахунків - щоквартально) в двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Споживач зобов'язаний на протязі 3-х робочих днів після отримання пакету документів підписати, скріпити печаткою та передати на адресу теплопостачальної організації один примірник акту приймання-передачі, акту звірки взаєморозрахунків або письмово надати обґрунтовані заперечення. У разі відсутності письмових заперечень акти вважаються погодженими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку обох сторін. Акти приймання-передачі теплової енергії є підставою для проведення розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 6.4. договору оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем в термін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Договір набирає чинності з моменту укладення і діє в частині постачання теплової енергії протягом 1 року і вважається щорічно поновленим, якщо за місяць до закінчення його дії не надійде заяви від однієї із сторін про розірвання договору, але не раніше дати закінчення опалювального періоду, а в частині проведення остаточних розрахунків - до повного здійснення останніх (п. 10.1. договору).

Суд встановив, що договір на постачання та споживання теплової енергії № 858 від 01.10.2011р. є неодноразово поновленим та діє на момент розгляду даної справи, оскільки за місяць до закінчення строку дії договору від жодної із сторін не надходило заяв про розірвання договору.

На виконання п. 1.1. договору на постачання та споживання теплової енергії № 858 від 01.10.2011р. позивач за період з березня 2013р. по квітень 2014р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 762 583,81грн., що підтверджується актами приймання-передачі робіт/послуг з опалення та підігріву холодної води (а.с. 18-26), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.

Відповідач за отриману від позивача теплову енергію не розрахувався, суму боргу, в порушення п. 6.4. договору, не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію, який виник за період з березня 2013р. по квітень 2014р. на момент прийняття судового рішення склав 762 583,81грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.01.2014р. (а.с. 17), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору, довідкою № 1091 від 08.07.2014р. (а.с. 52), підписаною директором та головним бухгалтером позивача, а також скріпленою печаткою підприємства.

Предметом позову є вимоги про стягнення 762 583,81грн. боргу за спожиту теплову енергію згідно договору на постачання та споживання теплової енергії № 858 від 01.10.2011р., який виник за період з березня 2013р. по квітень 2014р., 67 728,99грн. пені, 38 059,88грн. інфляційних втрат та 12 511,97грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини енергопостачання.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що на виконання п. 1.1. договору на постачання та споживання теплової енергії № 858 від 01.10.2011р. позивач за період з березня 2013р. по квітень 2014р. поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 762 583,81грн., що підтверджується актами приймання-передачі робіт/послуг з опалення та підігріву холодної води (а.с. 18-26), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідач за отриману від позивача теплову енергію не розрахувався, суму боргу, в порушення п. 6.4. договору, не сплатив, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію, який виник за період з березня 2013р. по квітень 2014р. на момент прийняття судового рішення склав 762 583,81грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.01.2014р. (а.с. 17), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору, довідкою № 1091 від 08.07.2014р. (а.с. 52), підписаною директором та головним бухгалтером позивача, а також скріпленою печаткою підприємства.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимоги позивача про стягнення з відповідача 762 583,81грн. боргу за спожиту теплову енергію згідно договору на постачання та споживання теплової енергії № 858 від 01.10.2011р., який виник за період з березня 2013р. по квітень 2014р. є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на постачання та споживання теплової енергії № 858 від 01.10.2011р., позивачем за період з 16.04.2013р. по 16.06.2014р. нараховано 67 728,99грн. пені, з яких: 2 761,91грн. за період з 16.04.2013р. по 09.06.2013р. на суму боргу 113 344,96грн., 2 782,39грн. за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. на суму боргу 113 344,96грн., 9 890,51грн. за період з 13.08.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 113 344,96грн., 3 717,09грн. за період з 15.04.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 113 344,96грн., 866,76грн. за період з 16.05.2013р. по 09.06.2013р. на суму боргу 84 364,97грн., 2 070,99грн. за період з 10.06.2013р. по 12.08.2013р. на суму боргу 84 364,97грн., 7 361,71грн. за період з 13.08.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 84 364,97грн., 2 766,71грн. за період з 15.04.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 84 364,97грн., 2 694,40грн. за період з 16.11.2013р. по 16.04.2014р. на суму боргу 50 433,70грн., 1 653,95грн. за період з 15.04.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 50 433,70грн., 3 222,53грн. за період з 16.12.2013р. по 14.04.2014р. на суму боргу 75 398,94грн., 2 472,67грн. за період з 15.04.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 75 398,94грн., 3 689,14грн. за період з 16.01.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 116 381,77грн., 3 816,68грн. за період з 15.04.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 116 381,77грн., 1 984,95грн. за період з 16.02.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 96 088,61грн., 3 151,18грн. за період з 15.04.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 96 088,61грн., 1 199,54грн. за період з 16.03.2014р. по 14.04.2014р. на суму боргу 112 264,34грн., 3 681,66грн. за період з 15.04.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 112 264,34грн., 2 563грн. за період з 16.04.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 79 413,98грн. та 581,22грн. за період з 16.05.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 34 892,54грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення строків оплати спожитої теплової енергії, зазначених в п. 6.4. договору споживач сплачує на користь теплопостачальної організації крім суми заборгованості, пеню за кожний день прострочення оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п. 6.6. договору).

