Постанова № 39938720, 18.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2014 року 810/4158/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Рось» до Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві, Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України в місті Києві про вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Рось" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві, Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про скасування припису Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві від 12.01.2011 №34; визнання протиправною бездіяльність Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві та Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві щодо ухилення від вчинення дій щодо утилізації (знищення) 139 тонн м'яса птиці механічного обвалювання, мороженого, яке зберігається в морозильних камерах філії ПП "Рось" - Холодокомбінат, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34 та надання дозволу ПП "Рось" на проведення утилізації (знищення) 139 тонн м'яса птиці механічного обвалювання, мороженого, яке зберігається в морозильних камерах філії ПП "Рось" - Холодокомбінат, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що непридатні для споживання харчові продукти, які належать ТОВ «Продукти харчування» і підлягають знищенню з 2008 року по теперішній час не знищені власником та без належної на те правової підстави зберігаються у складських приміщеннях ПП «Рось». Оскільки, відповідачі, всупереч вимогам законодавства, не вчиняють жодних дій з метою знешкодження неякісної та небезпечної продукції шляхом її знищення, позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить суд надати позивачеві дозвіл на вчинення таких дій.

Відповідачі позов не визнали, заперечення надали суду у письмовій формі та просили суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказали, що ними постійно вживаються всі необхідні заходи та дії з метою забезпечення стійкого епізоотичного, епідемічного та ветиринарно - санітарного благополуччя столиці, здійснення ветиринарно - санітарного контролю та нагляду за виробництвом безпечної і якісної продукції тваринного походження, а відтак, твердження позивача про протиправну бездіяльність відповідачів є необґрунтованими.

Крім цього, відповідно до чинного припису Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві від 12.01.2011 №34 позивачеві заборонено переміщення Продукції без письмового погодження уповноважених посадових осіб ветеринарної медицини м. Києва; зазначено, що у разі необхідності переміщення Продукції поставити до відома представників державної ветеринарної служби м. Києва; при вирішенні питання щодо утилізації Продукції відвантаження її проводити лише з дозволу, в присутності та при супроводі уповноважених посадових осіб державної ветеринарної медицини Головного управління ветмедицини та відділу ветеринарної міліції.

У судове засідання, призначене на 18.03.2014 сторони не з'явились. Разом з цим, матеріали справи містять їх клопотання про розгляд справи за відсутності повноважних представників сторін.

У зв'язку з цим та беручи до уваги положення статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ПП «Рось», код ЄДРПОУ 32191954, місцезнаходження: 09000, Київська обл., Сквирський район, місто Сквира, вул. Р. Люксембург, будинок 14, зареєстроване як юридична особа 31.01.2003.

23 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Купець» та Державним підприємством «Ресурспостач» укладений договір відповідального зберігання № 48 зб., згідно з яким ТОВ «ТД «Купець» зобов'язувалось зберігати м'ясо птиці механічного обвалювання, мороженого, вагою 139 тон., виготовленого компанією «POLSKAMP" SP zo.o; PL 1417060 WE, Польща, переданого від ДП «Ресурспостач».

Для зберігання м'яса птиці, між ТОВ «ТД «Купець» та позивачем в особі Філії «Холодокомбінат № 4» Приватного підприємства «Рось» укладені Договори оренди: № 114/1 від 29 травня 2008 року; № 140/1 від 08 вересня 2008 року; № 108/1 від 01 січня 2010 року, відповідно до умов яких позивач передав для розміщення продуктів харчування, а ТОВ «ТД «Купець» прийняв в оренду частину морозильних камер № 46, № 24 та № 32, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34. (а.с. 7-17).

08 червня 2008 року на підставі договору купівлі - продажу, укладеного між ДП «Ресурспостач» та ПП «Продукти харчування», ПП «Продукти харчування» набуло у власність м'ясо птиці механічного обвалювання, мороженого, вагою 139 тон., виготовленого компанією «POLSKAMP" SP zo.o; PL 1417060 WE, Польща, що зберігалося ТОВ «ТД «Купець» у морозильних камерах № 46, № 24 та № 32 позивача за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34.

Як вбачається із заперечень Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві, за результатами перевірки складських приміщень, орендованих ТОВ «ТД «Купець» у позивача, інспектором відділу ветеринарної міліції ГУ МВС України в м. Києві був складений припис № 34 - 358 від 23.07.2008, за яким ТОВ «ТД «Купець» приписано: заборону будь - якого переміщення продукції з території камери № 4 ПП «Рось» по вул. Ак. Білецького, 34 до вирішення питання згідно чинного законодавства; вищезазначеною продукцією поступити згідно вимог чинного законодавства, зокрема, вимог статті 36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів; не допускати обігу такої продукції у майбутньому (а.с. 95).

Не погоджуючись із означеним приписом ТОВ «ТД «Купець» звернулось до суду з позовом до Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві, Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України в м. Києві про визнання протиправним та скасування припису від 23.07.2008 №34-358.

26 грудня 2011 року відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-13109/11/2670 у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Купець» відмовлено повністю.

Згідно рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при виконавчому органі Київради (Київській міській державній адміністрації), оформленого Протоколом № 1 від 12.12.2008, вилучена продукція тваринного походження, а саме м'ясо механічного обвалювання виробництва Польщі у кількості 139 000 кг, відноситься до неякісної та небезпечної продукції для життя і здоров'я людини. ПП «Продукти харчування» зобов'язано забезпечити проведення лабораторних досліджень вищевказаної продукції тваринного походження та за наслідками або провести її технічну утилізацію, або згодувати тваринам, згідно вимог чинного законодавства.

З метою недопущення незаконного використання небезпечного товару, Відділом ветеринарної міліції ГУ МВС України в м. Києві був складений Припис № 34-237 від 12 квітня 2011 року про заборону Філії ПП «Рось» переміщення продукції. Вказаним приписом: заборонено переміщення Продукції без письмового погодження уповноважених посадових осіб ветеринарної медицини м. Києва; зазначено, що у разі необхідності переміщення Продукції поставити до відома представників державної ветеринарної служби м. Києва; при вирішенні питання щодо утилізації Продукції відвантаження її проводити лише з дозволу, в присутності та при супроводі уповноважених посадових осіб державної ветеринарної медицини Головного управління ветмедицини та відділу ветеринарної міліції.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, даний припис підписано особисто громадянином ОСОБА_1

Оскільки, ПП «Продукти харчування» не виконало своїх зобов'язань щодо проведення технічної утилізації своїх непридатних для споживання харчових продуктів, безпідставно утримує їх в морозильних камерах позивача за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд.34, ПП «Рось», з метою утилізації непридатних для споживання харчових продуктів, 20.11.2012 звернулось до Відділу ветеринарної міліції ГУ МВС України в м. Києві про скасування припису № 34-237 від 12 квітня 2011 року.

В обґрунтування неможливості скасування припису № 34-237 від 12 квітня 2011 року та утилізації непридатних для споживання харчових продуктів власними силами позивача, Відділом ветеринарної міліції ГУ МВС України в м. Києві зазначено, що власником продукції є ПП «Продукти харчування», державна реєстрація якого, як юридичної особи, не скасована. Тому, до моменту остаточного визначення власника продукції чи прийняття рішення відповідним органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування про проведення утилізації за рахунок місцевого бюджету, переміщення продукції неможливе та, як наслідок, відсутні правові підстави для скасування припису № 34-237 від 12 квітня 2011 року.

У ході розгляду справи позивачем не доведено, а судом не встановлено факту скасування державної реєстрації ПП «Продукти харчування», як юридичної особи навіть станом на дату розгляду справи по суті заявлених позовних вимог та прийняття рішення.

