ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.07.2014 року Справа № 912/168/13-г
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.
при секретарі - Малик С.О.
за участю прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області Карпенко О.І., посвідчення № 017866 від 19.06.14р.
та представників сторін:
від позивача Ягодзинська К.С., представник, довіреність №362 від 20.01.2014р.,
від відповідача представник не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Кіровоградської області
на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2014 року у справі № 912/168/13-г
за позовом прокурора Голованівського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Аграрний фонд України, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Урожай", с. Молдовка Голованівського району Кіровоградської області
про стягнення 369 515,70 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
У січні 2013 року Прокурор Голованівського району Кіровоградської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Аграрного фонду України про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Урожай" 321 318,00 грн. 20% штрафу за невиконання форвардного біржового контракту № 763 Ф від 24.05.2012 року на закупівлю Аграрним фондом зерна, про стягнення пені у розмірі 0,1% на суму 99 608,58 грн., штрафу у розмірі 7% на суму 112 461,30 грн. та 3% річних у сумі 8 187,01 грн., а всього 541 574,89 грн.
В подальшому заявою від 17.04,2013 року прокурор зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 369 515,70 грн., з яких: 20% штрафу у розмірі 321 318,00 грн. та пеня у розмірі 0,1% на суму 48 197,70 грн.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2014 року у даній справі (колегія суддів у складі: головуючий суддя Поліщук Г.Б., судді Глушкова М.С., Кабакова В.Г.) в задоволенні позову було відмовлено у повному обсязі.
Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для притягнення до відповідальності та нарахування штрафних санкцій відповідачу за невиконання зобов'язань щодо поставки товару за контрактом № 763Ф від 24.05.2012 року.
Суд зазначив, що:
- позивачем попередня оплата за контрактом була перерахована з порушенням обумовлених сторонами строків;
- відповідно до ст.612 ЦК України внаслідок прострочення зобов'язання втратило інтерес для відповідача;
- на момент звернення прокурора з даним позовом до господарського суду зобов'язання припинилося в силу вимог ст. 615 ЦК України за законом згідно статей 538, 693 ЦК України.
Не погоджуючись з рішенням суду, заступник прокурора Кіровоградської області звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на неправильне застосування господарським судом норм матеріального права. Суд, на думку скаржника, необґрунтовано не взяв до уваги ту обставину, що Аграрний фонд виконав умови контракту та вчасно склав реєстр бюджетних зобов'язань, а несвоєчасне перерахування бюджетних коштів сталося не з вини позивача.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
З матеріалів справи вбачається, 24.05.2012 року між Аграрним фондом (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою "Урожай" (продавець) було укладено форвардний біржовий контракт №763Ф, відповідно до якого продавець зобов'язався передати покупцю у власність товар: пшеницю м'яку 3 класу, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його у кількості 892,550 тон, за ціною 1800,00 грн. за тонну; всього на загальну суму 1 606 590,00 грн.
Умовами контракту сторони
- встановили строк поставки товару - до 01.11.2012 року (п. 2.1 контракту);
- узгодили порядок розрахунків, відповідно до якого покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладання контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язався перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50% від суми контракту, тобто до 27.05.2012 року (п. 5.1);
- визначилися, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обв'язку, відмовитися від його виконання частково або у повному обсязі (п.6.7);
- дійшли згоди щодо відповідальності сторін. Так, згідно з п. 7.2 контракту за невиконання продавцем умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф в розмірі 20% вартості непоставленого товару. А у разі невиконання покупцем пункту 5.1 та невиконання продавцем п.2.1 контракту, з продавця стягується пеня в розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково стягується штраф у розмірі 7% указаної вартості (п.7.5);
- визначилися, що контракт набирає чинності після його підписання сторонами та реєстрації на Аграрній біржі та діє до 01.12.2012 року (п.10.3).
Матеріалами справи підтверджено, що фактично позивач перерахував авансовий платіж в сумі 803 295,00 грн. на рахунок відповідача лише 20.07.2012 року, що підтверджується платіжним дорученням № 1151 від 02.07.2012 року.
19.07.2012 року та 24.07.2012 року відповідачем були надіслані позивачу повідомлення про відмову від виконання зобов'язань з поставки товару за контрактом № 763Ф, якими в порядку, визначеному ст.ст. 538, 612, 693 Цивільного кодексу України та п. 6.7 контракту відповідач повідомив позивача, що в зв'язку з простроченням (несвоєчасним виконанням) покупцем своїх зобов'язань по здійсненню попередньої оплати за товар, визначеним п.5.1 контракту, виконання зобов'язань по поставці (передачі) товару покупцю за контрактом втратило інтерес для продавця, внаслідок чого останній відмовляється від прийняття виконання зобов'язання покупця по оплаті товару за контрактом.