Відповідно до п. 1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013р. день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені. Якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 11), суд обмежив період нарахування пені шістьома місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 16.04.2013р. по 16.06.2014р. загалом становить 43 551,80грн., зокрема: 7 927,94грн. за період з 16.04.2013р. по 15.10.2013р. на суму боргу 113 344,96грн., 5 792,29грн. за період з 16.05.2013р. по 15.11.2013р. на суму боргу 84 364,97грн., 3 508,25грн. за період з 16.11.2013р. по 15.05.2014р. на суму боргу 50 433,70грн., 5 655,95грн. за період з 16.12.2013р. по 15.06.2014р. на суму боргу 75 398,94грн., 7 505,83грн. за період з 16.01.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 116 381,77грн., 5 136,13грн. за період з 16.02.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 96 088,61грн., 4 881,19грн. за період з 16.03.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 112 264,34грн., 2 563грн. за період з 16.04.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 79 413,98грн. та 581,22грн. за період з 16.05.2014р. по 16.06.2014р. на суму боргу 34 892,54грн. Відтак, вимога про стягнення 67 728,99грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 43 551,80грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором на постачання та споживання теплової енергії № 858 від 01.10.2011р., позивачем за період з 16.04.2013р. по 16.06.2014р. нараховано 38 059,88грн. інфляційних втрат та 12 511,97грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування інфляційних втрат та 3 % річних, що вказані позивачем в поданому розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних (а.с. 11), арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 16.04.2013р. по 16.06.2014р. складає 75 400,95грн. інфляційних втрат та 12 511,97грн. 3 % річних. Відтак, вимоги про стягнення 38 059,88грн. інфляційних втрат та 12 511,97грн. 3 % річних підлягають задоволенню повністю, оскільки суд, при прийнятті рішення, не може вийти за межі позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 762 583,81грн. боргу за спожиту теплову енергію згідно договору на постачання та споживання теплової енергії № 858 від 01.10.2011р., який виник за період з березня 2013р. по квітень 2014р., 43 551,80грн. пені, 38 059,88грн. інфляційних втрат та 12 511,97грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Підприємство готельного господарства»» (09110, Київська обл., м. Біла Церква, бульвар 50-річчя Перемоги, буд. 94; ідентифікаційний код 03802958) на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Мережна, буд. 3; ідентифікаційний код 04654336) 762 583 (сімсот шістдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят три гривні) 81 коп. боргу за спожиту теплову енергію згідно договору на постачання та споживання теплової енергії № 858 від 01.10.2011р., який виник за період з березня 2013р. по квітень 2014р., 43 551 (сорок три тисячі п'ятсот п'ятдесят одну гривню) 80 коп. пені, 38 059 (тридцять вісім тисяч п'ятдесят дев'ять гривень) 88 коп. інфляційних втрат, 12 511 (дванадцять тисяч п'ятсот одинадцять гривень) 97 коп. 3 % річних та 17 134 (сімнадцять тисяч сто тридцять чотири гривні) 15 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 29.07.2014р.

Суддя П.В. Горбасенко