Не погоджуючись із приписом № 34-237 від 12.04.2011, вважаючи бездіяльність відповідачів щодо не вчинення жодних дій з метою утилізації непридатних до споживання харчових продуктів протиправною та надання судом дозволу на утилізацію зазначених харчових продуктів позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2014 позовні вимоги позивача в частині скасування припису Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві від 12.01.2011 №34; визнання протиправною бездіяльність Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві та Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві щодо ухилення від вчинення дій щодо утилізації (знищення) 139 тонн м'яса птиці механічного обвалювання, мороженого, яке зберігається в морозильних камерах філії ПП "Рось" - Холодокомбінат, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34, залишено буз розгляду.

А відтак, у межах даного провадження підлягають розгляду позовні вимоги щодо надання судом дозволу ПП "Рось" на проведення утилізації (знищення) 139 тонн м'яса птиці механічного обвалювання, мороженого, яке зберігається в морозильних камерах філії ПП "Рось" - Холодокомбінат, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у цій частині, суд зазначає наступне.

Відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів, правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються регулюються Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів».

Статтею 20 зазначеного Закону особам, які займаються діяльністю з виробництва або введення в обіг харчових продуктів, забороняється виробляти та/або вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані харчові продукти.

Забороняється також обіг об'єктів санітарних заходів, якщо ці об'єкти: 1) небезпечні; 2) непридатні до споживання; 3) неправильно марковані; 4) не зареєстровані або не затверджені відповідно до положень цього Закону або містять харчові добавки, ароматизатори, які не зареєстровані відповідно до цього Закону; 5) не відповідають технічним регламентам; 6) завезені на територію України контрабандно; 7) дата споживання "Вжити до" яких минула (частина 2 статті 36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів»).

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, м'ясо птиці механічного обвалювання, морожене, вагою 139 тонн, виготовлене компанією «POLSKAMP" SP zo.o; PL 1417060 WE, Польща, яке зберігається у морозильних камерах позивача за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд.34 та належить ПП «Продукти харчування», є неякісним та небезпечним для життя і здоров'я людини харчовим продуктом непридатним для споживання та підлягає вилученню.

Відповідно до статті 5 Закону України Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», ветеринарна служба здійснює державний контроль та державний нагляд за такими харчовими продуктами (далі - харчові продукти, підконтрольні ветеринарній службі): необроблені харчові продукти тваринного походження на потужностях (об'єктах) з їх виробництва; усі рослинні продукти, сільськогосподарська продукція та необроблені харчові продукти тваринного походження, що продаються на агропродовольчих ринках. Ветеринарна служба здійснює державний контроль за виробництвом і готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних, молокопереробних підприємствах, які використовують необроблені харчові продукти тваринного походження як сировину, та підприємствах гуртового зберігання необроблених харчових продуктів тваринного походження.

Згідно статті 7 вищевказаного Закону, ветеринарна служба проводить державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд на потужностях (об'єктах) для вирощування (виробництва) тварин, необроблених харчових продуктів тваринного походження та обігу сільськогосподарської продукції і видає відповідні ветеринарні документи, що засвідчують їх ветеринарно-санітарний стан.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про ветеринарну медицину», державні інспектори ветеринарної медицини, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний нагляд, мають право видавати накази, розпорядження та приписи про обов'язкові для виконання ветеринарно-санітарні заходи (включаючи забій, вимушений забій тварин, знешкодження, утилізацію або знищення товарів, дотримання процедур переробки, утилізації або знищення об'єктів, якщо вони є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, або в разі виникнення підозри, що ці об'єкти заражені чи є носіями хвороб, що підлягають повідомленню, чи містять забруднюючі речовини, радіонукліди в кількостях, які перевищують максимальні рівні залишків).

Цим же Законом визначено, що припис - обов'язкова до виконання письмова вимога державних інспекторів ветеринарної медицини України, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міст, районів, регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, що надається юридичним і фізичним особам з метою припинення виявленого порушення законодавства з питань ветеринарної медицини та усунення його наслідків.

