Рішення № 39939379, 22.07.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/32/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1360/2014

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І.М.

Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Девляшевського В.А., Меленко О.Є.

секретаря Капущак С.В.

з участю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення коштів за апеляційною скаргою Львівського державного університету внутрішніх справ на рішення Тисменицького районного суду від 14 березня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2014 року Львівський державний університет внутрішніх справ звернувся в суд із указаним позовом і зазначав, що в період з 01 вересня 2008 року по 30 серпня 2011 року ОСОБА_2 навчався на денній формі навчання Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ. 30 серпня 2011 року наказом №109 Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ відповідача було направлено на навчання до Львівського державного університету внутрішніх справ і на його утримання за період навчання затрачено 14007,83 грн. Згідно п.2.3.6 Договору №10/186 укладеного між сторонами 31 серпня 2008 року по 30 серпня 2012 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України відповідач зобов'язався у випадку звільнення з органів внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання, відшкодувати витрати, які були затрачені на його утримання. 31 травня 2013 року наказом №211 УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням. Посилаючись на те, що відповідач порушив п.2.3.6 Договору №10/186 укладеного між сторонами 31 серпня 2008 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, так як був звільнений з органів внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчання, просив стягнути з нього 14007 грн. 83 коп. витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі та судові витрати.

Рішенням Тисменицького районного суду від 14 березня 2014 року відмовлено Львівському державному університету внутрішніх справ у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі МВС України.

В апеляційній скарзі Львівського державного університету внутрішніх справ ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права й ухвалив незаконне рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що між Прикарпатським юридичним інститутом Львівського державного університету внутрішніх справ та Львівським державним університетом внутрішніх справ укладено договір від 02 липня 2013 року про відступлення права вимоги, тому апелянт вправі вимагати від випускників установ цедента усіх зобов'язань.

У судовому засіданні ОСОБА_2 заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Представник Львівського державного університету внутрішніх справ в судове засідання не з'явився, хоч про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що відповідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду цієї справи у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами не укладався договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України та про матеріальну відповідальність.

Висновок суд є передчасним і погодитись з ним не можна.

За змістом ст.18 Закону України «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, в період з 01 вересня 2008 року по 30 серпня 2011 року ОСОБА_2 навчався на денній формі навчання Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ. 30 серпня 2011 року до 30 серпня 2012 року наказом №109 Прикарпатського юридичного інституту Львівського державного університету внутрішніх справ відповідача було направлено на навчання до Львівського державного університету внутрішніх справ. Зазначене навчання проходило відповідно договору №10/186 від 31.08.2008 року укладеного між Прикарпатським юридичним інститутом Львівського державного університету внутрішніх справ та ОСОБА_2 (а.с.6).

Згідно договору відступлення права вимоги (цесії) від 02 липня 2013 року укладеного між Прикарпатським юридичним інститутом Львівського державного університету внутрішніх справ (Цедент) та Львівським державним університетом внутрішніх справ (Цесіонарій) п.1 додаткового договору №1 до договору відступлення права вимоги (цесії) від 02 липня 2013 року укладеного між ними Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває права вимоги Цедента, які належать йому як на час укладення цього Договору, так і тих вимог, що можуть виникнути у Цедента в майбутньому, та відповідно Цесіонарій стає кредитором за договорами про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України виконавцем котрих являється Прикарпатський юридичний інститут.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставиться.

Наказом УМВС України Львівського державного університету внутрішніх справ Прикарпатського юридичного інституту №249 від 28 липня 2008 року ОСОБА_2 зарахований на 1 -й курс громадської безпеки та соціальної політики з одночасним присвоєнням звання рядового міліції з терміном навчання 4 роки з 10 серпня 2008 року (а.с.4). Таким же наказом №109 о/с від 30 серпня 2011 року ОСОБА_2 направлений для подальшого навчання до Львівського державного університету внутрішніх справ з 30 серпня 2011 року (а.с.5).

Згідно проведеного розрахунку на утримання ОСОБА_2 у вищому навчальному закладі за період з 01.09.2008 року по 29.06.2011 та з вересня 2011 року по червень 2012 року затрачено 14007 грн.83 коп. (а.с.8,9).

Наказом УМВС України в Івано-Франківській області № 211 о/с від 31 травня 2013 року лейтенанта міліції ОСОБА_2 було звільнено у запас за власним бажанням з органів внутрішніх справ за п. »ж» ст. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Зазначених обставин відповідач не заперечує і підтверджується витягом з наказу (а.с.7).

Відповідно до п. 2.3.6. Угоди у разі звільнення з органів внутрішніх справ після закінчення навчання до встановленого 3-річного терміну з підстав, передбачених п. 3 цієї угоди - зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі за період навчання.

Враховуючи наведене, відповідно ст.526 ЦК України, ст.18 Закону України «Про міліцію» суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку відмовивши Львівському державному університету внутрішніх справ в задоволенні позову, оскільки звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_2 після закінчення навчання мало місце до встановленого 3-річного терміну встановленого п.2.3.6 Договору №10/186 укладеного між сторонами 31 серпня 2008 року по 30 серпня 2012 року про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

За правилами п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення коштів затрачених на підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

Згідно зі змістом ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Львівського державного університету внутрішніх справ задовольнити. Рішення Тисменицького районного суду від 14 березня 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Львівського державного університету внутрішніх справ на розрахунковий рахунок ЛьвДУВС 31252272210083 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 08571 995, 14007 грн.(чотирнадцять тисяч сім гривень) 83 коп. затрачених на утримання у вищому навчальному закладі та 351 грн.20 коп. судового збору.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий-суддя В.Д.Фединяк

Судді: В.А.Девляшевський

О.Є.Меленко