Ухвала суду № 39939136, 22.07.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 674/866/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Артемчук В.М.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Залімський І. Г.

судді: Смілянець Е. С. Сушко О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В :

17.06.2014р. ОСОБА_2 звернувся до Дунаєвського районного суду Хмельницької області з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та скасування постанови.

Ухвалою Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2014 року відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2014 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції залишив позов ОСОБА_2 з огляду на пропуск останнім строку звернення до адміністративного суду.

Положення щодо строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на звернення до адміністративного суду, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частина 3 статті 99 КАС України містить виключення із правила щодо застосування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. Так, згідно із даною нормою для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається із матеріалів справи позивач оскаржує дії та постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження ВП №39032841 від 14.02.2014р.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути оскаржено у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Встановлено, що в межах 10-денного строку позивач вже звертався до суду, однак ухвалою Дунаєвецького районного суду від 23.05.2014 року закрито провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України та рекомендовано звернутися із позовом до адміністративного суду.

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду зауважує, що положення ч.2 ст.206 ЦПК України та ч.2 ст.157 КАС України зобов'язують суд роз'яснити позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи, якщо провадження по такій справі закрито з огляду на неможливість розгляду справи в обраній позивачем формі судочинства. Разом з цим, в ухвалі Дунаєвецького районного суду від 23.05.2014 року вказано лише, що позивачеві слід звернутись до адміністративного суду, без вказівки на те, до підсудності якого суду належить дана справа.

Внаслідок вказаної неповноти роз'яснення судом першої інстанції правил підсудності, позивач звернувся із адміністративним позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду, однак ухвалою суду від 06 червня 2014 року, яку отримав 10 червня 2014 року, адміністративний позов повернуто ОСОБА_2 та рекомендовано звернутися до Дунаєвецького районного суду.

В силу ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала

Тобто, встановивши факт пропуску особою строку звернення до суду, суд має вжити заходів щодо з'ясування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та встановити чи були ці причини поважними.

З матеріалів справи вбачається, що в позовній заяві ОСОБА_2 заявляв клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Однак, суд першої інстанції не вжив достатніх заходів для з'ясування поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України „Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Отже, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст.8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо залишення позову без розгляду.

Згідно із ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, так як прийняте з порушення норм права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дунаєвського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії та скасування постанови, - скасувати.

Справу направити до Дунаєвського районного суду Хмельницької області для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Смілянець Е. С.

Сушко О.О.