Право на вилучення продукції передбачено і статтею 7 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції», згідно якого спеціально уповноважені органи виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпечністю продукції, на підставі результатів відповідних перевірок видають у межах своїх повноважень обов'язкові для виконання власником продукції рішення про вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції і подальше поводження з нею.

Як встановлено судом, Відділом ветеринарної міліції ГУ МВС України в м. Києві був складений Припис № 34-237 від 12 квітня 2011 року про заборону ПП «Рось» переміщення продукції.

Вказаним приписом заборонено переміщення Продукції без письмового погодження уповноважених посадових осіб ветеринарної медицини м. Києва; зазначено, що у разі необхідності переміщення Продукції поставити до відома представників державної ветеринарної служби м. Києва; при вирішенні питання щодо утилізації Продукції відвантаження її проводити лише з дозволу, в присутності та при супроводі уповноважених посадових осіб державної ветеринарної медицини Головного управління ветмедицини та відділу ветеринарної міліції.

Крім цього, державним інспектором ГУВМ в м. Києві Сиротою С.І., інспектором відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів ГУМВС в м. Києві Піцем А.М., лікарем Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві Герасимчук Т.В. в присутності старшого прокурора Солом'янського району Висоцького М.В. в межах своєї компетенції 12.04.2011 та 26.05.2011 проведено обстеження камери № 46 позивача.

За результатами обстеження складені відповідні акти, в яких зазначено, що вилучена продукція приблизно вагою 139 тонн знаходиться в камері, температурні режими зберігання дотримуються.

В силу положень частин п'ятої та шостої статті 36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» вилучені харчові продукти, які неможливо повернути в обіг, використовуються для інших, ніж споживання людьми, цілей або підлягають знищенню у порядку, встановленому законом. Знищення харчових продуктів, повернення їх в обіг для споживання людиною або для інших, ніж споживання людиною, цілей здійснюється виробником (власником) за його рахунок. Порядок знищення харчових продуктів або умови, які повинні виконуватися для повернення їх в обіг для споживання людиною або для інших, ніж споживання людиною, цілей, встановлюються відповідним головним санітарним лікарем або головним ветеринарним інспектором.

Правові та організаційні засади вилучення з обігу, переробки, утилізації, знищення або подальшого використання неякісної та небезпечної продукції з метою недопущення негативного впливу такої продукції на життя, здоров'я людини, майно і довкілля, встановлюються Законом України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції».

Спеціально уповноважені органи виконавчої влади, які здійснюють державний контроль і нагляд за якістю та безпечністю продукції (далі - спеціально уповноважені органи виконавчої влади), на підставі результатів відповідних перевірок видають у межах своїх повноважень обов'язкові для виконання власником продукції рішення про вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції і подальше поводження з нею (стаття 7 Закону України «Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції»).

Статтею 20 зазначеного закону встановлено, що оплата робіт, пов'язаних з переробкою, утилізацією, знищенням або подальшим використанням вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції, здійснюється власниками цієї продукції.

Водночас, як встановлено судом, вилучене з обігу м'ясо птиці механічного обвалювання, мороженого, вагою 139 тонн, виготовленого компанією «POLSKAMP" SP zo.o; PL 1417060 WE, Польща, які зберігаються в морозильних камерах за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд.34, належить на праві власності ПП «Продукти харчування».

Як вбачається із наявних у матеріалах справи витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на дату розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, щодо ПП «Продукти харчування» у 2009 році порушено справу про банкрутство.

Жодних доказів, які б свідчили про те, що ПП «Продукти харчування» припинило свою господарську діяльність суду не надано.

Згідно рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при виконавчому органі Київради (Київській міській державній адміністрації), оформленого Протоколом № 1 від 12.12.2008 року, ПП «Продукти харчування» зобов'язано провести її технічну утилізацію, або згодувати тваринам, згідно вимог чинного законодавства.

А відтак, у суду не виникає сумніву про виникнення саме у ПП «Продукти харчування», як власника продукції, а не у позивача, зобов'язання зі знищення непридатних для споживання харчових продуктів за свій рахунок.

Позивачем не надано суду жодного доказу щодо прийняття рішення у встановленому законодавством порядку про визнання безхазяйним даного майна.

Суду не надано жодних доказів, про звернення позивача до ПП «Продукти харчування» з вимогою здійснити відповідні заходи на знищення даної продукції.

Крім цього, суд неодноразово звертав увагу позивача на те, що ним невірно обрано спосіб захисту порушеного права шляхом надання саме судом дозволу ПП "Рось" на проведення утилізації (знищення) 139 тонн м'яса птиці механічного обвалювання, мороженого, яке зберігається в морозильних камерах філії ПП "Рось" - Холодокомбінат, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34. Однак, позивач наполягав саме на даних позовних вимогах.

Водночас, способи захисту, а отже, й потенційні вимоги, з якими позивач може звернутися до суду, встановлені відповідними законами.

При виборі способу захисту права необхідно врахувати специфіку права та характер його порушення. Захист права судом відбувається з урахуванням установлених законом меж здійснення суб'єктивного права на захист і компетенції суду.

Компетенція адміністративного суду визначена положеннями статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до положень статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Тобто, інші вимоги можуть міститись виключно в адміністративних позовах суб'єктів владних повноважень (зупинення операцій, надання дозволів тощо).

Суд звертає увагу, що даний перелік є вичерпним та не допускає неоднозначного та множинного тлумачення.

Крім цього, вказана норма кореспондується з пунктом 4 частини першоїстатті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у позовній заяві зміст позовних вимог викладається згідно з ч. 4 - 5 статті 105 цього Кодексу.

Тобто, позивач повинен формулювати вимоги саме так, як зазначено у статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України. І лише суб'єкт владних повноважень може вийти за межі, встановлені положеннями статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд може захистити право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Разом з цим, жодним законом, який регулює дані правовідносини, не визначено право особи, на зберіганні у якої знаходиться майно, без будь-яких погоджень із його власником, у даному випадку ПП «Продукти харчування», розпоряджатись майном, яке йому не належить.

Чинне законодавство не передбачає повноважень саме, у межах даного провадження та судочинства, надавати будь-який дозвіл на реалізацію майна, яке не перебуває у власності суб'єкта господарювання, у даному випадку, позивача.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх дій не звільняє позивача від обов`язку доказування власних тверджень чи заперечень.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, обраний спосіб відновлення порушеного права не відповідає положенням статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак, вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 березня 2014 року

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

18 березня 2014 року 810/4158/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Рось» до Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві, Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України в місті Києві про скасування припису, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Рось" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві, Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про скасування припису Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві від 12.01.2011 №34; визнання протиправною бездіяльність Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві та Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві щодо ухилення від вчинення дій щодо утилізації (знищення) 139 тонн м'яса птиці механічного обвалювання, мороженого, яке зберігається в морозильних камерах філії ПП "Рось" - Холодокомбінат, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34 та надання дозволу ПП "Рось" на проведення утилізації (знищення) 139 тонн м'яса птиці механічного обвалювання, мороженого, яке зберігається в морозильних камерах філії ПП "Рось" - Холодокомбінат, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що непридатні для споживання харчові продукти, які належать ТОВ «Продукти харчування» і підлягають знищенню з 2008 року по теперішній час не знищені власником та без належної на те правової підстави зберігаються у складських приміщеннях ПП «Рось». Оскільки, відповідачі, всупереч вимогам законодавства, не вчиняють жодних дій з метою знешкодження неякісної та небезпечної продукції шляхом її знищення, позивач вважає таку бездіяльність протиправною.

