Постанова № 39943701, 23.07.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2014 року Справа № 803/1241/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Мартинюк О.П.,

за участю представника позивача Пасько О.В.,

представника відповідача Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001112200 від 28.05.2014 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" (далі - ТзОВ «Волинь-зерно-продукт», позивач) звернулось з позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Ківерцівська ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001112200 від 28.05.2014 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при розрахунках з ПП СФГ «Нікопольське» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року та при здійсненні експортних операцій (соєві боби) за грудень 2013 року Ківерцівською ОДПІ складено акт №1023/2201/31496816 від 30.04.2014 року, яким встановлено факт заниження позивачем податку на прибуток в сумі 189088,00 грн., чим порушено підпункти 14.1.27, 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України. На підставі даного акту перевірки відповідачем 28.05.2014 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0001112200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 283632,00 грн., в тому числі за основним платежем - 189088,00 грн. та за штрафними санкціями - 94544,00 грн.

Позивач вважає висновки податкового органу про відсутність господарських операцій з ПП СФГ «Нікопольське» безпідставними, оскільки сторони договору поставки №01/06-02 від 01.06.2013 року в повному обсязі виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

В зв'язку з цим, вказує на те, що вищевказане податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням норм законодавства, а тому має бути визнано протиправним та скасовано.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснив, що сума, яка була включена до складу податкового кредиту, підтверджена належним чином оформленими податковими накладними та первинними бухгалтерськими документами, що засвідчують факт придбання товарів та підтверджують правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Позивач не погоджується із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, вважає його незаконним, необ'єктивним та необґрунтованим. Зазначає, що посадовими особами податкового органу під час проведення перевірки безпідставно не були взяті до уваги надані для перевірки документи, які підтверджують реальне надходження товарно-матеріальних цінностей від ПП СФГ «Нікопольське» до ТзОВ «Волинь-зерно-продукт».

Зазначає, що договір поставки №01/06-02 від 01.06.2013 року, укладений між товариством та ПП «СФГ Нікопольське» мав реальний характер, господарські операції фактично відбулися, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами: видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками про оплату. Первинні документи, які позивач отримував в результаті придбання товару відповідають вимогам чинного законодавства.

Також зазначає, що позивач не може нести відповідальність за дії його контрагентів за відсутності його вини.

За таких обставин, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ківерцівської ОДПІ №0001112200 від 28.05.2014 року .

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з підстав, у ньому викладених, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні та у письмовому запереченні на адміністративний позов позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що податковим органом оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, оскільки в ході проведення перевірки ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік на 189088,00 грн. Даний висновок зроблено на підставі Акту №1023/2201/31496816 від 30.04.2014 року, чим порушено підпункти 14.1.27, 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.

Крім того, ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» під час проведення перевірки не було надано документів, які підтверджують фактичне надходження на підприємство товару від ПП «СФГ Нікопольське» та використання його в господарській діяльності. Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійсненні господарської операції. Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи (договори, накладні, рахунки) не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В зв'язку з ненаданням таких документів та на підставі Актів ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська №681/04-61-22-2/38361070 від 17.10.2013 року та №77/04-61-22-2/38361070 від 29.10.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ПП «СФГ Нікопольське» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період липень 2013 року» податковим органом було встановлено, що підприємство ПП «СФГ Нікопольське» ніяких товарів ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» не реалізовувало. Фінансово-господарська діяльність ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» здійснювалась поза межами правового поля та проведена з метою отримання останнім податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати до бюджету податку на прибуток.

Посилається також на те, що ТОВ «Приват Агро», ПП «АФ ПРИВАТ АГРО», ПП «СФГ Нікопольське» залучені до діяльності «Конвертаційних центрів», крім того, ліквідовані протягом 2013 року на підставі підпункту 4.13.1 наказу Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 року №30. У зв'язку з цим Ківерцівська ОДПІ звернулась із запитом №752/10/22-134 від 10.01.2014 року до Головного оперативного відділу Спеціалізованої державної податкової інпекції з ОВПП у м.Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ Міндоходів щодо надання доказової бази по вищевказаних суб'єктах господарювання з ознаками фіктивності по кримінальному провадженні від 01.10.2013 року №2013040640003310. Так, з пояснень Кабаченко М.Ф. слідує, що він став директором «Приват Агро», ПП «АФ ПРИВАТ АГРО», ПП «СФГ Нікопольське» за проханням ОСОБА_5, оформленням бухгалтерських документів і податкових накладних не займався та не приймав участі у господарській діяльності, жодних документів не підписував.

Враховуючи вищевикладене, вважає, податкове повідомлення Ківерцівської ОДПІ №0001112200 від 28.05.2014 року законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з врахуванням наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа 27.06.2001 року Ківерцівською районною державною адміністрацією. До основних видів діяльності товариства відносяться: оптова торгівля зерном та кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом; функціонування автомобільного транспорту.

Судом встановлено, що в період з 02.04.2013 року по 15.04.2013 року Ківерцівською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП «СФГ Нікопольське» за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року та при здійсненні експортних операцій (соєві боби) за грудень 2013 року, за результатами якої складено Акт №1023/2201/31496816 від 30.04.2014 року.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» були подані заперечення від 05.05.2014 року, проте акт перевірки за результати розгляду Ківерцівською ОДПІ 23.05.2014 року було залишено без змін.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 14.1.27, 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України. На підставі даного акту перевірки відповідачем 28.05.2014 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0001112200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 283632,00 грн., в тому числі за основним платежем - 189088,00 грн. та за штрафними санкціями - 94544,00 грн.

Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з нормами пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З матеріалів справи, зокрема, з акту перевірки, вбачається, що висновки податкового органу про заниження податку на прибуток на загальну суму 189088,00 грн. базуються на тому, що фінансово-господарські операції між ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» та ПП «СФГ Нікопольське» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону. В акті перевірки №1023/2201/31496816 від 30.04.2014 року зазначено, що під час перевірки позивачем не було пред'явлено первинних документів на підтвердження господарських операцій; у наданих товарно-транспортних накладних існують істотні розбіжності за кількістю товару та датами його відвантаження, що в свою чергу підтверджує лише формальне складання первинних документів. Також для проведення перевірки було використано Акти ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська №681/04-61-22-2/38361070 від 17.10.2013 року та №77/04-61-22-2/38361070 від 29.10.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання ПП «СФГ Нікопольське» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період липень 2013 року».

Проте, суд не погоджується з висновками Ківерцівської ОДПІ Волинської області ДПС виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» (покупець) та ПП «СФГ Нікопольське» (продавець) укладено договір поставки №01/06-02 від 01.06.2013 року.

Згідно умов даного договору Продавець зобов'язується систематично поставляти Покупцю визначений цим договором товар, а Покупець зобов'язується приймати замовлений товар та оплачувати його. Оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів за вказаними в договорі банківськими реквізитами на підставі виписаного рахунку. Остаточний розрахунок за замовлений товар здійснюється на умовах попередньої оплати до моменту його передачі або розвантаження Покупцю. Поставка Товару здійснюється постачальником.

На виконання умов Договору №01/06-02 та згідно з відповідними додатками до договору ПП «СФГ Нікопольське» в період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року було передано у власність позивача шрот соняшниковий на загальну суму 1194238,60 грн., в т.ч. ПДВ 199039,76 грн., який використовується в господарській діяльності ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» для подальшого виготовлення та продажу кормів для тварин (кормосумішей).

Факт виконання даних господарських операцій підтверджується копією договору поставки №01/06-02 від 01.06.2013 року, товарно-транспорними накладними, видатковими накладними.

Оплату за даний товар позивач здійснив у безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунках ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» за період з 01.06.2013 року по 30.09.2013 року, відомістю по взаєморозрахунках з контрагентами. Факт перевезення даного товару позивач підтверджує товарно-транспортними накладними.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, що підтверджують господарські операції позивача з ПП «СФГ Нікопольське» (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні) відповідають зазначеним вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

Ківерцівською ОДПІ не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, чи ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом, а тому зазначені документи є підставою для бухгалтерського обліку.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм податкового законодавства, суд вважає, що податковим кодексом чітко визначено необхідні умови для формування валових витрат. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Із досліджених в судовому засіданні первинних документів по господарських операціях позивача із контрагентом ПП «СФГ Нікопольське» вбачається, що останні повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджують реальне виконання сторонами своїх господарських зобов'язань.

Ні в Акті перевірки Ківерцівською ОДПІ, ні в судовому засіданні представником відповідача не представлено доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій між ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» та ПП «СФГ Нікопольське» цілям та завданням статутної діяльності товариства, незвичності цих господарських операцій для її учасників, збитковості цих операцій, інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їх фіктивність, а також те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, цілями ділового характеру, а дії ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Крім того, судом встановлено, що діяльність ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» спрямована на досягнення прибутку, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення господарських операцій за договором поставки №01/06-02 від 01.06.2013 року, відтак, валові витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за наслідками цієї операції позивачем віднесені правомірно. При цьому, товариством підтверджено наявність господарської мети, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів. Товар отриманий у ПП «СФГ Нікопольське» в подальшому був позивачем перероблений та реалізований, що підтверджується матеріалами справи та свідчить про наявність господарської мети, яка полягає в отриманні прибутку.

Разом з тим, суд не примає до уваги посилання відповідача на пояснення директора ПП «СФГ Нікопольське» Кабаченка М.Ф. про непричетність останнього до господарської діяльності підприємства, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо наявності кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва.

Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки зустрічна звірка є лише заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, з огляду на що в нього відсутні повноваження на здійснення в рамках проведеної зустрічної звірки контролю за додержанням податкового законодавства.

Таким чином, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання засвідчує лише факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків, зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що посадовими особами позивача не було надано документів первинного бухгалтерського обліку, які б підтвердили реальність господарських операцій, оскільки всі первинні бухгалтерські документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні із зазначенням відповідних даних про роботи та час і місце їх складання, а також платіжні документи позивачем були представлені відповідачу в повному обсязі.

Отже, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи, позивачем дотримані умови формування валових витрат по операціях з придбання товару у ПП «СФГ Нікопольське», а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Протилежного в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Ківерцівською ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відносно позивача та відсутності реально проведеної господарської операції між позивачем та ПП «СФГ Нікопольське», з огляду на що його слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 487,20 грн., сплачений згідно платіжного доручення №915 від 13.06.2014 року.

Керуючись статтями 11, 17, 94, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області №0001112200 від 28.05.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-зерно-продукт" судові витрати по справі в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 28 липня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський