Ухвала суду № 39942869, 24.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2014 року м. Київ К/9991/19949/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012

у справі № 2а-10136/11/1270

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Укртрансдеталь"доЛенінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганськупровизнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні діїВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Укртрансдеталь" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ПК "Укртрансдеталь") звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі по тексту - відповідач, Ленінська МДПІ у м. Луганську) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 скасовано постанову Луганського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000342320/0 від 29.09.2011, про зменшення ТОВ „ПК „Укртрансдеталь" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 50204,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн. В задоволенні позову ТОВ „ПК „Укртрансдеталь" до Ленінської МДПІ у м. Луганську про зобов'язання поновити у податковому обліку право на податковий кредит з податку на додану вартість на суму 50204,00 грн. відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Ленінською МДПІ у м. Луганську була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ „Стелс-Груп-2010" за період з 01.04.2010 по 30.06.2011, за результатами якої був складений акт №596/23-32325477 від 15.09.2011, в яким встановлено порушення п. 135.1, 135.2 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки 29.09.2011 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342320/0 про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий в розмірі 50204,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що директор ТОВ „Стелс-Груп-2010" ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), а тому суд вважав, що первинні документи, видані ТОВ „Стелс-Груп-2010" не виписувались ОСОБА_2

Колегія судів погоджується з судом апеляційної інстанції, який не погодився з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був укладений договір з ТОВ „Стел-Груп-2010" №1 від 05.01.2011 на поставку товарів. На виконання договору у лютому 2011 року ТОВ „Стелс-Груп-2010" були здійсненні поставки товару (втулки, пятник). Виконання договору обома сторонами підтверджується первинними документами, дослідженими колегією суддів, а саме, договором, специфікаціями до нього, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до договору поставки №0133-СН від 29.01.2010, позивач поставляє ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод" товар, зокрема, втулки. Виконання цього договору позивачем підтверджена первинними документами: договором, додатковими угодами, податковою накладною, видатковою накладною, довіреністю на отримання товару.

Крім того, відповідно до договору поставки №430/09 від 02.09.2009 позивач поставляє ТОВ „Лемтранс" товар, зокрема, пятник (штамповка). Виконання цього договору позивачем підтверджена первинними документами: договором, специфікаціями до нього, податковою накладною, видатковою накладною, довіреністю на отримання товару.

Покупцями товар оплачений, про що свідчать банківські документи.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, який регулює податкові правовідносини, починаючи з 01.01.2011, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судами встановлено, що основним видом діяльності ТОВ „Промислова компанія „Укртрансдеталь" є, зокрема, оптова торгівля. З метою одержання прибутку позивачем були укладені угоди з ТОВ „Стелс-Груп-2010", за якими позивач придбав у цих підприємств товари, які в подальшому були використані у оподаткованих операціях в межах господарської діяльності, а саме, поставлені ВАТ „Кременчуцький сталеливарний завод", ТОВ „Лемтранс".

Враховуючи зазначені вище вимоги до Податкового кодексу України, витрати позивача з придбання товарів у контрагентів є такими, що придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлено п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, видані підприємством-контрагентом позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки судами встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товарів позивачем були вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит.

Суд апеляційної інстанції вірно вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку щодо не підтвердження господарських операцій, здійснених між позивачем та його контрагентом, у зв'язку з тим, що податкові накладні не виписувалися директором ТОВ „Стелс-Груп-2010".

З вироку Свердловського міського суду Луганської області від 09.08.2011 в справі №1-593/11 вбачається, що ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво). Судом у вироку встановлено, що ОСОБА_2 господарсько-фінансову діяльність не вела.

Проте, слід зауважити, що даний вирок не містить жодного висновку із посиланням не належні докази, що ОСОБА_2 як директором ТОВ „Стелс-Груп-2010" не виписувались на адресу позивача податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, що вона не укладала договір з позивачем.

Відтак, у зв'язку з документальним підтвердженням здійснення господарських операцій, колегія суддів приходить до висновку, що у податкового органу були відсутні підстави для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Також суд апеляційної інстанції правомірно вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо не підтвердження господарських операції через відсутність оплати позивачем придбаного у ТОВ „Стелс-Груп-2010" товару з огляду на приписи п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України щодо встановлення дати виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту (дата події, що відбулася раніше - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною).

Відповідачем не доведено, що оскаржуване рішення про збільшення суми грошового зобов'язання було прийняте законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, приймаючи податкове повідомлення-рішення про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, колегія суддів погоджується з судом апеляційної інстанції, яка вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, без урахування усіх обставин справи, що є підставою для її скасування прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача поновити у податковому обліку право позивача на податковий кредит з податку на додану вартість на суму 50204,00 грн., що виник на підставі господарських відносин з ТОВ „Стелс-Груп-2010" у лютому 2011 року, то суд апеляційної інстанції правомірно вважає, що такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)А.О. Рибченко