Крім того, позивач вказує, що припис Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві від 12.01.2011 №34, відповідно до якого ПП «Рось» заборонено переміщення непридатних для споживання харчових продуктів зі складських приміщень, є таким, що безпідставно обмежує право позивача на користування своєю власністю, а відтак, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачі позов не визнали, заперечення надали суду у письмовій формі та просили суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказали, що оскаржуване рішення прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідачі діяли в межах повноважень, наданих їм законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Крім того, оскаржуваний припис не скасовує дію попереднього припису № 34-358 від 23.07.2008, оскільки відповідальними за виконання приписів є керівники різних юридичних осіб. Більш того, відповідачами постійно вживаються всі необхідні заходи та дії з метою забезпечення стійкого епізоотичного, епідемічного та ветиринарно - санітарного благополуччя столиці, здійснення ветиринарно - санітарного контролю та нагляду за виробництвом безпечної і якісної продукції тваринного походження, а відтак, твердження позивача про протиправну бездіяльність відповідачів є необґрунтованими.

У судове засідання, призначене на 18.03.2014 сторони не з'явились. Разом з цим, матеріали справи містять їх клопотання про розгляд справи за відсутності повноважних представників сторін

У зв'язку з цим та беручи до уваги положення статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

При відкритті провадження у даній справі суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, про що постановив відповідну ухвалу.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду на стадії відкриття провадження, суд виходив із наявних матеріалів справи та тверджень позивача про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався лише у липні 2013 року, після отримання витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень в якому було зазначено про ліквідацію ПП «Продукти харчування».

Разом з цим, у ході розгляду справи, на підставі наданих сторонами документів, судом встановлено наступне.

23 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Купець» та Державним підприємством «Ресурспостач» укладений договір відповідального зберігання № 48 зб., згідно з яким ТОВ «ТД «Купець» зобов'язувалось зберігати м'ясо птиці механічного обвалювання, мороженого, вагою 139 тон., виготовленого компанією «POLSKAMP" SP zo.o; PL 1417060 WE, Польща, переданого від ДП «Ресурспостач».

Для зберігання м'яса птиці, між ТОВ «ТД «Купець» та позивачем в особі Філії «Холодокомбінат № 4» Приватного підприємства «Рось» укладені Договори оренди: № 114/1 від 29 травня 2008 року; № 140/1 від 08 вересня 2008 року; № 108/1 від 01 січня 2010 року, відповідно до умов яких позивач передав для розміщення продуктів харчування, а ТОВ «ТД «Купець» прийняв в оренду частину морозильних камер № 46, № 24 та № 32, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34. (а.с. 7-17).

08 червня 2008 року на підставі договору купівлі - продажу, укладеного між ДП «Ресурспостач» та ПП «Продукти харчування», ПП «Продукти харчування» набуло у власність м'ясо птиці механічного обвалювання, мороженого, вагою 139 тон., виготовленого компанією «POLSKAMP" SP zo.o; PL 1417060 WE, Польща, що зберігалося ТОВ «ТД «Купець» у морозильних камерах № 46, № 24 та № 32 позивача за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34.

Як вбачається із заперечень Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві, за результатами перевірки складських приміщень, орендованих ТОВ «ТД «Купець» у позивача, інспектором відділу ветеринарної міліції ГУ МВС України в м. Києві був складений припис № 34 - 358 від 23.07.2008, за яким ТОВ «ТД «Купець» приписано: заборону будь - якого переміщення продукції з території камери № 4 ПП «Рось» по вул. Ак. Білецького, 34 до вирішення питання згідно чинного законодавства; вищезазначеною продукцією поступити згідно вимог чинного законодавства, зокрема, вимог статті 36 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів; не допускати обігу такої продукції у майбутньому (а.с. 95).

Не погоджуючись із означеним приписом ТОВ «ТД «Купець» звернулось до суду з позовом до Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві, Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України в м. Києві про визнання протиправним та скасування припису від 23.07.2008 №34-358.

