Ухвала суду № 39942863, 21.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2014 р. м. Київ К/9991/12691/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника відповідача Клименко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства «Онікс Буд»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011

у справі № 2а-3643/10/1670

за позовом Приватного підприємства «Онікс Буд»

до Державної податкової інспекції в м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством «Онікс Буд» подано позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Полтаві від 21.12.2009 № 000322301/0 та № 0003062301/0, від 11.03.2010 № 0003222301/1 та № 000306231/1, від 17.05.2010 № 0003222301/2 та № 0003062301/2, від 29.07.2010 № 0003222301/3 та № 0003062301/3.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011, в задоволенні позову відмовлено.

Приватне підприємство «Онікс Буд» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову повністю. В касаційній скарзі позивач посилається на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, судами допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Держана податкова інспекція у м.Полтаві в письмових запереченнях на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, вказуючи на те, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно з'ясовані обставини у справі та ухвалені законні судові рішення.

Відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні здійснено заміну відповідача - Державної податкової інспекції в м.Полтаві, правонаступником якої була Державна податкова інспекціїя в м.Полтаві Державної податкової служби, її правонаступником - Державною податковою інспекцією в м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві за податковим повідомленням-рішенням відповідача від 21.12.2009 № 0003062301/0 та складеними за результатами адміністративного оскарження первісних податковими повідомленнями-рішеннями від 11.03.2010 та № 000306231/1, від 17.05.2010 № 0003062301/2, від 29.07.2010 № 0003062301/3 податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1013083 грн. основного платежу та в сумі 1013083 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а також за податковим повідомленням-рішенням від 21.12.2009 № 000322301/0 та складеними за результатами оскарження в адміністративному порядку первісних податковими повідомленнями-рішеннями від 11.03.2010 № 0003222301/1, від 17.05.2010 № 0003222301/2, від 29.07.2010 № 0003222301/3 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 813276 грн. основного платежу та в сумі 406638 грн. штрафних (фінансових) санкцій слугували висновки планової виїзної перевірки за період з 01.07.2006 по 30.06.2009, викладені в акті від 08.12.2009 № 3298/23-1/33574712, про порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР та п. 1.3, п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, відповідно.

За висновками перевірки порушення вказаних вище норм Законів полягало в тому, що позивач неправомірно відніс до складу валових витрат та податкового кредиту витрати та податок на додану вартість, сплачені (нараховані) за операціями з придбання будівельних робіт та відвантаження товару у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК «Технологічна комплектація та будівництво» та у Товариства з обмеженою відповідальністю «Крембудінвест».

Вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 05.10.2009 директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Крембудінвест» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 та ч. 2 ст. 358 КК України, та встановлено, що це підприємство використовувалось для здійснення незаконних господарських операцій з метою протиправного формування податкового кредиту та валових витрат для підприємств-контрагентів.

Вироком Октябрського районного суду м.Полтави від 20.08.2010 директора Товариства з обмеженою відповідальністю ПК «Технологічна комплектація та будівництво» ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 2 ст. 366 КК України, та встановлено відсутність реальних фінансово-господарських операцій цього підприємства.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток валових витрат, а платником податку на додану вартість - податкового кредиту з такого податку необхідно застосовувати положення ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР та п.п. 7.2, 7.4, 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР, якими регламентувався порядок визначення валових витрат та податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин та якого платник податків (покупець) зобов'язаний був дотримуватися і за умови порушення якого, формування валових витрат та податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Водночас наявність законодавчо визначених обставин для формування валових витрат та податкового кредиту є обов'язковою, але не є безумовною підставою для визнання правомірності такого формування за умови якщо господарські операції не мали реального характеру, а покупець складав первинні документи з метою незаконного отримання податкових вигод.

Господарська операція має бути не тільки документально оформленою, а й повинна об'єктивно призвести до зміни складу активів платника податків.

З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставин, які свідчать про те, що контрагенти позивача були створені з метою здійснення протиправної діяльності, яка полягала у вчиненні нереальних господарських операцій та оформленні на такі операції первинних документів з метою незаконного отримання податкових вимог, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, оскаржуваних судових рішень - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Онікс Буд» залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю. І. Цвіркун