Ухвала суду № 39939066, 23.07.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Друзенко Н.В.

Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.

УХВАЛА

іменем України

"23" липня 2014 р. Справа № 817/226/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Одемчука Є.В.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Городнюк В. М. ,

за участю представника відповідача Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" березня 2014 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003731742 та №0003721742 від 21.08.2013 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19 березня 2014 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ Міндоходів в Рівненській області №0003731742 від 21.08.2013 року в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на 7308,00 грн., в тому числі: 4872,00 грн. - за основним платежем та 2436,00 грн. - за штрафними санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному ГУ Міндоходів в Рівненській області №0003721742 від 21.08.2013 року в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності" на 47019,96 грн., в тому числі: 31346,64 грн. - за основним платежем та 15673,32 грн. - за штрафними санкціями.

Не погоджуючись з даною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги в межах ст. 195 КАС України, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 11 липня по 31 серпня 2013 року відповідачем проведено планову документальну перевірку позивача на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами вказаної перевірки, складено акт №176/2959910172/17-100 від 07.08.2013 року.

На підставі результатів вказаної перевірки 21.08.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0003731742, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на 19004,57 грн., в тому числі 12669,71 грн. - за основним платежем та 6334,86 грн. - за штрафною (фінансовою) санкцією та податкове повідомлення - рішення №0003721742, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності" на 65333,33 грн., в тому числі 43555,55 грн. - за основним платежем та 21777,78 грн. - за штрафною (фінансовою) санкцією.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає.

Щодо операції з придбання чорносливу.

Встановлено, що позивачем до складу валових витрат за 2012 рік віднесено, в тому числі, витрати в сумі 24360,00 грн. до складу податкового кредиту - ПДВ в сумі 4872,00 грн. по операціях з придбання чорносливу.

Факт виконання договору з придбання чорносливу у ПП ОСОБА_5 підтверджуються податковою та видатковою накладними, довідкою про взаєморозрахунки з постачальником, доказами подальшого використання позивачем придбаного чорносливу у господарській діяльності, шляхом реалізації чорносливу ТОВ "Альянс Маркет".

Також, встановлено, що позивачем до складу валових витрат за 2012 рік віднесено витрати у розмірі 160032,57 грн. по операціям з придбання товарів у ТОВ "Сімба Дніпро".

Факт виконання договору купівлі-продажу №7 від 01.09.2012 року укладеного з ТОВ "Сімба Дніпро" підтверджуються платіжними дорученнями, накладними та доказами подальшого використання позивачем придбаного товару у господарській діяльності.

В силу вимог п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Усі господарські операції позивача з придбання вищевказаних товарів підтверджені первинними документами відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Отже, виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські операції позивача з придбання товарів у ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Сімба Дніпро" повністю підтверджені належним чином оформленими первинними документами, на підставі яких здійснюється податковий облік, як належним чином підтверджений і факт використання придбаних товарів в рамках господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України.

Так, згідно п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Усі господарські операції підтверджені первинними документами позивача відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Зазначені документи, підтверджують взаємовідносини позивача по вищевказаних контрагентах, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для даного виду господарських операцій, містять необхідні відомості про господарську операцію, підтверджують реальність руху активів учасників правовідносин, а відтак є первинними в розумінні закону.

Посилання відповідача на відсутність товарно - транспортних накладних є безпідставним , оскільки оформлення та наявність товарно-транспортної накладної не є обов'язковим для цілей податкового обліку та не є підставою для висновку про відсутність господарських операцій між суб'єктами господарювання.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення №0003731742 та №0003721742 від 21.08.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання на 7308,00 грн. та в частині збільшення суми грошового зобов'язання на 47019,96 грн. є протиправним та підлягають скасуванню.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "19" березня 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Є.В.Одемчук

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Г.І. Майор

З оригіналом згідно: суддя _______ Є.В.Одемчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "23" липня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

4-третій особі: - ,