26 грудня 2011 року відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-13109/11/2670 у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Купець» відмовлено повністю.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами, м'ясо птиці механічного обвалювання, морожене, вагою 139 тонн, виготовлене компанією «POLSKAMP" SP zo.o; PL 1417060 WE, Польща, яке зберігається у морозильних камерах позивача за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд.34 та належить ПП «Продукти харчування», є неякісним та небезпечним для життя і здоров'я людини харчовим продуктом непридатним для споживання та підлягає вилученню.

Згідно рішення Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при виконавчому органі Київради (Київській міській державній адміністрації), оформленого Протоколом № 1 від 12.12.2008, вилучена продукція тваринного походження, а саме м'ясо механічного обвалювання виробництва Польщі у кількості 139 000 кг, відноситься до неякісної та небезпечної продукції для життя і здоров'я людини. ПП «Продукти харчування» зобов'язано забезпечити проведення лабораторних досліджень вищевказаної продукції тваринного походження та за наслідками або провести її технічну утилізацію, або згодувати тваринам, згідно вимог чинного законодавства.

З метою недопущення незаконного використання небезпечного товару, Відділом ветеринарної міліції ГУ МВС України в м. Києві був складений Припис № 34-237 від 12 квітня 2011 року про заборону Філії ПП «Рось» переміщення продукції. Вказаним приписом: заборонено переміщення Продукції без письмового погодження уповноважених посадових осіб ветеринарної медицини м. Києва; зазначено, що у разі необхідності переміщення Продукції поставити до відома представників державної ветеринарної служби м. Києва; при вирішенні питання щодо утилізації Продукції відвантаження її проводити лише з дозволу, в присутності та при супроводі уповноважених посадових осіб державної ветеринарної медицини Головного управління ветмедицини та відділу ветеринарної міліції.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, даний припис підписано особисто представником позивача - громадянином ОСОБА_1

У зв'язку з цим, суд констатує той факт, що позивач був обізнаний про наявність оскаржуваного рішення, починаючи з 12.04.2011.

Жодних доказів щодо оскарження даного припису в адміністративному порядку у встановлений законодавством строк суду не надано.

Відповідно до пояснень позивача, оскільки ПП «Продукти харчування» не виконало своїх зобов'язань щодо проведення технічної утилізації непридатних для споживання харчових продуктів, безпідставно утримує їх в морозильних камерах позивача за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд.34, з метою утилізації непридатних для споживання харчових продуктів, ПП «Рось» 20.11.2012 звернулось до Відділу ветеринарної міліції ГУ МВС України в м. Києві про скасування припису № 34-237 від 12 квітня 2011 року.

02 січня 2013 року Відділ ветеринарної міліції ГУ МВС України в м. Києві листом за № 34-1 повідомив позивача про відсутність підстав для скасування припису та утилізації непридатних для споживання харчових продуктів власними силами позивача, оскільки, власником продукції є ПП «Продукти харчування», державна реєстрація якого, як юридичної особи, не скасована. Тому, до моменту остаточного визначення власника продукції чи прийняття рішення відповідним органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування про проведення утилізації за рахунок місцевого бюджету, переміщення продукції неможливе та, як наслідок, відсутні правові підстави для скасування припису № 34-237 від 12 квітня 2011 року.

У зв'язку з тим, що суду не надано жодного доказу щодо отримання позивачем даного листа пізніше ніж 02.01.2013 суд констатує той факт, що позивач був обізнаний про наявність такої відмови саме з цієї дати.

Водночас, до суду звернувся лише 05.08.2013, тобто з порушенням строку на звернення до суду, встановленого положеннями статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо дотримання позивачем строків на звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльність відповідачів, яка полягає в ухиленні від вчинення дій щодо утилізації непридатних до споживання харчових продуктів - м'яса птиці механічного обвалювання, мороженого, вагою 139 тонн, виготовленого компанією «POLSKAMP" SP zo.o; PL 1417060 WE, Польща, які зберігаються в морозильних камерах за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд.34, суд зазначає наступне.

Головне управління ветеринарної медицини у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступника, наказами Держветфітослужби України, дорученнями Голови Держветфітослужби України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до Положення про головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.05.2012 № 257 Головне управління ветеринарної медицини відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує проведення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за здоров'ям тварин, безпечністю та якістю всіх харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших товарів, охорони території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - МЕБ), з територій інших держав або карантинних зон; здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд; організовує захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей; проводить ліцензування господарської діяльності відповідно до законодавства.

Як встановлено судом, в межах своєї компетенції 12.04.2011 та 26.05.2011 державним інспектором ГУВМ в м. Києві Сиротою С.І., інспектором відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів ГУМВС в м. Києві Піцем А.М., лікарем Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві Герасимчук Т.В. в присутності старшого прокурора Солом'янського району Висоцького М.В. проведено обстеження камери № 46 позивача. За результатами обстеження складені відповідні акти, в яких зазначено, що вилучена продукція приблизно вагою 139 тонн знаходиться в камері, температурні режими зберігання дотримуються.

Жодних доказів того, що позивач звертався до відповідачів з вимогами про вжиття відповідних заходів по знищенню непридатних до споживання харчових продуктів - м'яса птиці механічного обвалювання, мороженого, вагою 139 тонн, виготовленого компанією «POLSKAMP" SP zo.o; PL 1417060 WE, Польща, які зберігаються в морозильних камерах за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд.34 суду не надано.

Разом з цим, у позовній заяві позивач покликається лише на відповідь Відділу ветеринарної міліції Головного управління МВС України в місті Києві від 02 січня 2013 за № 34-1.

З урахуванням наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позивач про бездіяльність відповідачів був обізнаний, починаючи з 02.01.2013, оскільки у ході розгляду справи не надав суду жодних доказів щодо іншої дати отримання ним зазначеного листа чи доказів повторного звернення до відповідачів з відповідними підтверджуючими документами стосовно дати їх отримання останніми.

У силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Загальний строк подання адміністративного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи відповідно до положень частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк в шість місяців визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Крім цього, початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

У ході розгляду справи, з урахуванням усіх наявних матеріалів справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач міг та мав можливість дізнатися про оскаржуваний припис, починаючи з 02.04.2011 (дата його отримання особисто уповноваженою особою позивача) та про бездіяльність відповідачів, починаючи з 02.01.2013 (дата отримання відповіді).

У судовому засіданні, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що ним неодноразово повторно подавались відповідні лист до відповідачів щодо прийняття відповідних рішень стосовно вжиття відповідних заходів по знищенню непридатних до споживання харчових продуктів.

Однак, жодних доказів на підтвердження зазначеного суду позивачем не надано.

Суд звертає увагу на те, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами дій.

Оскільки жодних істотних та вагомих причин, які об'єктивно непереборно перешкоджали позивачеві його зверненню до суду у встановлений законодавством строк не надано, позивач мав реальну можливість дізнатися про наявність порушеного права з 12.04.2011 та з 02.01.2013, відповідно, суд вважає, що його висновок, викладений в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З огляду на зазначене та беручи до уваги те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б надавали суду підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, таких обставин не наведено позивачем і у судовому засіданні, адміністративний позов подано позивачем з порушенням шестимісячного строку на звернення до суду, керуючись статтею 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Рось" до Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві, Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві у частині позовних вимог про скасування припису Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві від 12.01.2011 №34; визнання протиправною бездіяльність Відділу ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Головного управління МВС України у м. Києві та Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві щодо ухилення від вчинення дій щодо утилізації (знищення) 139 тонн м'яса птиці механічного обвалювання, мороженого, яке зберігається в морозильних камерах філії ПП "Рось" - Холодокомбінат, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Білецького, буд. 34, - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановленні статтями 185-187 КАС шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або проголошено у судовому засіданні вступну та резолютивну частини ухвали або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі та підписано 18 березня 2014 року