07.11.2012 року відповідач повернув позивачу суму авансового платежу в розмірі 803 295,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №162.
Колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду про відмову в позові є обгрунтованим з огляду на наступне:
Відповідно до п. 14.1.45.5 ст. 14 Податкового кодексу України форвардний контракт - це цивільно-правовий договір, яким продавець зобов'язується в майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.
Предметом форвардного контракту, укладеного між сторонами, є закупівля сезонної сільськогосподарської продукції - зерна.
Форвардні закупівлі здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України "Про державну підтримку сільського господарства України" і "Про зерно та ринок зерна в Україні".
Як правомірно дійшов висновку господарський суд, форвардні закупівлі зерна є однією із програм державної підтримки сільського господарства, в межах якої здійснюється поновлення державного інтервенційного (закупівельного) фонду за мінімальними цінами, встановленими на відповідний маркетинговий період, та забезпечується виробникам часткове фінансування посівів та збут продукції по договірній ціні. Укладання форвардних контрактів дає можливість виробникам сільгосппродукції завчасно отримати необхідні оборотні кошти для проведення посівної компанії, ще до збору врожаю, тобто профінансувати вирощування врожаю зернових.
За своєю правовою природою форвардний контракт являється договором купівлі-продажу.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 3 статті 612 ЦК України передбачено, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитись від прийняття виконання та вимагати відшкодування збитків.
В статті 693 ЦК України закріплені положення щодо попередньої оплати договору. Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором купівлі-продажу, - у строк визначений відповідно до ст.530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Норма зазначеної статті має прямий відсил до ст. 538 ЦК України - в разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати. При цьому, з тексту даної статті вбачається, що під "невиконанням" розуміється не здійснення покупцем оплати в строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Статтею 538 ЦК України визначено поняття зустрічного виконання зобов'язання. Так, виконання свого обов'язку однією із сторін до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
З наведеною нормою кореспондуються умови п. 6.7 укладеного сторонами форвардного контракту, в якому сторони узгодили, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до умов контакту позивач повинен був перерахувати кошти на поточний рахунок відповідача до 27.05.2012 року, проте фактично оплата була здійснена 20.07.2012 року (майже два місяця поспіль від обумовленого контрактом строку), що є порушенням умов контракту з боку позивача.
Скориставшись правом, наданим положеннями цивільного законодавства та умовами контракту, відповідач відмовився від прийняття виконання та від виконання свого зобов'язання з поставки товару, надіславши позивачу відповідні листи від 19.07.2012 року та від 24.07.2012 року.
Згідно статті 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
За приписами ч.3 статті 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним, або зміненим. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, як це визначено в ч. 2 ст. 653 ЦК України.
За вказаних обставин правові підстави для застосування до відповідача санкцій, передбачених п. 7.2 та п. 7.5 контракту №763 Ф, відсутні.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Вимоги позивача, як обґрунтовано зазначив місцевий суд, належними доказами доведені не були. Посилання скаржника на те, що Аграрний фонд виконав умови контракту - вчасно склав реєстр бюджетних зобов'язань, а несвоєчасне перерахування бюджетних коштів сталося не з вини позивача є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.
Несвоєчасне виконання умов контракту позивачем посвідчується обставинами справи:
- порядок розрахунків за контрактом передбачав сплату грошових коштів, а не складання реєстру;
- кінцевий строк сплати авансового платежу за контрактом - 27.05.2012 року; реєстр бюджетних зобов'язань за №133 складено позивачем 29.05.2012 року, подано до органів Держказначейства - 21.06.2012 року., тобто, після закінчення строку платежу.
Посилання скаржника на відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на 2013 рік не є підставою для звільнення позивача від виконання зобов'язань за контрактом № 763 Ф.
Положення чинного законодавства (ч. 2 ст. 538 ЦК України) зобов'язують сторону, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, своєчасно повідомити про це другу сторону. Аграрний фонд про відсутність бюджетного фінансування та неможливість виконання грошового зобов'язання за державним контрактом відповідача не повідомляв.
За вказаних обставин правових підстав для задоволення апеляційної скарги не убачається. Доводи апеляційної скарги не приймаються колегією суддів з огляду на вищенаведене.
З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування оспорюваного рішення являються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд-
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.05.2014 року у справі № 912/168/13-г залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А.Верхогляд
Суддя Л.М.Білецька
Суддя І.В. Тищик
Підписано в повному обсязі 28.07.2014 року.
Судове рішення № 39941725, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 22.07.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 912/168/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: