Постанова № 39938939, 20.06.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2014 року 15:20 № 826/6586/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"

до

Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області

про

визнання протиправною та скасування постанови №380 від 16.04.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області, (далі - відповідач), про визнання протиправною та скасування постанови №380 від 16.04.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що постанова №380 від 16.04.2014 р. є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки ТОВ "Епіцентр К" належним чином виконує вимоги законодавства щодо надання споживачам необхідної, доступної та своєчасної інформації, в силу чого, відсутні підстави для застосування стягнень, накладених оскаржуваною постановою.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржувана постанова №380 від 16.04.2014 р. є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України.

В судове засідання 10.06.2014 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена планова перевірка будівельно-господарського гіпермаркету "Епіцентр К" м. Кіровограда ТОВ "Епіцентр К" за адресою: м. Кіровоград, вул. Попова, 8, з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, за наслідками якої був складений Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 24.03.2014 р. №42 (надалі – Акт перевірки №42).

З Акту перевірки №42 вбачається, що відповідачем встановлені наступні порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів:

- реалізація 35 партій товару - позиції 1-35 додатку №7 до Акту перевірки №42 без необхідної, доступної, доступної та своєчасної інформації про продукцію, чим порушено ч.1 ст.15 ЗУ "Про захист прав споживачів", п.21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. №833, (надалі – Порядок №833);

- реалізація 12 партій товару - позиції 36-48 додатку №7 до Акту перевірки №42, що підлягають обов'язковій сертифікації на території України, але у документах, згідно яких його передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності, чим порушено ст.6 ЗУ "Про захист прав споживачів", п.18 Порядку №833;

- реалізація 13 партій товару - позиції 49-62 додатку №7 до Акту перевірки №42, що не відповідає вимогам нормативних документів, чим порушено ст.6 ЗУ "Про захист прав споживачів", п.17 Порядку №833.

Крім того, Акт перевірки №42 містив припис, яким: заборонялась реалізація продукції у разі відсутності сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності такої продукції, якщо її внесено до переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації (рядки позицій №36-48); припинено відвантаження і реалізація товарів, які не відповідають вимогам нормативних документів, додержання яких відповідно до законодавства є обов’язковим, до усунення суб’єктами господарювання, виявлених недоліків (рядки позицій №49-62); зобов’язувалось усунути інші недоліки, що зазначені в Акті перевірки №42 (рядки позицій №1-35).

На підставі Акту перевірки №42 відповідачем було прийнята Постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 16.04.2014 р. №380 (надалі – Постанова №380), якою до позивача застосовано штраф у розмірі 179938,97 грн.

Вважаючи зазначену вище Постанову №380 такою, що порушує законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Законом України "Про захист прав споживачів" №1023-XII, (далі – Закон №1023-XII), врегульовано відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про захист прав споживачів" спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Відповідно до Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року № 206, територіальними органами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів є інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів” споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція;

3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування (частина друга статті 15 Закону України “Про захист прав споживачів”).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Положеннями п.п.17, 18 та 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правила торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 р. №833, забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, етикетування або інструкції про їх застосування (в установлених випадках), а також належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема які засвідчують їх якість та безпеку. У документах на товари, що підлягають обов'язковій сертифікації, повинні зазначатися реєстраційні номери сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності. Суб'єкт господарювання зобов'язаний надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Згідно статті 23 Закону України “Про захист прав споживачів” у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за:

- реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 3 частини першої статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів");

- відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (пункт 7 частини першої статті 23 Закону України “Про захист прав споживачів”).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб`єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, визначає Порядок проведення перевірок у суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов`язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджений Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.03.2012р. № 310.

Відповідно до п. 3.2. вищевказаного Порядку, при описі виявлених порушень вимог законодавства повинні бути зазначені нормативно-правові акти чи нормативні документи, вимоги яких порушені, їх повне найменування та реєстраційний номер. Зміст порушення має бути конкретизований та викладений відповідно до норм законодавства. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів та документів не допускаються. Опис порушень закінчується аргументованими висновками з посиланням на відповідні законодавчі, нормативно-правові акти та нормативні документи.

Суд звертає увагу, що всупереч вищевказаним нормам законодавства України, відповідачем складено акт, де не конкретизовано зміст та суть порушення, допущено довільне трактування та викладення вимог нормативно-правових актів, аргументовані висновки не містять посилання на конкретну частину та пункт статті закону, вимоги якого порушено, а містять повністю посилання на всю статтю закону, в силу чого, неможливо конкретизувати суть порушення.

Безпідставним є посилання відповідача на відсутність реєстраційних номерів сертифіката відповідності на документах, згідно з якими продукція передана на реалізацію, а саме в видаткових накладних на товар, що підтверджується наданими позивачем до суду документами.

На підтвердження відсутності порушень вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів при реалізації продукції, зазначеної в додатку №7 до Акту перевірки №42, позивачем були надані фотокопії інформаційних стікерів, що містять назву та місце виробника товару, копії сертифікатів відповідності, гігієнічного висновку на товар та висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи, а також інструкції по використанню.

З наданих позивачем фотокопій інформаційних табличок в місцях продажу товарів вбачається, що вони містять встановлений законом перелік інформації.

Крім того, суд приймає також до уваги доводи позивача відносно того, що у ТОВ “Епіцентр К” наявна єдина інформаційна служба, яка надає споживачам інформаційну підтримку стосовно товарів, послуг та роботи товариства за телефонною лінією (044)206-26-00, що вказує на можливість отримання безоплатної інформації про товар засобом дистанційного зв’язку.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість висновків Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області відносно того, що позивач здійснює реалізацію товарів без своєчасної, необхідної, достовірної інформації про товар та без номерів сертифікатів вказаних у супровідних документах.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість винесення Постанови №380.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 16.04.2014 р. №380.

3. Судові витрати в сумі 359,88 грн. (триста п'ятдесят дев'ять гривень вісімдесят вісім копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (ідентифікаційний код 32490244) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко