Рішення № 39943629, 21.07.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10128/14 21.07.14Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом Фонду державного майна України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн"

про стягнення 249 651,33 грн.

Представники сторін:

від позивача: Склярук Ю.В. - представник за довіреністю № б/н від 17.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Фонду державного майна України до товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" про стягнення 249 651,33 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.08.2004 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Укрейн» укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства «Центральна військова туристська база «Кічкіне».

05.12.2012 року укладено трьохсторонній договір до договору оренди від 20.08.2004 року, згідно з пунктом 1 цього договору орендодавцем за договором оренди є Фонд державного майна України з 05 грудня 2012 року.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся в суд про стягнення з останнього заборгованості з орендної плати в розмірі 245 327,47 грн. та пеню в розмірі 4 323,86 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.05.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.06.2014 року.

В судове засідання 24.06.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 28.05.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з повернутого конверта №01030 29977104 з направленням ухвали про порушення провадження у справі, він повернувся в суд у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Представник позивача на виконання вимоги ухвали суду від 28.05.2014 року надав документи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.06.2014 року розгляд справи відкладено на 21.07.2014 року.

18.07.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог.

В судове засідання 21.07.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 28.05.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з повернутого конверта №01030 29980075 з направленням ухвали про відкладення розгляду справи, він повернувся в суд у зв'язку вибуттям організації.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 10-А, корпус 7 яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 27.05.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Суд не прийняв до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, у зв'язку із несплатою судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до абз.2 ч.1 статті 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктами оренди за цим Законом є: цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Абзацом 2 ч.1 статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам

20.08.2004 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Пан Укрейн» (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України «Центральна військова туристська база «Кічкіне», розташованого за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт Лівадія, п/в Лівадія-1.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець на виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 липня 2004 року у справі № 2-1/8831-2004. на підставі наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 28 липня 2004 року № 862 "Щодо передачі цілісного майнового комплексу державного підприємства ''Центральна війскова туристська база ''Кічкіне" Міністерства оборони України, розташованого за адресою: місто Ялта, смт Лівадія, Лівадія-1, в оренду ООО "ПАН-УКРЕЙН", передає, а орендар приймає у строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства "Центральна військова туристська за "Кічкіне". (надалі - підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного за станом на 31 липня 2004 року, вартість якого становить 9 913 013 (дев'ять мільйонів дев'ятсот тринадцять тисяч тринадцять) гривень, у тому числі основні фонди за залишковою вартістю - 9 599 978 (дев'ять мільйонів п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) гривень.

Згідно з п.1.2 договору, цілісний майновий комплекс державного підприємства «Центральна військова туристська база «Кічкіне» складається з об'єктів нерухомості:

- на ділянці: трансформаторна літер Н, електроцех літер П, санвузел літер К , насосна літер Л, вбиральня літер О, майстерня літер С, майстерня літер Т, хлораторна літер Р; кафе, А 42,1 кв.м; корпус № 1, Б, 6064,7 кв.м; їдальня, В, 1016,6 кв.м; адміністративний корпус, Г, 483,9 кв.м; склад, Д, 255,8 кв.м; склад, Е, 72,2 кв.м; корпус №2, Ж, 93,5 кв.м; гараж., З, 107,9 кв.м; корпус № З И 295,3 кв.м; літній кинотеатр, М, 276,1 кв.м; майстерня, С, 4,1 кв.м, розташованих на земельній ділянці площею 15851,0 кв.м за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, смт Гаспра, шосе Алупкінське, будинок 1, що належать Державі в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні державного підприємства центральної військової туристської бази «Кічкіне» на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 19 серпня 2004 року згідно з рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 12 серпня 2004 року № 1251, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації під номером 948 в книзі № 20-е від 19 серпня 2004 року, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7098830;

- нежитлова будівля літер В, загальною площею 122,1 кв.м, нежитлові господарські будівлі: сарай літер Г, сарай літер Е, сарай літер Ж, гараж літер Д, розташованих на земельній ділянці площею 12450,0 кв.м, за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, селище Охотниче, вулиця Без назви, будинок № 5, що належать Державі в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні державного підприємства центральної військової туристської бази «Кічкіне» на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 19 серпня 2004 року згідно рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 22 вересня 2000 року № 338(12), від 13 серпня 2004 року № 1251, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації під номером 100 в книзі № 4 від 19 серпня 2004 року реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7099951.

Відповідно до п.2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, акта приймання-передачі майна, та з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору.

Передача підприємства в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеному за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України від 10 серпня 1995 року № 629 (із змінами та доповненнями) (п.2.3 договору).

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до з п.2.4 договору вартість майна підприємства, яке орендар повертає орендодавцю (або юридичній особі, яку вкаже орендодавець), визначається на підставі передавального балансу підприємства та акта оцінки, складеного за даними інвентаризації на момент припинення дії цього договору, звіреного з актом приймання-передачі підприємства в оренду.

Орендар повертає підприємство орендодавцю у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором.

Підприємство вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Акт приймання-передачі підписаний між сторонами 20.08.2004 року, відповідно до умов якого Фонд майна АРК передав в оренду цілісний майновий комплекс «Центральна військова туристська база «Кічкіне», а орендар прийняв в строкове платне користування відповідно до передавального балансу Підприємства, складеного станом на 31.07.2004:

основні фонди первісною балансовою вартістю 13 180 153 (тринадцять мільйонів сто вісімдесят тисяч сто п'ятдесят три) гривні, залишкова вартість яких становить 9 599 978 (дев'ять мільйонів п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) гривень;

нематеріальні активи первісною балансовою вартістю 320 219 (триста двадцять тисяч двісті дев'ятнадцять) гривень, залишкова вартість яких становить 313 035 (триста тринадцять тисяч тридцять п'ять) гривень;

засоби для погашення кредиторської заборгованості державного підприємства у сумі - 53 100 (п'ятдесят три тисячі сто) гривень.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п.10.1 договору, цей договір укладено строком на 10 (десять) років, що діє з 20 серпня 2004 року до 19 серпня 2014 (дев'ятнадцятого серпня дві тисячі чотирнадцятого) року включно.

08.09.2005 року між сторонами укладено додаткову угоду відповідно до якої продовжено дію договору оренди до 19 серпня 2024 року.

До даного договору було укладено ряд додаткових угод, які доповнюють його або змінюють його певні положення. Зокрема, згідно з п. 1 додаткової угоди від 10.12.2004 року п. 1.2. договору оренди викладено в такій редакції:

- на ділянці: трансформаторна літер Н, електроцех літер П, санвузел літер К , насосна літер Л, вбиральня літер О, майстерня літер Т, хлораторна літер Р; кафе, А, 42,1 кв.м; корпус № 1, Б, 6064,7 кв.м; їдальня, В, 1016,6 кв.м; адміністративний корпус, Г, 483,9 кв.м; склад, Д, 255,8 кв.м; склад, Е, 72,2 кв.м; корпус № 2, Ж, 93,5 кв.м; гараж З, 107,9 кв.м; корпус № 3, И, 295,3 кв.м; літній кинотеатр, М, 276,1 кв.м; майстерня, С, 4,1 кв.м, розташованих на земельній ділянці площею 15851,0 кв.м за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, смт Гаспра, шосе Алупкінське, будинок 1, що належать Державі в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні державного підприємства центральної військової туристської бази «Кічкіне» на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 19 серпня 2004 року згідно з рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 12 серпня 2004 року № 1251, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації під номером 948 в книзі № 20-е від 19 серпня 2004 року, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7098830;

- нежитлова будівля літер В, загальною площею 122,1 кв.м, нежитлові господарські будівлі: сарай літер Е, сарай літер Е, сарай літер Ж, гараж літер Д, розташованих на земельній ділянці площею 12450,0 кв.м, за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, селище Охотниче, вулиця Без назви, будинок № 5, що належать Державі в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні державного підприємства центральної військової туристської бази «Кічкіне» на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від і 9 серпня 2004 року згідно з рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 22 вересня 2000 року № 338(12), від 13 серпня 2004 року № 1251, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації під номером 100 в книзі № 4 від 19 серпня 2004 року реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7099951;

- туалет літ. И, сарай літ. З, розташованих за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, селище Охотниче, вулиця Без назви, будинок № 5, що належать Державі в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні державного підприємства центральної військової туристської бази «Кічкіне» на підставі Свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 05 жовтня 2004 року згідно з рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28 вересня 2004 року № 1447, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 7750031;

- будівлі притулку «Ай-Петрі» - літ. А, Б, розташованих за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, селище Охотниче, вулиця Без назви, будинок №5, що належать Державі в особі Верховної Ради України в оперативному управлінні державнши підприємства центральної військової туристської бази «Кічкіне» на підставі Свідоцтва №1200 на право власності на нерухоме майно від 04 квітня 2002 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України № 238 від 14 квітня 1994 року і № 316 від 05 травня 1995 року, зареєстрованого в Комунальному підприємстві Ялтинське бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 8864013.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з п.3.1 договору в редакції договору про внесення змін від 25.08.2011 року, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 (із змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку-липень 2011 року - 120015,01 грн. (сто двадцять тисяч п'ятнадцять гривень 01 коп.) (додаток №1 до цього договору).

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендна плата за перший місяць перерахунку - серпень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати за липень 2011 року на індекс інфляції за серпень 2011 року.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.3.3 договору в редакції договору про внесення змін від 25.08.2011 року, орендна плата перераховується орендарем щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, до Державного бюджету України.

Договором від 05.12.2011 року до договору оренди від 20.08.2004 року, укладеного між Фондом державного майна України, товариством з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" та Фондом майна Автономної Республіки Крим встановлено, що орендодавцем з 05 грудня 2012 року за договором оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства Міністерства оборони України «Центральна військова туристська база «Кічкіне» б/н від 20.08.2004 року, є Фонд державного майна України.

За період з 12.12.2012 року по 12.04.2014 року позивачем нараховано відповідачу орендну плату в розмірі 2 042 586,44 грн.

Проте, відповідачем за цей період сплачено орендну плату в розмірі 1 797 258,97 грн.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 5.2 договору орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 245 327,47 грн. (з 12.12.2012 року по 12.04.2014 року (включно) є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача у відповідності пеню в розмірі 4 323,86 грн.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.3.5 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем, суд погоджується з розрахунком пені станом на 06.05.2014 року в розмірі 4 232,86 грн. нарахованої за період зазначений в розрахунку, наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пан Укрейн" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, будинок 10-А, корпус 7, ідентифікаційний код 21466335) на користь Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Кутузова, будинок 18/9, ідентифікаційний код 00032945) заборгованість з орендної плати в розмірі 245 327 (двісті сорок п'ять тисяч триста двадцять сім) грн. 47 коп., пеню в розмірі 4 323 (чотири тисячі триста двадцять три) грн. 86 коп., а також 4 993 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто три) грн. 02 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 29.07.2014 року.

Суддя С.М. Мудрий